Хронічний больовий синдром: ефективність антидепресантів спростована

Хронічний больовий синдром (ХБС) — надзвичайно поширений стан у популяції, частота якого підвищується з віком пацієнтів. Так, дані літератури свідчать, що поширеність ХБС досягає максимального значення серед осіб похилого віку, що пов’язано з наявністю супутніх захворювань у цій когорті пацієнтів [1]. ХБС знижує якість життя пацієнтів, обмежує працездатність, а також пов’язаний зі значними прямими і непрямими економічними затратами.

Хронічному болю у спині (біль у поперековому відділі хребта та шиї) та болю, асоційованому з остеоартритом (ОА), належить особливе місце у проблемі ХБС, оскільки саме ці два стани є головними причинами інвалідизації осіб у всьому світі [2]. Поширеність болю в поперековому відділі хребта та шиї у всьому світі становить 7,3 та 5,0%. ОА, як відомо, пов’язаний з ураженням кульшового та колінного суглобів, і ця проблема стосується близько 12% світового населення. Крім того, ХБС становить складну економічну проблему, оскільки його лікування потребує значних економічних затрат. Так, за оцінками, у 2016 р. на лікування у разі болю у спині та болю внаслідок ОА витрачено 214,5 млрд дол. США.

Відповідно до сучасних даних, з кожним роком застосування антидепресантів збільшується за цілим рядом показань, зокрема і з метою анальгезії болю. Препарати цієї групи є схваленими та рекомендованими у більшості міжнародних гайдлайнів з метою анальгезії нейропатичного болю. Так, відповідно до рекомендацій Європейської федерації неврологічних товариств (European Federation of Neurological Societies), препаратами вибору при лікуванні пацієнтів із нейропатичним болем є антидепресанти, оскільки саме ці препарати забезпечують патогенетичну терапію при болю, усуваючи надмірну збудливість структур периферичної та центральної нервової системи [3]. Однак докази щодо ефективності терапії антидепресантами при хронічному болю у спині та болю, асоційованому з ОА, відсутні. Проведено дослідження, в якому оцінювали ефективність та безпеку терапії антидепресантами при лікуванні пацієнтів із ХБС у спині (включно із запаленням сідничного нерва) [4].

Методи дослідження

Проведено систематичний огляд та метааналіз даних стосовно болю у спині та болю, асоційованого з ОА. При пошуку інформації дослідниками проаналізовані такі бази даних, як Medline, Embase, Cochrane Central Register of Controlled Trials, CINAHL, International Pharmaceutical Abstracts, ClinicalTrials.gov та World Health Organization International Clinical Trials Registry Platform. Період відбору даних тривав до березня 2020 р. включно.

До аналізу залучено рандомізовані контрольовані дослідження щодо порівняння ефективності та безпеки терапії антидепресантами з плацебо стосовно анальгезії болю у спині або болю, асоційованого з ОА (ураження колінного або кульшового суглобів).

Первинною кінцевою точкою ефективності терапії дослідники розглядали інтенсивність больового синдрому та порушення функції (інвалідизація). Інтенсивність болю розглядали відповідно до шкали від 0 (відсутність болю) до 100 балів (найгірший показник). Кінцевими точками дослідження безпеки дослідники розглядали наявність побічних ефектів внаслідок терапії антидепресантами.

Результати дослідження

Загалом до аналізу були включені дані 33 рандомізованих контрольованих досліджень, в яких взяли участь 5318 осіб.

Результати дослідження продемонстрували:

помірні докази ефективності: інгібітори зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну (SNRI) знижують інтенсивність болю у спині через 3–13 тиж терапії (середня різниця –5,30, 95% довірчий інтервал (ДІ) –7,31…–3,30);
низькі докази ефективності: SNRI знижують інтенсивність больового синдрому, асоційованого з ОА спини, через 3–13 тиж терапії (середня різниця –9,72, ДІ –12,75…–6,69);
докази дуже низької достовірності: SNRI знижують інтенсивність больового синдрому внаслідок запалення сідничного нерва через <2 тиж терапії (середня різниця –18,60, ДІ –31,87…–5,33), однак не через 3–13 тиж терапії (середня різниця –17,50, ДІ –42,90…7,89);
докази від низької до дуже низької достовірності: трициклічні антидепресанти (ТСА) зменшують інтенсивність болю внаслідок запалення сідничного нерва через <2 тиж терапії (середня різниця –7,55, ДІ –18,25…3,15), через 3–13 тиж (середня різниця –15,95, ДІ –31,52…–0,39) та 3–12 міс (середня різниця –27,0, ДІ –36,11…–17,89);
помірні докази достовірності: SNRI знижує ризик інвалідизації, асоційований з болем у спині через 3–13 тиж терапії (середня різниця –3,55, ДІ –5,22…–1,88) та болем, пов’язаним з ОА через <2 тиж терапії (середня різниця –5,10, ДІ –7,31…–2,89);
низькі докази достовірності: SNRI знижує ризик інвалідності, асоційований з болем, пов’язаним з ОА, через 3–13 тиж терапії (середня різниця –6,07, ДІ –8,13…–4,02);
ТСА та інші антидепресанти не продемонстрували ефективності щодо анальгезії больового синдрому або покращення показників щодо втрати працездатності внаслідок болю у спині.

Висновок

Результати проведеного дослідження продемонстрували, що терапія антидепресантами зумовлює незначний ефект щодо анальгезії хронічного больового синдрому.

Нагадуємо: результати нещодавнього дослідження продемонстрували, що гестаційний цукровий діабет є предиктором ураження коронарних артерій.

Список використаної літератури

Fejer R., Ruhe A. (2012) What is the prevalence of musculoskeletal problems in the elderly population in developed countries? A systematic critical literature review. Chiropr. Man. Therap., 20: 31.
GBD 2017 Disease and Injury Incidence and Prevalence Collaborators (2018) Global, regional, and national incidence, prevalence, and years lived with disability for 354 diseases and injuries for 195 countries and territories, 1990-2017: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2017. Lancet, 392(10159): 1789–1858. doi: 10.1016/S0140-6736(18)32279-7.
Finnerup N.B., Attal N. (2016) Pharmacotherapy of neuropathic pain: time to rewrite the rulebook? Pain Manag., 6(1): 1–3.
Ferreira G.E., McLachlan A.J., Lin C-W.C. et al. (2021) Efficacy and safety of antidepressants for the treatment of back pain and osteoarthritis: systematic review and meta-analysis. BMJ, 372: m4825. doi: https://doi.org/10.1136/bmj.m4825.

Анна Хиць,
Редакція журналу «Український медичний часопис»