АНА: найбільш прогресивні дослідження 2020 р.

8 лютого 2021 о 11:20
971

Звичайно, у 2020 р. найгострішою проблемою охорони здоров’я була пандемія COVID-19, яка вимагала від наукового світу проведення масштабних досліджень з метою визначення найбільш ефективних та безпечних методів боротьбі з SARS-CoV-2. І завдяки реєстру COVID-19 — системи збору даних, що базувалася на програмі поліпшення якості, Американською асоціацією серця (American Heart Association’s — АНА) визначені групи населення, що мають найвищий ризик інфікування та більш тяжкого перебігу COVID-19. Однак необхідно розуміти, що COVID-19 є лише одним напрямком, який у 2020 р. здійснив прорив та здобув важливі досягнення у галузі наукових досліджень. Коморбідні захворювання, зокрема хвороби серцево-судинної системи, й досі залишаються головними «вбивцями» у світі. І цей рік не є винятком, тому робоча група АНА традиційно підготувала список найбільш прогресивних наукових досліджень у галузі кардіології. Далі будуть наведені деякі ключові дослідження [1].

EXPLORER-HCM

Гіпертрофічна крадіоміопатія (ГК), як відомо, асоційована з низькою якістю життя та поганим прогнозом для пацієнтів. На жаль, препарати, які показані для лікування ГК, залишаються малоеефктивними. Однак 3-тя фаза рандомізованого подвійного сліпого плацебо-контрольованого дослідження EXPLORER-HCM, що проводилося на базі 68 клінічних серцево-судинних центрів у 13 країнах світу, змінила наші уявлення про лікування ГК. Так, результати дослідження, в якому брали участь дорослі пацієнти з ГК градієнтом LVOT >50 мм рт. ст., серцевою недостатністю ІІ–ІІІ функціонального класу за класифікацією Нью-Йоркської асоціації серця (New York Heart Association NYHA), продемонстрували, що терапія препаратом мавакамтен (інгібітор міозину) покращує функціональну здатність пацієнтів з обструктивною ГК, знижує градієнт тиску у вихідному тракті лівого шлуночка та поліпшує функціональний клас серцевої недостатності. Перевага терапії мавакамтеном порівняно з плацебо була очевидною незалежно від віку пацієнтів, статі, індексу маси тіла, застосування блокаторів β-адренорецепторів та базових вимірювань стану здоров’я і самопочуття [2].

ISCHEMIA

Результати багатоцентрового міжнародного рандомізованого дослідження ISCHEMIA дали відповідь щодо найбільш оптимальної стратегії лікування при стабільній ішемічній хворобі серця (ІХС). Метою дослідження був розгляд переваг та недоліків консервативного й інвазивного методів для встановлення найкращого з них [3].

Дослідження проводили у 320 клінічних центрах 37 країн. У ньому взяли участь близько 5179 пацієнтів. Середній вік пацієнтів становив 64 роки, 23% — жінки. Включені пацієнти рандомізовані на дві групи — рутинна інвазивна стратегія в поєднанні з оптимальною медикаментозною терапією (ОМТ) (n=2588) або лише ОМТ (n=2591). У групі консервативної терапії коронарну ангіографію проводили лише в разі неефективності медикаментозної терапії. Період спостереження становив 3,3 року.

Результати дослідження продемонстрували, що інвазивна стратегія підвищує ризик перипроцедурних ускладнень, знижуючи ризик несприятливих подій у подальшому, після перших 6 міс спостереження. Частота основних вторинних кінцевих точок також достовірно не відрізнялася між групами: серцево-судинна смерть + інфаркт міокарда (ІМ): 11,7% у групі інвазивної стратегії проти 13,9% у групі медикаментозної терапії (p=0,21), смерть від усіх причин: 6,4% проти 6,5% відповідно (p=0,67), перипроцедуральний ІМ — відношення ризиків (ВР) 2,98; 95% довірчий інтервал (ДІ) 1,87–4,74, спонтанний ІМ — ВР 0,67; 95% ДІ 0,53–0,83.

Таким чином, аналіз ISCHEMIA дав чіткі результати того, що інвазивний підхід до пацієнтів з ІХС від помірного до тяжкого ступеня істотно не знижує сукупну кінцеву точку ІМ, серцево-судинної смерті, госпіталізації з приводу нестабільної стенокардії або серцевої недостатності і зупинки серця порівняно з консервативною медичною стратегією.

EAST-AFNET 4

У дослідженні EAST-AFNET 4 оцінювали вплив ранньої терапії, спрямованої на контроль ритму при фібриляції передсердь (ФП), на зниження ризику розвитку несприятливих серцево-судинних подій [4].

У міжнародному відкритому дослідження брали участь майже 2800 пацієнтів віком ≥18 років із серцево-судинними захворюваннями та нещодавно встановленою ФП, яка визначалася як ФП, діагностована за ≤12 міс до включення пацієнта в дослідження. Пацієнтів рандомізували на дві групи: ранньої та стандартної терапії. Рання терапія, спрямована на контроль ритму при ФП, включала застосування антиаритмічних препаратів або абляцію одразу після включення пацієнта в дослідження. Стандартна терапія полягала у симптоматичному лікуванні пацієнтів.

Результати дослідження продемонстрували, що первинні кінцеві точки були відзначені у 249 пацієнтів групи ранньої терапії та у 316 пацієнтів групи стандартної терапії (ВР 0,79; 96% довірчий інтервал (ДІ) 0,66–0,94; р=0,005). Результати дослідження не продемонстрували статистично значущих відмінностей в обох групах щодо досягнення первинної кінцевої точки безпеки. Серйозні небажані явища відзначали у 4,9% пацієнтів групи ранньої терапії та 1,4% — групи стандартної терапії.

Таким чином, рання терапія, спрямована на контроль ритму при ФП, пов’язана з нижчим ризиком розвитку несприятливих серцево-судинних подій порівняно зі стандартною терапією ФП.

DAPA-CKD

Мультицентрове рандомізоване подвійне сліпе дослідження DAPA-CKD (Dapagliflozin and Prevention of Adverse Outcomes in Chronic Kidney Disease) проведено з метою оцінки впливу дапагліфлозину на профілактику розвитку ускладнень, пов’язаних із хронічною хворобою нирок (ХХН) з/без цукрового діабету (ЦД) 2-го типу [5]. У дослідженні брали участь 4304 пацієнти із ХХН (швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) 25–75 мл/хв/1,73 м2, альбумін-креатинінове співвідношення в сечі — 200–5000), яких рандомізували на дві групи у співвідношенні 1:1. Перша група приймала дапагліфлозин у дозі 10 мг, друга група — контрольна.

У дослідженні продемонстровано, що зниження ризику для комбінованого показника (підвищення рівня ШКФ не менше ніж на 50%, термінальна стадія ХХН або смерть внаслідок ниркової чи серцево-судинної недостатності) становило 39% на фоні прийому дапагліфлозину (ВР 0,71; 95% ДІ 0,55–0,92, р=0,009). За час проведення дослідження 101 (4,7%) пацієнт групи прийому дапагліфлозину та 146 (6,8%) пацієнтів контрольної групи померли. Показник смертності був нижчим на 31% в основній групі (ВР 0,69; 95 ДІ 0,53–0,88, р=0,004).

Таким чином, результати дослідження DAPA-CKD продемонстрували, що на фоні прийому дапагліфлозину відзначається  зниження ризику ускладнень, пов’язаних із ХХН, незалежно від наявності/відсутності ЦД 2-го типу.

Список використаної літератури:

  1. American Heart Association (2020) AHA names top heart disease and stroke research advances of 2020. AHA. Dec 14.
  2. Olivotto І., Oreziak А., Barriales-Villa R. et al. (2020) Mavacamten for treatment of symptomatic obstructive hypertrophic cardiomyopathy (EXPLORER-HCM): a randomised, double-blind, placebo-controlled, phase 3 trial. Lancet; 396(10253):759-769. doi: 10.1016/S0140-6736(20)31792-X.
  3. John A. (2019) Spertus at the American Heart Association Annual Scientific Sessions. International Study of Comparative Health Effectiveness With Medical and Invasive Approaches – ISCHEMIA. Am. Coll. Cardiol., Nov. 16.
  4. Kirchhof P., Camm A.J., Goette A. et al. (2020) Early Rhythm-Control Therapy in Patients with Atrial Fibrillation. Nejm, Aug. 29. DOI: 10.1056/NEJMoa2019422.
  5. Heerspink H.J.L., Stefánsson B.V., Correa-Rotter R. et al. (2020) Dapagliflozin in Patients with Chronic Kidney Disease. N. Engl. J. Med., 383: 1436–1446. DOI: 10.1056/NEJMoa2024816.

Хиць А.Р.