COVID-19 та коагулопатія

19 листопада 2020 о 15:38
2092

Актуальність

Перші дані про те, що коагулопатія — типове ускладнення у пацієнтів із COVID-19, повідомили італійські дослідники, які назвали цю концепцію мікросудинним обструктивним тромбоваскулітом легеневих судин, або ж MicroCLOTS. Відповідно до цієї гіпотези, для пацієнтів, інфікованих SARS-CoV-2, характерним є розвиток запальної реакції та мікросудинного тромбозу. Сьогодні відомо, що перебіг COVID-19 асоційований із дисфункцією клітин ендотелію, що, відповідно, призводить до утворення тромбіну та до розвитку гіперкоагуляції.

Результати нещодавно проведеного дослідження продемонстрували, що інтерлейкін (ІЛ)-6, який є запальним цитокіном при COVID-19, впливає на синусоїдальні ендотеліальні клітини печінки, що призводить до підвищеної продукції VIII фактора згортання крові. До таких висновків прийшла група дослідників на чолі з доктором Метью Макконнеллі (Matthew McConnell) з медичного факультету Єльського університету в Нью-Хейвені, штат Коннектикут (Yale University School of Medicine in New Haven, Connecticut).

Методи та результати

До дослідження було включено 68 дорослих пацієнтів, госпіталізованих до Лікарні Нью-Хейвені, штат Коннектикут, з приводу COVID-19. У пацієнтів оцінювали рівень аланінамінотрансферази (АлАТ) та параметрів коагулограми. Контроль печінкових проб та коагулограми проводили кожні 5 днів. Граничний показник АлАТ визначався як трикратне підвищення рівня АлАТ порівняно з показником норми.

Результати дослідження продемонстрували, що у пацієнтів із високим рівнем АлАТ відзначали також підвищення факторів згортання крові, таких як фібриноген та VIII і II фактори згортання крові. Крім того, гіперкоагуляція супроводжувалася ураженням печінки (р<0,05).

Ендотеліоцити печінки, які зазнали впливу ІЛ-6 і його рецепторів, продукували значно вищі рівні VIII фактора згортання крові порівняно з інтактними клітинами (р<0,01).

Пошкоджені ендотеліоцити також продукували високі рівні фактора фон Віллебранда (р<0,05).

Висновки

COVID-19 впливає на синусоїдальні ендотеліальні клітини печінки, що призводить до підвищеної продукції VIII фактора згортання крові, внаслідок чого у пацієнтів розвивається коагулопатія, що є предиктором поганого перебігу коронавірусного захворювання. Результати виконаного дослідження дають підстави вважати, що хронічні захворювання печінки у пацієнтів із COVID-19 є важливим фактором розвитку коагулопатії, пов’язаної із впливом коронавірусу. Тому необхідне здійснення перегляду сучасних рекомендацій щодо менеджменту пацієнтів із COVID-19, із включенням рекомендацій щодо обов’язкового моніторингу печінкових проб у госпіталізованих пацієнтів, що допоможе знизити ризик розвитку ускладнень і смертності. Результати цього дослідження узгоджуються з результатами попередніх досліджень щодо патогенезу COVID-19.

Нагадуємо, що 2 листопада 2020 р. у цифровому форматі відбувся трансатлантичний круглий стіл на тему «COVID-19: що відомо на даний момент?». Програма заходу включала обговорення патогенезу COVID-19, включно з цитокіновим штормом, гіперперфузією легеневих судин, гіперкоагуляцією та можливими шляхами лікування.

  • Ciceri F., Beretta L., Scandroglio A.M. et al. (2020) Microvascular COVID-19 lung vessels obstructive thromboinflammatory syndrome (MicroCLOTS): an atypical acute respiratory distress syndrome working hypothesis. J. Austral. Acad. Critical Care Med., 22(2) :95–97.
  • Fix O.K., Hameed B., Fontana R.J. et al. (2020) Clinical Best Practice Advice for Hepatology and Liver Transplant Providers During the COVID‐19 Pandemic: AASLD Expert Panel Consensus Statement. Hepatology. Available at: 10.1002/hep.31281.
  • Willingham Е. (2020) Liver Injury Linked to COVID-19-Related Coagulopathy. Мedscape, Nov. 17.

Анна Хиць