Актуальність
За оцінками експертів, у понад 50 млн осіб у всьому світі діагностують епілепсію, при цьому майже 40% з них становлять жінки. Відповідно, у кожної п’ятої з 1000 вагітних виявляють епілепсію, що потребує спеціалізованого менеджменту цих жінок. Поширеність епілепсії у період вагітності варіює від 14 до 62% [1]. Лікування вагітних, хворих на епілепсію, потребує створення балансу між контролем судомного нападу матері та потенційною токсичним впливом протиепілептичної терапії на плід. На сьогодні основою лікування у разі епілепсії є прийом лікарських засобів групи протисудомних (протиепілептичних) препаратів, які включають вальпроат натрію, габапентин, карбамазепін, ламотриджин тощо.
Як відомо, судомні напади у вагітних несуть загрозу не лише здоров’ю матері, а й асоційовані з ризиками на стан плода, що пов’язано з гіпоксією та ймовірним травмуванням. Результати деяких досліджень свідчать, що серед вагітних з епілепсією вища смертність порівняно з вагітними без епілепсії. При цьому до 79% смертей вагітних, асоційованих з епілепсією, пов’язані саме раптовою, несподіваною смертю [2].
Сьогодні недостатньо даних, які б оцінювали частоту епілепсії вагітних та її вплив на стан плода, що пов’язано з відсутністю відповідних груп пацієнток для порівняння невагітних та вагітних із епілепсією. Проведено дослідження «Материнські результати та нейродефективні ефекти протиепілептичних препаратів» (MONEAD), в якому оцінювали вплив епілепсії на стан здоров’я вагітних [3].
Методи та результати дослідження
Проведено проспективне спостережне багатоцентрове когортне дослідження, в якому порівнювали частоту судомних нападів у період вагітності: пренатальний період (перші 6 тиж після народження) — перший період та післяпологовий період — другий період (наступні 7,5 міс після пологів). У дослідженні MONEAD оцінювали шість критеріїв щодо вагітних, хворих на епілепсію, та впливу судомних нападів на стан здоров’я немовлят. Перший із шести критеріїв полягав у визначенні, чи частіше у жінок із епілепсією виникають напади у період вагітності, ніж у період, коли вони не вагітні.
Загалом до дослідження залучено 460 жінок, рандомізованих на дві групи. До 1-ї групи включили вагітних, хворих на епілепсію (n=351), 2-га група — контрольна — включала невагітних жінок з епілепсією (n=109).
Результати дослідження продемонстрували, що 299 вагітних і 93 жінок контрольної групи, які в анамнезі мали епілепсію, повідомляли, що протягом першого періоду дослідження частота судом була вищою порівняно з 70 вагітними (23%) та у 23 (25%) жінок групи контролю під час другого періоду дослідження (відношення шансів (ВШ) 0,93; 95% довірчий інтервал (ДІ) 0,54–1,60). У період вагітності дозу протиепілептичного препарату змінювали щонайменше один раз у 74% вагітних та у 31% жінок контрольної групи (ВШ 6,36, 95% ДІ 3,82–10,59).
Висновки
Результати дослідження свідчили, що серед жінок, хворих на епілепсію, частота випадків судом у період вагітності була вищою, ніж у післяпологовий період, та була подібною до показника у невагітних жінок. Дози протиепілептичних препаратів частіше змінювали у вагітних, ніж у невагітних жінок.
Список використаної літератури
- Harden C.L., Hopp J., Ting T.Y. et al. (2009) Management issues for women with epilepsy — focus on pregnancy (an evidence-based review): I. Obstetrical complications and change in seizure frequency: report of the Quality Standards Subcommittee and Therapeutics and Technology Assessment Subcommittee of the American Academy of Neurology and the American Epilepsy Society. Epilepsia, 50: 122–1236.
- Christensen J., Vestergaard C., Hammer Bech B. (2018) Maternal death in women with epilepsy: smaller scope studies. Neurology, 91(18): e1716–e1720.
- Pennell P.B., French J.A., May R.C. et al. (2020) Changes in Seizure Frequency and Antiepileptic Therapy during Pregnancy. N. Engl. J. Med., 383: 2547–2556. DOI: 10.1056/NEJMoa2008663.
Анна Хиць,
Редакція журналу «Український медичний часопис»
