Актуальність
Підвищення рівня глюкози у сироватці крові — поширене ускладнення процедури екстракорпоральної оксигенації (ЕКО) під час складних оперативних втручань на серці. До гіперглікемії призводить гіпоінсулінемія, що виникає внаслідок імпульсного потоку під час ЕКО, адсорбції інсуліну в контурі ЕКО та гіпоперфузії внутрішніх органів, особливо підшлункової залози, з послідовними змінами в нейрогуморальній регуляції, які впливають на інтенсивність секреції інсуліну та контрінсулярних гормонів. Тривала наявність гіперінсулінемії призводить до змін електролітного балансу крові, зокрема гіперкаліємії, яка підвищує ризик виникнення смертельно небезпечних ускладнень, зокрема загрозливих аритмій. Лікування гіперглікемії полягає в проведенні глікемічного контролю під час анестезії та в додатковому введенні інсуліну. Слід зазначити, що у синтезі інсуліну важливу роль відіграють іони магнію, які виступають як кофермент у реакції білкового синтезу, зокрема інсуліну [1]. У пацієнтів із цукровим діабетом та кардіохірургічною патологією до гіпомагніємії зазвичай призводять такі чинники:
- застосування діуретиків, препаратів наперстянки, інгібіторів протонної помпи, катехоламінів, кальцію у високих дозах;
- операційна крововтрата з подальшою гемотрансфузією;
- вплив ЕКО на трансмембранний транспорт іонів натрію та калію;
- переохолодження під час операції;
- зміни електролітного складу крові внаслідок гемодилюції.
У сучасних поглядах на роль іонів магнію в метаболічних процесах увага приділяється вегетативній реакції, яка у відповідь на гіпомагніємію призводить до підвищення артеріального тиску та зростання частоти тромбоемболізму як основних факторів підвищення частоти захворюваності та смертності у пацієнтів із коморбідністю [2]. Дослідження ефективності застосування та безпеки магнію сульфату у пацієнтів із цукровим діабетом у періопераційний період проведено групою дослідників на чолі з R. Soliman [3]. Результати опубліковані в журналі «Annals of Cardiac Anaesthesia» (Часопис анестезії в кардіохірургії).
Результати дослідження
До дослідження було залучено 122 пацієнти з цукровим діабетом та фракцією серцевого викиду ˃40%. В інтервенційній групі (61 пацієнт) введення магнію сульфату у дозі 15 мг/кг/год було розпочато за 20 хв до оперативного втручання з подальшим продовженням інфузії під час операції та наступні 24 год після оперативного втручання. Додатково до премедикації внутрішньовенно вводили 5 г магнію сульфату, розведеному у 50 мл фізіологічного розчину. Пацієнти контрольної групи отримували фізіологічний розчин. Пацієнтам обох груп вимірювали артеріальний тиск, частоту серцевих скорочень, центральний венозний тиск, об’єм виділеної сечі, рівень магнію та калію в сироватці крові та рівень глікемії у такі періоди:
- Перед початком втручання.
- Через 15 хв після введення в наркоз.
- Перед проведенням ЕКО.
- Після закінчення процедури ЕКО.
- При переведенні пацієнта до відділення інтенсивної терапії з послідовним вимірюванням через 6; 12 та 24 год.
У результаті аналізу даних отримано такі результати:
- Частота гіперглікемії виявилася достовірно нижчою в інтервенційній групі порівняно з контрольною та відповідно становила 31,5 та 56,5% (р<0,05).
- Частота гіперкаліємії була достовірно вищою в контрольній групі порівняно з інтервенційною та відповідно становила 4,07 та 3,98 мг·екв/л (р<0,05).
- Функція нирок, яку визначали за виділеним об’ємом сечі, виявилася кращою в інтервенційній групі (р<0,05).
- Частота неускладненого перебігу післяопераційного періоду була вищою в інтервенційній групі (р<0,05).
Висновки
Таким чином, отримані результати свідчать про ефективність та безпеку застосування магнію сульфату у пацієнтів із цукровим діабетом, які перенесли кардіохірургічне втручання із використанням штучного кровообігу. Подальші масштабні дослідження мають бути спрямовані на стандартизацію застосування магнію сульфату в періопераційний період.
Список використаної літератури
- Ramadass S., Basu S., Srinivasan A.R. (2015) SERUM magnesium levels as an indicator of status of Diabetes Mellitus type 2. Diabetes Metab. Syndr., 9(1): 42–45 (http// doi: 10.1016/j.dsx.2014.04.024).
- Manrique A.M., Arroyo M., Lin Y. et al. (2010) Magnesium supplementation during cardiopulmonary bypass to prevent junctional ectopic tachycardia after pediatric cardiac surgery: a randomized controlled study. J. Thorac. Cardiovasc. Surg., 139(1): 162–169.e2 (http// doi: 10.1016/j.jtcvs.2009.07.064).
- Soliman R., Nofal H. (2019) The Effect of Perioperative Magnesium Sulfate on Blood Sugar in Patients with Diabetes Mellitus Undergoing Cardiac Surgery: A Double-Blinded Randomized Study. Ann. Card. Anaesth., 22(2): 151–157 (http//doi: 4103/aca.ACA_32_18).
За матерілами: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6489401/
Ю.В. Жарікова,
Редакція журналу «Український медичний часопис»
