Дапагліфлозин: цукровий діабет 2-го типу та серцева недостатність зі зниженою фракцією викиду

Актуальність

Наразі основним патогенетичним ланцюгом виникнення серцевої недостатності (СН) у пацієнтів з цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу вважають гіперінсулінемію. Попередні результати дослідження свідчать про зниження частоти госпіталізації з приводу декомпенсації серцевої функції у пацієнтів з СН І та ІІА функціонального класу зі збереженим серцевим викидом від застосування  інгібіторів натрійнезалежного котранспортера глюкози 2-го типу (SGLT2) (Packer M. et al., 2017). Була висунута гіпотеза щодо переваги застосування інгібіторів SGLT2 при СН через опосередкований вплив препарату на натрій-водневий обмін (Wiviott S.D. et al., 2019). Група дослідників на чолі з Джоном МакМюррееєм (McMurray J. et al., 2019), Британський фонд боротьби з серцево-судинною патологією, Університет міста Глазго, Велика Британія, провели дослідження з метою виявлення впливу інгібітора SGLT2 дапагліфлозину на серцево-судинну функцію у пацієнтів із помірною і тяжкою СН (NCT03036124). Результати опубліковані в «New England Journal of Medicine» (Медичний журнал Нової Англії).

Результати дослідження

До рандомізованого дослідження було залучено 4744 пацієнти з СН ІІБ, ІІІ або ІV функціонального класу та фракцією викиду ≤40% з ЦД 2-го типу або без. Пацієнти з інтервенційної групи додатково, крім основного лікування, застосовували один раз на добу дапагліфлозин. Отримані результати порівнювали з контрольною групою. За первинну кінцеву точку визначили частоту звернення за невідкладною медичною допомогою або частоту смертельного кінця, спричиненого посиленням вираженості клінічних симптомів СН. Вторинною кінцевою точкою визначали частоту ниркової дисфункції, порушення артеріального тиску та виникнення гіпоглікемії.

1. Загалом через 18,2 міс первинної кінцевої точки досягли 16,3% пацієнтів інтервенційної групи та 21,2% пацієнтів контрольної групи (відношення ризику (ВР) 0,74, 95% довірчий інтервал (ДІ) 0,65–0,84, р<0,001).
2. Різке погіршення функції серця відзначали у 10% пацієнтів інтервенційної групи та у 13,7% — контрольної групи (ВР 0,7, 95% ДІ 0,59–0,83).
3. Смерть внаслідок серцево-судинних причин настала у 9,6% пацієнтів інтервенційної групи та у 11,5% — контрольної групи (ВР 0,82, 95% ДІ 0,69–0,98). За інших причин померли 11,6% та 13,9% пацієнтів відповідно до поділу на групи.
4. Частота ниркової дисфункції, порушення артеріального тиску та гіпоглікемії виявилися подібними в обох групах.

Таким чином, дослідники дійшли висновку щодо зниження ризику погіршення клінічних симптомів СН під впливом інгібітора SGLT2.

• McMurray J.J., Solomon S.D., Inzucci S.E. et al. (2019) Dapagliflozin in Patients with Heart Failure and Reduced Ejection Fraction. N. Engl. J. Med., 381: 1995–2008. DOI: 10.1056/NEJMoa1911303.
• Packer M., Stefan AD., Batler J. et al. (2017) Effects of Sodium-Glucose Cotransporter 2 Inhibitors for the Treatment of Patients With Heart Failure: Proposal of a Novel Mechanism of Action. JAMA Cardio., 2(9): 1025–1029. doi: 10.1001/jamacardio.2017.2275.
• Wiviott S.D., Raz I., Bonaca M.P. et al. (2019) Dapagliflozin and cardiovascular outcomes in type 2 diabetes. N. Engl. J. Med., 380: 347–357.

Жарікова Юлія