Альфа-ліпоєва кислота: профіль безпеки

Актуальність

Альфа-ліпоєва, або тіоктова кислота (α-ЛК) становить жирну кислоту з коротким ланцюгом, яка бере активну участь у процесі окисного декарбоксилювання піровиноградної кислоти та α-кетокислот, що зумовлює позитивний вплив на вуглеводно-жировий обмін завдяки потужному антиоксидантному потенціалу [1]. Широкий спектр біохімічних функцій сприяє широкому застосуванню α-ЛК у практичній медицині як універсального гепатопротектора, нейропротектора та антиоксиданту, перш за все, у пацієнтів із хронічним алкоголізмом, цукровим діабетом, вірусними гепатитами, препарат-індукованими гепатитами, інтоксикаційними синдромами, зокрема спричиненими хронічним отруєнням ртуттю, миш’яком та свинцем, — поширеними полютантами середовища проживання сучасної людини [2]. Відомі позитивні клінічні ефекти від застосування α-ЛК у пацієнтів онкологічного профілю, які проходять курси хіміо- та радіотерапії, а також у пацієнтів з порушенням реперфузії головного мозку. Враховуючи надзвичайну поширеність цукрового діабету у популяції, практичну користь від застосування α-ЛК   має зниження рівня гіперглікемії та інсулінорезистентності тканин, стимуляція обміну холестерину, позитивний вплив на когнітивні функції головного мозку у пацієнтів із синдромом хронічної втоми [3]. Однак, незважаючи на широке застосування  різних форм α-ЛК, як і раніше, залишається нез’ясованою безпека препарату для пацієнта. Група дослідників з Університету міста Болоньї, Італія, на чолі з Фредерікою Фогаччі (F. Fogacci) провели комплексне оцінювання профілю безпеки добавок з вмістом α-ЛК [4]. Результати опубліковані в журналі «Antioxidants (Basel)» (Антиоксиданти).

Методи та результати

Загалом проводили метааналіз 210 рандомізованих досліджень, виконаних у 1982–2020 рр. Препринти, протоколи досліджень, дослідження без плацебо-контролю або недостатньо зрозумілої рандомізації, результати тестування ефективності добавок із вмістом α-ЛК та результати від довенного застосування α-ЛК були виключені як такі, що не відповідають критеріям аналізу. До дослідження було залучено 4749 пацієнтів. Пацієнтам інтервенційної групи застосовували α-ЛК (2 558 пацієнта). За кінцеву точку дослідження дослідники визначили частоту небажаних явищ в інтервенційній групі. Отримані результати порівнювали з контрольною групою (2 558 пацієнтів). Результати метааналізу виявилися такими.

1. Не виявлено асоціації застосування добавок із вмістом α-ЛК та частоти виникнення порушень у таких органах та системах.

• • Шлунково-кишкова система (відношення ризиків (OR) становило 1,32, 95% довірчий інтервал (ДІ) 0,94–1,79, р=0,073).
  • Неврологічна система (OR 1,53, 95% ДІ 0,88–2,63, р=0,129).
  • Психіатрична сфера (OR 1,13, 95% ДІ 0,64–1,99, р=0,668).
  • М’язово-скелетна система (OR 0,76, 95% ДІ 0,22–2,64, р=0,666).
  • Шкіра (OR 1,13, 95% ДI 0,82–1,56, р=0, 469).
  • Серцево-судинна система (OR 1,25, 95% ДI 0,84–1,85, p=0, 276).

2. Дослідники дійшли висновку, що вживання добавок із вмістом α-ЛК не підвищувало ризику та частоти госпіталізацій пацієнтів (OR 5,66, 95% ДI 0,64–49,85, p=0,119).
3. Результати 21 дослідження достовірно свідчать про безпеку від застосування α-ЛК у підгрупах пацієнтів, стратифікованих за такими ознаками.

• • Куріння
  • Серцево-судинна коморбідність
  • Цукровий діабет
  • Вагітність
  • Неврологічні розлади
  • Суттєві зниження швидкості клубкової фільтрації.

4. Дослідники дійшли висновку щодо безпеки застосування α-ЛК у дітей та підлітків. Однак зазначили потенційну загрозу виникнення гіпокаліємії внаслідок застосування α-ЛК, про що повідомлено в одному рандомізованому дослідженні.

Висновки

Таким чином, зважаючи на лікувальну ефективність та безпеку застосування добавок із вмістом α-ЛК, подальші дослідження мають бути спрямованими на стандартизацію застосування активної речовини.

1. Tibullo D., Li Volti G., Giallongo C. et al. (2018) Biochemical and clinical relevance of alpha lipoic acid: Antioxidant and anti-inflammatory activity, molecular pathways and therapeutic potential.  Res., 66: 947–959 (http//doi: 10.1007/s00011-017-1079-6).
2. Baumgartner S., Mensink R.P., Haenen G. et al. (2017) The effects of vitamin E or lipoic acid supplementation on oxyphytosterols in subjects with elevated oxidative stress: A randomized trial. Sci. Rep., 7: 15288 (http// doi: 10.1038/s41598-017-15615-y).
3. Aslfalah H., Jamilian M., Rafiei F. et al. (2019) Reduction in maternal serum values of glucose and gamma-glutamyltransferase after supplementation with alpha-lipoic acid in women with gestational diabetes mellitus.  Obstet. Gynaecol. Res., 45: 313–317 (http// doi: 10.1111/jog.13842).
4. Fogacci F., Rizzo M., Krogager C. et al. (2020) Safety Evaluation of α-Lipoic Acid Supplementation: A Systematic Review and Meta-Analysis of Randomized Placebo-Controlled Clinical Studies. Antioxidants (Basel)., 9(10): 1011 http// doi: 3390/antiox9101011