Аутоімунні захворювання печінки: тенденції ризику розвитку аутоімунного гепатиту збільшуються

Актуальність

Аутоімунний гепатит (АІГ), первинний біліарний цироз (ПБЦ) та первинний склерозуючий холангіт (ПСХ) — хронічні аутоімунні захворювання печінки невідомої етіології, які з часом призводять до розвитку цирозу печінки та печінкової недостатності [1]. Сьогодні вважається, що дана тріада захворювань виникає внаслідок складної взаємодії факторів навколишнього середовища та генетичних чинників. Сучасні дані епідеміологічних досліджень щодо аутоімунних захворювань печінки є недостатніми. Тому групою вчених на чолі з Мехул Ламба (Mehul Lamba) з відділення гастроентерології лікарні Крайстчерча, Крайстчерч, Нова Зеландія (Department of Gastroenterology, Christchurch Hospital, Christchurch, New Zealand) проведено дослідження, мета якого — проведення аналізу тендеції захворюваності на АІГ, ПБЦ та ПСХ [2, 3].

Методи

Проведено перспективне дослідження, в якому дослідниками відібрані дані про пацієнтів з АІГ, ПБЦ та ПСХ з державних лікарень та приватних клінік у Кентербері. Період відбору даних становив з 2008 по 2016 р. Діагноз аутоімунного захворювання підтверджували на основі стандартизованих міжнародних критеріїв.

Дослідниками розраховані показники захворюваності на аутоімунні захворювання печінки за такі періоди: 2008–2010 рр., 2011–2013 рр. та 2014–2016 рр.

Результати

Найбільш високий показник захворюваності відзначався для АІГ і становив 1,93 випадка на 100 тис. осіб (95%, довірчий інтервал (ДІ) 1,58–2,34). На 2-му місці за частотою був ПСХ, поширеність якого становила 0,92 на 100 тис. осіб (95%, ДІ 0,68–1,21) і на 3-му— ПБЦ, поширеність якого становила 0,51 на 100 тис. осіб (95%, ДІ 0,33–0,73).

При цьому дослідники зазначають, що найвищий показник захворюваності на АІГ відзначався в період з 2014 по 2016 р. (2,39 на 100 тис. осіб; 95%, ДІ 1,76–3,23) порівняно із захворюваністю у період 2008–2010 рр. (1,37 на 100 тис. осіб; 95%, ДІ 0,91–2,06) (р<0,05). Захворюваність на ПБЦ та ПСХ суттєво не змінилася.

Результати також продемонстрували, що захворюваність на аутоімунні захворювання печінки мала два вікових піки: <20 років та 50–69 років.

Висновок

Результати перспективного дослідження продемонстрували, що рівень захворюваності на АІГ мав найвищий пік у період 2014–2016 рр. порівняно з іншими роками, тоді як частота захворюваності на ПБЦ та ПСХ суттєво не змінилася за різні періоди. Дослідники припускають, що такий показник захворюваності на АІГ може бути асоційований з підвищенням застосування лікарських засобів як факторів підвищеного ризику розвитку захворювання.

Нагадуємо, що у 2019 р. оприлюднені останні сучасні рекомендації Американської асоціації з вивчення хвороб печінки (American Association for the study of liver diseases — AASLD) щодо менеджменту пацієнтів з АІГ.

1. Mack C.L., Adams D., Assis D.N. et al. (2019) Diagnosis and management of autoimmune hepatitis in adults and children: 2019 practice guidance and guidelines from the American Association for the study of liver diseases. AASLD, PRACTICE GUIDELINE, Dec. 21 (https://doi.org/10.1002/hep.31065).
2. Lamba M., Ngu J.H., Stedman C.A.M. (2021) Trends in Incidence of Autoimmune Liver Diseases and Increasing Incidence of Autoimmune Hepatitis. Clinical Gastroenterology and Hepatology; 19: 573–579. DOI:https://doi.org/10.1016/j.cgh.2020.05.061
3. Pass W. (2021) Incidence of autoimmune hepatitis may be rising. MDedge News, Feb 3.

Анна Хиць,
редакція журналу «Український медичний часопис»