COVID-19: лікування статинами

Зважаючи на відсутність етіотропної терапії, основною лікувальною стратегією респіраторної інфекції, викликаної агресивним штамом коронавірусу, вважають патогенетичне та симптоматичне лікування на тлі непереривного застосування підтримувальної терапії у пацієнтів із несприятливою коморбідністю. Статини — одна з найбільш ефективних та популярних груп препаратів, основний лікувальний ефект якої полягає в послідовній антисклеротичній дії внаслідок зниження рівня холестерину. Традиційно з численних плейотропних ефектів найбільша увага приділялася протизапальній та антипроліферативній дії, що сприяє покращенню стану судинного ендотелію. За переконливими результатами багатьох досліджень, які свідчать про достовірне зниження частоти серцево-судинних подій від застосування статинотерапії, висунута гіпотеза потенційно сприятливого профілактичного ефекту статинів у пацієнтів із помірним та ускладненим перебігом COVID-19 (Gorabi A.M. et al., 2020). Вчені на чолі з Шивою Джан’ялі (Ganjali S. et al., 2020) з відділення медичної біотехнології Медичної школи Університету міста Машхад, Іран, провели дослідження ефективності застосування статинів у пацієнтів з ускладненим перебігом SARS-CoV-2, результати якого опубліковані у журналі «Metabolism» (Обмін речовин).

Протизапальна дія статинів

Дозазалежна стабілізація атеросклеротичних бляшок під впливом статинів сприяє зниженню частоти серцево-судинних ускладнень, що, на думку дослідників, свідчить на користь застосування статинів переважно у високих дозах.
Покращення ендотеліальної функції та збереження його нормальної морфологічної структури запобігає виникненню коморбідної патології серцево-судинного генезу та знижує летальність у пацієнтів із коронавірусною інфекцією.

Противірусна дія

Пригнічення синтезу холестерину зменшує потенціал взаємодії клітинної мембрани та вірусу внаслідок зниження доступності багатого на холестерин мікродомена двошарової мембрани.
В умовах гіпохолестеринемії зменшується передача сигналу ras, необхідного для подальшої реплікації вірусної РНК.
Результати дослідження підтвердили висунуту гіпотезу щодо імуномодулюючої дії статинів та запобігання виникненню гострого респіраторного дистрес-синдрому — головного чинника підвищення летальності у пацієнтів з ускладненим перебігом SARS-CoV-2 (Madjid M. et al., 2020).
З’ясовано, що статини пригнічують транскрипційний фактор NF-kB, який опосередковано спричиняє запальні реакції, зумовлені зокрема і вірусними інфекціями (DeDiego M.L. et al., 2014). Додатково визначили підвищення рівня експресії Toll-подібного рецептора TLR-4, який відіграє ключову роль в імунних реакціях вродженого та набутого імунітету.

Васкулопротекторний ефект

Пришвидшена під впливом статинів репарація ендотелію судин сприяє активації сигнальних шляхів АСЕ₂ та підвищенню експресії АПФ-2 у клітинах легень. У результаті полегшуються клінічні симптоми SARS-CoV-2 та прискорюється відновлення після гострого респіраторного дистрес-синдрому.
Внаслідок застосування статинів пригнічується активація каскаду згортання крові та агрегації тромбоцитів на тлі одночасного прискорення фібринолізу, що зумовлює деградацію внутрішньосудинних тромбів у пацієнтів із шоковими станами зокрема. Однак непослідовність антитромботичного ефекту знижує клінічну значущість застосування статинів для профілактики тромбоемболізму у пацієнтів із гострим респіраторним дистрес-синдромом.

Метаболічна дія

Високий рівень летальності у результаті ускладненого перебігу SARS-CoV-2 у Бразилії пов’язують з епідемією ожиріння та асоційованої з ним гіперхолістерінемією. І, навпаки, нижча частота ускладненого перебігу SARS-CoV-2 та внаслідок цього — менша частота смертності об’єктивно корелює з нижчою частотою метаболічних порушень у популяції.

Висновки

Таким чином, дослідники дійшли висновку щодо потенційної успішності ад’ювантного лікування статинами пацієнтів із помірним і тяжким перебігом коронавірусної інфекції. Однак для стандартизації лікувальних стратегій необхідні подальші рандомізовані дослідження стратифікованих груп.

DeDiego M.L., Nieto-Torres J.L., Regla-Nava J.A. et al. (2014) Inhibition of NF-κB-mediated inflammation in severe acute respiratory syndrome coronavirus-infected mice increases survival. J. Virol., 88: 913–924. doi: 10.1128/JVI.02576-13.
Ganjali S., Bianconi V., Penson P.E. et al. (2020) Commentary: Statins, COVID-19, and coronary artery disease: killing two birds with one stone. Metabolism, 113: 154375. doi: 1016/j.metabol.2020.154375
Gorabi A.M., Kiaie N., Pirro M. (2020) Effects of statins on the biological features of mesenchymal stem cells and therapeutic implications. Heart Fail. Rev. doi: 10.1007/s10741-020-09929-9.
Madjid M., Safavi-Naeini P., Solomon S.D. et al. (2020) Potential effects of coronaviruses on the cardiovascular system: a review. JAMA Cardiol., 5(7): 831–840. doi: 10.1001/jamacardio.2020.1286.

За матеріалами https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7511211/

Жарікова Юлія