Актуальність
Дані літератури свідчать, що чоловіча стать, похилий вік, ожиріння та цукровий діабет (ЦД) є основними предикторами тяжкого перебігу COVID-19. Діабетична ретинопатія, як відомо, є одним із найтяжчих ускладнень ЦД, що є проявом діабетичної мікроангіопатії, яка вражає не лише судини сітківки, а й інші органи. Результати нещодавнього дослідження продемонстрували, що мікросудинні захворювання, в тому числі ретинопатія, хвороби нирок та/чи діабетична стопа, асоціюються з ранньою смертністю пацієнтів із COVID-19. Однак результати проведеного дослідження не оцінювали незалежного впливу ретинопатії на результати пацієнтів, інфікованих COVID-19. До сьогодні не було проведено жодного дослідження, в якому б оцінювали ретинопатію як предиктор поганого прогнозу пацієнтів із COVID-19.
Проведено дослідження, мета якого — проведення оцінки діабетичної ретинопатії як імовірного фактора ризику ускладненого перебігу COVID-19, що визначалося як потреба в інтубації трахеї.
Методи дослідження
Загалом до дослідження було включено 187 дорослих пацієнтів із супутнім ЦД (179 пацієнтів із ЦД 2-го типу, 8 пацієнтів із ЦД 1-го типу; середній вік когорти становив 68 років (22–97 років); 60% учасників — чоловічої статі), які були госпіталізовані до Фонду підтримки охорони здоров’я Гайса і Сент-Томаса (Guy’s and St Thomas’ NHS Foundation Trust) у період із 12 березня по 7 квітня 2020 р. (пік першої хвилі пандемії COVID-19 у Великобританії). Усі пацієнти мали підтверджений за допомогою ПЦР COVID-19. Статус та ступінь діабетичної ретинопатії визначали протягом 12 міс після госпіталізації. Хронічна хвороба нирок визначалася як швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) <60 мл/хв.
Результати дослідження
Учасники дослідження були різні за етнічною приналежністю, 44% африкансько-карибської етнічної приналежності, 39% кавказців та 17% — представники інших етнічних груп (8% монголоїдної раси).
Середній рівень глікозильованого гемоглобіну (HbA1c) становив 8,6%±2,7% (70±29 ммоль/моль). Діабетична ретинопатія була зареєстрована у 67 (36%) пацієнтів, більшість мали фонову ретинопатію (n=52, 80%) і лише 15 (20%) мали проліферативну ретинопатію, що зафіксовано на нещодавньому скринінгу.
Із 187 учасників дослідження 49 (26%) пацієнтів були інтубовані, при цьому 45% з інтубованих пацієнтів мали діабетичну ретинопатію. Ризик інтубації не залежав від традиційних факторів ризику несприятливих наслідків COVID-19. З усієї когорти пацієнтів зареєстровано 32% смертей; зв’язку між діабетичною ретинопатією і смертністю не виявлено.
Висновок
Результати проведеного дослідження продемонстрували, що пацієнти із супутнім ЦД та діабетичною ретинопатією мають у 5 разів вищий ризик ускладненого перебігу COVID-19, який визначався як потреба в інтубації трахеї.
Нагадуємо, що результати нещодавнього дослідження продемонстрували, що терапія протималярійними препаратами є ефективною стратегією лікування, яка запобігає загостренню системного червоного вовчаку серед когорти пацієнтів, що досягли клінічної ремісії захворювання.
- Corcillo А., Cohen S., Li А. et al. (2020) Diabetic retinopathy is independently associated with increased risk of intubation: A single centre cohort study of patients with diabetes hospitalised with COVID-19. Diab. Res. Clin. Practice, Nov. 2. DOI: https://doi.org/10.1016/j.diabres.2020.108529.
- McCall B. (2020) Diabetic Retinopathy May Predict Greater Risk of COVID-19 Severity. Medscape, Dec. 1.
Анна Хиць
