COVID-19: спростована ефективність антибіотикотерапії

Раціональна антибіотикотерапія є економічно ефективною стратегією лікування пацієнтів із бактеріальними інфекціями, яка допомагає запобігати виникненню резистентності антибактеріальних препаратів. Однак питання призначення антибіотикотерапії під час лікування пацієнтів, інфікованих SARS-CoV2, залишається і досі невизначеним. Відповідно до протоколу Міністерства охорони здоров’я України щодо антибіотикотерапії пацієнтів із COVID-19, показаннями до призначення антибактеріальних препаратів є лише наявність бактеріальної пневмонії, сепсису, септичного шоку, інфекції сечовивідних шляхів. В усіх інших випадках лікування полягає у симптоматичній терапії [1].

Однак на початку пандемії COVID-19 за відсутності підтверджених стандартів лікування значна кількість міжнародних медичних спільнот дійшла висновку, що стратегія емпіричної антибіотикотерапії може бути корисною щодо лікування пацієнтів, інфікованих SARS-CoV2, з метою запобігання розвитку ускладнень.

Проведено ретроспективне когортне дослідження, мета якого — визначення ефективності раннього застосування антибіотикотерапії у пацієнтів, інфікованих COVID-19, із середньотяжким перебігом захворювання, які були госпіталізовані до відділення стаціонару з низьким ризиком зараження бактеріальною інфекцією [2].

Методи дослідження

У клінічному дослідженні проаналізовано дані госпіталізованих пацієнтів, інфікованих SARS-CoV2. У дослідження були включені когорти пацієнтів, госпіталізованих до чотирьох лікарень провінції Хубей (Китай): Центральна лікарня Уханя при Медичному коледжі Тунцзи Хуачжуньского науково-технічного університету, Уханьської лікарні Червоного Хреста, Центральної лікарні Енши Туцзя в Мяоскої автономної префектури та Ліучанська народна лікарня.

Діагноз COVID-19 було підтверджено відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я та локальних протоколів діагностики та лікування COVID-19. Період дослідження тривав з 31 грудня 2019 р. по 31 березня 2020 р., загальна кількість учасників становила 2501 пацієнт. Пацієнти перебували під спостереженням включно до 5 квітня 2020 р.

Пацієнтів розподілили дві групи з середньотяжким і тяжким перебігом COVID-19, відповідно до рекомендацій (частота дихальних рухів (ЧДД), рівень сатурації (SpO₂) та гостра поліорганна недостатність). Ознаками тяжкого перебігу COVID-19 вважали наявність хоча б одного з таких критеріїв: ЧДД ≥30 уд./хв, SpO₂ ≤93%, шок або гостра поліорганна недостатність.

У дослідженні всіх пацієнтів рандомізовано на дві групи: учасники 1-ї групи отримували ранню антибіотикотерапію, 2-ї групи — не отримували ранньої антибіотикотерапії. Групі антибіотикотерапії протягом 48 год з моменту госпіталізації призначено антибіотики з тривалістю курсу ≥3 днів.

Результати дослідження

Загальна кількість пацієнтів, які відповідали критеріям відбору, становила 1613 пацієнтів, інфікованих SARS-CoV2, з яких 996 отримували антибіотикотерапію та 617 — не отримували.

Протягом 30 днів спостереження із 1613 пацієнтів із середньотяжким перебігом прогресування захворювання відзначено у 498 пацієнтів. Крім того, у дослідженні встановлено, що частота прогресування захворювання до тяжкої форми у групі антибіотикотерапії була у 1,5 раза вища (36,24% проти 22,20% у 2-й групі; р<0,0001). Після коригування на фактори ризику, зокрема вік, стать, коморбідність і терапію противірусними препаратами, застосування антибіотиків на початковій стадії лікування асоціювалося з високою імовірністю розвитку тяжкого перебігу COVID-19 (відношення шансів (ВШ) 1,87, 95% довірчий інтервал (ДІ) 1,53–2,29). Після проведення подальшого аналізу у групі антибіотикотерапії відзначали довготривалі результати щодо подальшого прогресування захворювання (ВШ 2,20, 95%ДІ 1,72–2,80).

Висновки

Результати проведеного дослідження продемонстрували, що емпіричне або профілактичне застосування антибіотиків у пацієнтів із середньотяжким перебігом COVID-19 асоціювалося з ризиком прогресування захворювання до тяжкого перебігу, приєднанням бактеріальної інфекції та тривалішим перебуванням у стаціонарі. Крім того, у пацієнтів із середньотяжким перебігом COVID-19, які отримували ранню антибіотикотерапію, відзначалася також гіпопротеїнемія та підвищення D-димера.

Враховуючи отримані результати, дослідники дійшли висновку, що при менеджменті пацієнтів із COVID-19 необхідно уникати призначення антибіотика без крайньої необхідності, особливо на ранній стадії лікування.

Відповідно до сучасних рекомендацій щодо лікування SARS-CoV-2-асоційованої пневмонії на амбулаторному етапі:

не рекомендоване рутинне призначення антибіотикотерапії;

якщо є показання до призначення антибіотиків, препаратом вибору має бути доксициклін у дозі 200 мг в 1-шу добу, далі — 100 мг 1 раз на добу протягом 5 днів;

альтернативним антибіотиком є амоксицилін у дозі 500 мг 3 рази на добу протягом 5 днів;

не рекомендоване одночасне застосування декількох антибіотиків;

призначення глюкокортикостероїдів не рекомендоване за умови відсутності інших причин до їх призначення [3].
Список використаної літератури

МОЗ (2020) Наказ МОЗ України від 17.09.2020 р. № 2122 «Про внесення змін до Стандартів медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)».
Yin X., Liu L., Xu X. et al. (2020) Evaluation of early antibiotics use in non-severe COVID-19 patients admitted with low risk of bacterial infection. Res. Square, Jul. 2. DOI: https://doi.org/10.21203/rs.3.rs-39522/v1.
Heneghan C., Pluddemann A., Mahtani K.M. (2020) Differentiating viral from bacterial pneumonia. CEBM, Apr. 8.

Анна Хиць,
Редакція журналу «Український медичний часопис»