Цукровий діабет 2-го типу: ефективність а-GLP-1 проти і-SGLT2

Відповідно до сучасних рекомендацій, при менеджменті пацієнтів із цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу показане застосування агоністів глюкагоноподібного пептиду-1 (а-GLP-1) та інгібітори натрій-глюкозного котранспортера 2 (і-SGLT2). Так, в останньому гайдлайні Європейського товариства кардіологів (European Society of Cardiology — ESC) та Європейської асоціації з вивчення цукрового діабету (European Association for the Study of Diabetes — EASD) зазначено, що метформін є препаратом першої лінії для пацієнтів без серцево-судинних захворювань (ССЗ), тоді як а-GLP-1 та і-SGLT2 показані до застосування пацієнтам із високим та дуже високим серцево-судинним ризиком (таблиця).

Таблиця. Оновлена класифікація серцево-судинного ризику у пацієнтів із ЦД 2-го типу

Дуже високий ризик

Пацієнти з ЦД та:

доведеним ССЗ
ураженням органів-мішеней*
≥3 факторів ССР**
ЦД 1-го типу >20 років

Високий ризик

ЦД ≥10 років без ураження органів-мішеней та + 1 фактор ССЗ

Помірний ризик

Пацієнти молодого віку (ЦД 1-го типу, вік ≤35 років; ЦД 2-го типу, вік ≤50 років) з ЦД <10 років без факторів ССР

Досі в жодному дослідженні не проводили порівняльної оцінки ефективності та безпеки а-GLP-1 та і-SGLT2. Результати виконаного аналізу допоможуть клініцистам у виборі терапії пацієнтам із ЦД 2-го типу.

Методи дослідження

Проведено дослідження, в якому порівнювали ефективність застосування емпагліфлозину (і-SGLT2) 1 мг 1 раз на добу та семаглутиду (а-GLP-1) 25 мг 1 раз на добу на додаток до стандартної терапії у пацієнтів із ЦД 2-го типу, які не досягли контролю захворювання у монотерапії метформіном.

Для порівняння препаратів дослідниками були відібрані дані пацієнтів, взяті з клінічних досліджень (SUSTAIN 2, 3, 8 застосування семаглутиту і PIONEER 2 — емпагліфлозину). Дослідники використовували метарегресійний метод для оцінки ефекту терапії та обліку потенційних прогностичних факторів.

Первинною кінцевою точкою дослідження була вибрана зміна рівня глікозильованого гемоглобіну (HbA1c) і маси тіла через один рік призначеної терапії.

Результати

Загалом до дослідження було включено 1405 пацієнтів із ЦД 2-го типу, яких рандомізували на дві групи: 1-ша група (n=995) терапії семаглутидом у дозі 1 мг, 2-га група (n=410) — емпагліфлозином у дозі 25 мг.

Характеристики вихідних даних пацієнтів були однаковими для обох груп дослідження і подібними із такими у трьох включених дослідженнях SUSTAIN. Із 995 пацієнтів, які отримували семаглутид, 17% (n=168) припинили прийом препарату та 6% (n=60) розпочали лікування рятівними препаратами, порівняно з 11% (n=45) та 11% (n=44) відповідно хворих із групи терапії емпагліфлозином.

Результати проведеного дослідження продемонстрували, що терапія семаглутидом у дозі 1 мг знижувала рівень HbA1c на 1,44% порівняно 0,83% терапією емпагліфлозином у дозі 25 мг (різниця між групами становила 0,61%, 95% довірчий інтервал (ДІ) −0,72…−0,49; р<0,0001).

Крім того, результати дослідження також продемонстрували, що семаглутид значно знизив середній показник маси тіла пацієнтів із ЦД 2-го типу порівняно з емпагліфлозином: 5,29 кг проти 3,64 кг відповідно.

Висновки

Результати проведеного порівняльного дослідження свідчать про те, що застосування семаглутиду ефективніша стратегія гіпоглікемічної терапії порівняно з терапією емпагліфлозином у пацієнтів із ЦД 2-го.

Нагадуємо, що 27–28 листопада 2020 р. у рамках Національного проєкту «Життя без алергії» відбулася Науково-практична онлайн-конференція з міжнародною участю «Сучасні світові тенденції лікування алергії».

Cosentino F., Grant P.J., Aboyans V. et al. (2019) ESC Guidelines on diabetes, pre-diabetes, and cardiovascular diseases developed incollaboration with the EASD. Eur. Heart J., 41(2): 255–323. DOI: 10.1093/eurheartj/ehz486.
Lingvay I., Capehorn M.S., Catarig A-M. et al. (2020) Efficacy of Once-Weekly Semaglutide vs Empagliflozin Added to Metformin in Type 2 Diabetes: Patient-Level Meta-analysis. J. Clin. Endocrinol. Metab.,105(12): e4593–e4604.

Анна Хиць