Актуальність
Сьогодні цукровий діабет (ЦД) становить значну медико-соціальну проблему і є одним із пріоритетів для національних систем охорони здоров’я в усьому світі, оскільки є фактором кардіоваскулярного ризику та розвитку тяжких поліорганних ускладнень — сліпоти, хронічної ниркової недостатності, синдрому діабетичної стопи. Дані свідчать, що в одного із одинадцяти дорослих осіб у всьому світі наявний ЦД, який є причиною 11% смертей щорічно. Найпоширенішою формою діабету є ЦД 2-го типу, на який припадає 90–95% випадків [1].
ЦД 2-го типу характеризується інсулінорезистентністю, що зумовлена хронічною гіперглікемією та зазвичай діагностується за допомогою вимірювань показників глікемії, зокрема концентрація глюкози у плазмі крові натще (>7,0 ммоль/л) або показника глікозильованого гемоглобіну (HbA1c) (>6,5%, або >48 ммоль/моль). Відомо, що розвиток ЦД спричинений наявністю факторів ризику, зокрема генетична схильність, спосіб життя та ожиріння є предикторами його розвитку. Відповідно дієтичне харчування з обмеженим вживанням вуглеводів може бути корисною стратегію щодо досягнення контролю над захворюванням. Проведено дослідження з метою визначення ефективності низьковуглеводної дієти серед пацієнтів із ЦД 2-го типу [2].
Методи дослідження
Проведено систематичний огляд та метааналіз даних. У дослідження були включені дані попередніх рандомізованих досліджень щодо низьковуглеводної дієти (<130 г/добу, або <26% від 2000 Ккал/добу) або дуже низьковуглеводної дієти (<10% Ккал від загального калоражу) протягом >12 тиж серед дорослих пацієнтів із ЦД 2-го типу. Для пошуку використані бази даних CENTRAL, Medline, Embase, CINAHL, CAB. Період внесення даних у дослідження становив до 25 серпня 2020 р. включно.
Первинною кінцевою точкою дослідження була вибрана ремісія ЦД (HbA1c <6,5%, або рівень глюкози натще <7,0 ммоль/л, з/без застосування антигіперглікемічних препаратів (АГГП)), зменшення маси тіла, рівень HbA1c та частота небажаних побічних явищ.
Вторинною кінцевою точкою дослідження були вибрані якість життя пацієнтів та показники біохімічного дослідження крові.
Результати дослідження
Загалом до дослідження включені дані з 23 рандомізованих досліджень (n=1357; середній вік учасників — 47–67 років). Через 6 міс дослідження пацієнти групи низьковуглеводної дієти частіше досягали ремісії ЦД: 57%, порівняно з групою контролю 31% (різниця ризиків (РР) 0,32, 95% довірчий інтервал (ДІ) 0,17–0,47; 8 досліджень , n=264, I2=58%). Результати аналізу за підгрупами свідчать, що ремісія ЦД на фоні низьковуглеводної дієти значно знижувалася в дослідженнях, що включали пацієнтів, які отримували АГГП.
Через 12 міс дані щодо частоти ремісії були менш значущі: ефективність дієти була низькою або відзначалося підвищення ризику прогресування ЦД.
У дослідженні відзначалося клінічно значуще поліпшення у зменшенні маси тіла, рівні тригліцеридів і чутливості до інсуліну до 6 міс, ефект знижувався до 12 міс.
Результати дослідження продемонстрували, що дуже низьковуглеводна дієта менш ефективна, ніж низьковуглеводна дієта щодо зменшення маси тіла протягом 6 міс. Крім того, при високій прихильності до дуже низьковуглеводної дієти виявлено клінічно значуще зменшення маси тіла, порівняно з низькою прихильністю до дієтотерапії. Не виявлено достовірних відмінностей між групами за показником якості життя протягом 6 міс. При цьому на 12-му місяці якість життя знижувалася.
Висновки
Результати виконаного метааналізу свідчать, що у пацієнтів із ЦД 2-го типу, які отримували дієту з низьким вмістом вуглеводів протягом 6 міс, відзначали ремісію захворювання та покращення якості життя, особливо у тих, які отримували АГГП.
- Zheng Y., Ley S.H., Hu F.B. (2018) Global aetiology and epidemiology of type 2 diabetes mellitus and its complications. Nat. Rev. Endocrinol., 14: 88–98. doi:10.1038/nrendo.2017.151.
- Goldenberg J.Z., Day A., Brinkworth G.D. et al. (2021) Efficacy and safety of low and very low carbohydrate diets for type 2 diabetes remission: systematic review and meta-analysis of published and unpublished randomized trial data. BMJ, 372 :m4743.
Анна Хиць,
Редакція журналу «Український медичний часопис»