Плазма реконвалесцентів при лікуванні COVID-19: спростовано попередні результати

9 листопада 2020 о 11:21
1170

Актуальність

На сьогодні доступними є лише декілька варіантів лікування COVID-19, включно із застосуванням плазми реконвалесцентів. Раніше плазма реконвалесцентів використовувалася як пасивна стратегія імунізації для лікування вірусних захворювань.

В умовах, коли вакцина проти COVID-19 знаходиться на стадії розробки, а специфічні препарати — на етапі експериментальних досліджень, деякі дослідники висунули гіпотезу, що застосування плазми реконвалесцентів може бути альтернативним методом лікування пацієнтів з COVID-19. На сьогодні докази ефективності та безпеки застосування плазми включають лише окремі серії клінічних спостережень, одного великого наглядового дослідження (n >35 000) і 3 рандомізованих дослідження. Проміжний аналіз даних регістру “National Expanded Access Protocol” продемонстрував істотний позитивний вплив переливання плазми реконвалесцентів з високим титром антитіл на виживаність пацієнтів з COVID-19, що послужило причиною схвалення даного методу лікування.

Однак деякі результати раніше проведених рандомізованих досліджень не підтвердили ефективність застосування плазми реконвалесцентів у пацієнтів з COVID-19, одне дослідження, реалізовано в Китаї, інше — в Нідерландах. Незважаючи на те що обидва дослідження були зупинені передчасно через організаційні складнощі, аналіз проміжних результатів було проведено, і достовірного впливу виявлено не було. Результати цих двох досліджень були опубліковані у недавньому систематичному огляді. Тим часом лікування плазмою реконвалесцентів отримало схвалення регуляторними органами різних країн, що призвело до його широкого застосування у багатьох країнах світу.

Проведено дослідження, у якому оцінювали ефективність застосування плазми реконвалесцентів при лікування пацієнтів з COVID-19.

Методи та результати

Відкрите багатоцентрове рандомізоване контрольоване дослідження ІІ фази PLACID проведено на базі 39 медичних центрів Індії (29 державних та 10 привітних лікарень). У дослідженні брали участь дорослі пацієнти (вік >18 років) з підтвердженим методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) діагнозом COVID-19. Дослідження тривало з 22 квітня до 14 липня 2020 р.

Критерії включення до дослідження: PaO2/FiO2 200‑300 мм рт.ст., частота дихання >24 в хв, SpO2 ≤93%. Загалом до дослідження було включено 464 пацієнти, госпіталізованих з приводу COVID-19, які відповідали всім критеріям включення.

Пацієнтів рандомізували на дві групи. Перша група отримували переливання плазми реконвалесцентів (двічі по 200 мл з інтервалом 24 год), друга група — контрольна.

Донорами було обрано жінок/чоловіків віком 18‑65 років з масою тіла понад 50 кг, зі стандартними критеріями, що не суперечать донорству, які нещодавно перенесли підтверджений за допомогою ПЛР COVID-19 і мали типову клінічну картину (як мінімум кашель і лихоманку). Забір плазми здійснювався мінімум через 28 днів після повного клінічного одужання або через 14 днів після одужання за умови двох негативних результатів. Особливістю даного дослідження була та обставина, що титр антитіл у донорській плазмі попередньо не визначали. Надалі аналіз показав, що високий титр антитіл (більше 1:20) був наявний у 64% донорів.

Первинною кінцевою точкою було обрано прогресування захворювання до тяжкого ступеня/смерті від усіх причин протягом 28 днів.

Результати дослідження демонструють, що трансфузія плазми реконвалесцентів не має впливу на частоту первинної кінцевої точки дослідження у пацієнтів з COVID-19. Частота цих подій у групі трансфузії плазми становила 44 випадки (19%), у контрольній групі — 18% (коефіцієнт ризику (КР) 1,04; 95% довірчий інтервал (ДІ) 0,71–1,54). Частота смерті від усіх причин також не розрізнялася між групами і становила, 15 та 14% відповідно (КР 1,04, 95%; ДІ 0,66–1,63). У групі трансуфузії плазми частіше на 7-му добу у пацієнтів зменшувалася вираженість таких симптомів, як лихоманка і стомлюваність, тоді як тяжкість кашлю і лихоманки залишалися аналогічними в обох групах.

Висновок

Результати даного дослідження свідчать про те, що трансфузії плазми реконвалесцентів не асоціюються зі зменшенням прогресування хвороби до тяжкого перебігу або смерті від усіх причин у пацієнтів з COVID-19.

Нагадуємо, що результати нещодавно проведеного дослідження продемонстрували, що штучно розмножені in vitro Т-лімфоцити реконвалесцентів здатні ефективно впливати на протеїни-мішені SARS-CoV-2.

  • Agarwal A., Mukherjee A., Kumar G. et al. (2020) Convalescent plasma in the management of moderate covid-19 in adults in India: open label phase II multicentre randomised controlled trial (PLACID Trial). BMJ; 371: m3939.
  • Piechotta V., Chai K.L., Valk S.J. et al. (2020) Convalescent plasma or hyperimmune immunoglobulin for people with COVID-19: a living systematic review. Cochrane Database Syst Rev; 7: CD013600. pmid: 32648959.
  • Rojas M., Rodríguez Y., Monsalve D.M. et al. (2020) Convalescent plasma in Covid-19: Possible mechanisms of action. Autoimmun Rev; 19: 102554. doi: 10.1016/j.autrev.2020.102554 pmid:32380316.
  • Shen C., Wang Z., Zhao F. et al. (2020) Treatment of 5 Critically Ill Patients With COVID-19 With Convalescent Plasma. JAMA, Mar. 21.

Анна Хиць