Актуальність
Зі збільшенням поширення депресивних розладів зростає і частота призначення антидепресантів. Як відомо, однією з найпоширеніших груп антидепресантів є селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) — фармакотерапевтична група антидепресантів, які показані для лікування тривожних розладів і депресії. Поширеність застосування СІЗЗС зростає з кожним роком. Так, результати нещодавно проведеного дослідження свідчать, що частота виписування рецептів на СІЗЗС у Німеччині підвищилася на 80% у період 2007–2017 рр. Деякі американські дослідники вважають, що рецепти на придбання СІЗЗС виписуються з частотою 6 одиниць за секунду щоденно впродовж року.
Наявні дані свідчать, що часто СІЗЗС призначають у нерекомендованих дозуваннях, що призводить до недосягнення ремісії захворювання та поганої прихильності пацієнтів через виражені побічні ефекти терапії. Крім того, відсутні докази ефективності та безпеки щодо дозозалежного ефекту при застосуванні СІЗЗС. Так, наприклад, результати лише одного дослідження продемонстрували позитивний ефект від застосування високих доз СІЗЗС у пацієнтів із депресією.
Проведено систематичний огляд та метааналіз наявних даних щодо дозозалежного ефекту застосування СІЗЗС.
Методи
Проведено систематичний огляд та метааналіз даних PROSPERO, який є частиною більш масштабного дослідження щодо дозозалежного ефекту застосуваннях всіх класів антидепресантів. Дана стаття обмежена лише ефективністю застосування СІЗЗС.
Первинною кінцевою точкою дослідження було обрано ефективність терапії, яку оцінювали за антидепресивним ефектом у пацієнтів.
Результати
- Загалом було проаналізовано 5333 статті, з яких до систематичного огляду та метааналізу включено 33. Дослідники оцінили ефекти від призначення низької, середньої і високої доз СІЗЗС.
- При порівнянні різних доз препаратів (низька, середня, висока) були виявлені лише невеликі і клінічно незначущі відмінності між СІЗЗС (стандартизована різниця середніх (СРС): –0,15; 95% довірчий інтервал (ДІ) –0,28–(–0,01)). Відмінності не підтверджені в аналізі чутливості.
- Серед окремих представників СІЗЗС, не отримано підтвердження, що призначення більш високої дози є ефективним порівняно зі стандартною терапією. Винятком можна вважати лише застосування флуоксетину в дозі 60 мг/добу, що було достовірно ефективніше порівняно з більш низькою дозою 20 мг/добу.
- Результати застосування пароксетину були непереконливими: дефективність дози 10 мг/добу достовірно не відрізнялася від більш високої дози, але дози 30 і 40 мг/добу були менш ефективними, ніж 20 мг/добу.
- Крім того, результати свідчили, що підвищення дози СІЗЗС було асоційоване з вищою частотою відмови пацієнтів від терапії, що, ймовірно, пов’язано з більш вираженими побічними ефектами.
Висновки
Результати даного дослідження не продемонстрували переконливих доказів щодо дозозалежної ефективності застосування СІЗЗС. Таким чином, високі дози СІЗЗС не є рекомендованими для рутинного застосування.
Нагадуємо, що результати нещодавнього дослідження продемонстрували, що додавання антипсихотика до монотерапії антидепресантом у пацієнтів із депресією асоційоване з підвищенням смертності на 45% порівняно з терапією двома антидепресантами.
- Andrade С. (2010) Stahl’s Essential Psychopharmacology: Neuroscientific Basis and Practical Applications. Mens Sana Monogr. Jan-Dec; 8(1): 146–150. doi: 10.4103/0973-1229.58825
- Braun C., Adams A., Rink L. et al. (2020) In search of a dose–response relationship in SSRIs—a systematic review, meta‐analysis, and network meta‐analysis. Acta Psychiatrica Scandinavica, Sept 34. https://doi.org/10.1111/acps.13235
- Lohse M.J., Müller‐Oerlinghausen B. (2018) Psychopharmaka. In: Schwabe U, Paffrath D, Ludwig W‐D, Klauber J, editors. Arzneiverordnungs‐Report 2018. Berlin, Heidelberg: Springer: pp. 733–761
Анна Хиць
