COVID-19: післяінфекційні ускладнення

Поширення респіраторної інфекції, спричиненої новим штамом коронавірусу, зумовило стрімке накопичення даних щодо нової інфекції. Перша хвиля вірусної інфекції дала уяву про тривалість, клінічні особливості та оптимальні лікувальні стратегії для груп підвищеного ризику щодо ускладненого перебігу інфекції, зокрема осіб віком ≥65 років з високим рівнем коморбідності. Проте на сайті Центру з контролю та профілактики захворюваності США (Centers for Disease Control and Prevention — CDC) почастішали повідомлення, які свідчать про підвищення частоти післяінфекційних ускладнень у пацієнтів молодого та середнього віку з легким та помірним перебігом COVID-19 (Assaf G. et al., 2020). Наразі основними чинниками виникнення мультизапального синдрому вважають вірус-індуковану органну недостатність, зумовлену низкою ендогенних та екзогенних факторів, серед яких — тривала вірусна активність, асоційована з персистуванням вірусу в клітинах хазяїна, гіперімунна реакція, фізична дезадаптація, коморбідність із бідною симптоматикою, психологічні порушення, пов’язані з лікуванням та епідеміологічними обмеженнями. Нещодавні дослідження свідчать про підвищення частоти скарг на втомлюваність, тривалий субфібрилітет, пальципітацію, артралгію, біль у грудній клітці, задишку, кашель, головний біль, м’язовий біль, когнітивні порушення (Fraser E., 2020). Найчастіше дослідники спостерігали такі порушення.

Серцева-судинна система: панкардит, клапанна недостатність.
Респіраторна система: морфофункціональні зміни, характерні для хронічного обструктивного захворювання легень.
Сечовидільна система: гостра ниркова недостатність.
Шкіра: уртикарноподібна висипка, облисіння.
Нервова система: смакова анестезія (агевзія), втрата нюху (аносмія), безсоння, погіршення когнітивних здібностей.

Дослідники, кафедри інформатики Університету штату Джорджія, США (Juan M. Gurdas Viguruji Singh, Osaid H. Alser, 2020), провели аналіз частоти та характеру післяінфекційних ускладнень, зробивши детальний аналіз відгуків у популярній соціальній мережі. Результати опубліковані на ресурсі з високим науковим рейтингом «Попередні науково-медичні публікації medR_хiv».

Результати та методи

Дослідники аналізували знайдену за тегами #longcovid, #chroniccovid інформацію з соціальних мереж, зокрема 7 781 повідомлень з Twitter. З’ясовано, що найрідше виникали симптоми ураження ЛОР-органів: тиніїт, аносмія, хронічний синусит, парагевзія, афонія. Друге місце посідали нейрофізіологічні порушення: амнезія, нейропатія, вегетативна дисфункція, порушення зору, порушення свідомості. Третє місце посіли м’язовий біль та шкірна висипка. Проаналізовано частоту виникнення післяінфекційних ускладнень у пацієнтів працездатного віку (рисунок).

Рисунок. Частота (%) післяінфекційних ускладнень при COVID-19

При порівнянні отриманих результатів з результатами нещодавно проведеного дослідження (Carfi A. et al., 2020) дослідники виявили збіг частоти більшості симптомів. Найчастіші симптоми — тривала надмірна втомлюваність, задишка, біль у грудній клітці та кашель. З нижчою частотою виникав головний біль, міалгія та сенсорні порушення.

Висновки

Таким чином, детальний аналіз інформації з соціальних мереж певною мірою компенсує складнощі комунікації в період активного епідеміологічного пошуку ефективних засобів стримування поширення інфекції та має потенціал для спрямування подальших досліджень стратифікації груп ризику щодо виникнення післяінфекційних ускладнень.

Assaf G., Davis H., McCorkell L. et al. (2020) What does COVID-19 recovery actually look like? An analysis of the prolonged COVID-19 symptoms survey by Patient-Led Research Team. Patient Led Res., May 2.
Carfì A., Bernabei R., Landi F. et al. (2020) Persistent Symptoms in Patients After Acute COVID-19 Against COVID-19 Post-Acute Care Study Group. JAMA, 324(6): 603–605. doi:10.1001/jama.2020.12603.
Fraser E. (2020) Long term respiratory complications of covid-19. BMJ, 370: m3001. doi:10.1136/bmj.m3001.
Juan M. Gurdas Viguruji Singh, Osaid H. Alser (2020) Long-term patient-reported symptoms of COVID-19. medRxiv preprint. doi: https://doi.org/10.1101/2020.07.29.20164418. http://www.medrxiv.org/content/10.1101/2020.07.29.20164418v1.full.pdf

Юлія Жарікова