Позитивний вплив кави на хворобу Паркінсона

2 листопада 2020 о 11:40
1402

Актуальність

Хвороба Паркінсона (ХП) — одне з найпоширеніших нейродегенеративних захворювань у світі. Як відомо, ХП є вікозалежним захворюванням, поширеність якого у популяції становить 1–2% серед осіб віком >65 років, а перші симптоми захворювання вперше з’являються у віці іноді до 50 років. За етіологією ХП є багатофакторним захворюванням. Крім того, не викликає сумнівів, що ХП має чітко виражений генетичний компонент, що підтверджується підвищеною частотою поширеності захворювання серед родичів пацієнтів. На сьогодні ідентифіковано 6 генів, мутації в яких призводять до розвитку спадкових форм ХП. Мутації в гені, збагаченому лейциновими повторами кінази-2 (LRRK2) є найпоширенішою причиною розвитку спадкових форм ХП, відомою нині. Також не викликає сумніву, що деякі генетичні або навколишні фактори мають здатність модулювати експресію гена або чинити вплив на патофізіологію ХП. Ідентифікація таких модуляторів може надати можливість у майбутньому коригувати фактори з метою профілактики ХП.

Проведено дослідження з метою визначення асоціації між рівнем кофеїну у плазмі крові, наявністю/відсутністю мутації в гені LRRK2 та ризиком розвитку хвороби Паркінсона.

Дизайн дослідження

До дослідження було включено 368 носіїв мутації гена LRRK2. Дослідниками проаналізовано зразки крові: у 118 пацієнтів із ХП та LRRK2 , у 115 осіб з LRRK2 + без ХП, у 70 пацієнтів з ХП без мутації гена LRRK2 та у 65 осіб групи контролю без мутації LRRK2. Також у 68 пацієнтів були доступні зразки спинномозкової рідини. У дослідженні проаналізовано зв’язок між рівнем кофеїну у плазмі крові, статусом LRRK2 та ХП з поправкою на вік та стать.

Результати

Концентрація кофеїну в плазмі крові була нижчою у пацієнтів із ХП порівняно з контрольною групою (р<0,001) та вищою серед носіїв гена LRRK2 (на 76%) порівняно з особами без мутації гена LRRK2 (на 31%).

Подібні результати відзначено при аналізі метаболітів кофеїну (параксантин, теофілін, 1-метилксантин) та нексантинових маркерів вживання кави (тригонелін) як у зразках плазми крові, так і спинномозкової рідини.

Відзначено, що пацієнти з ХБ та носії мутації гена LRRK2 вживали менше кави порівняно з особами групи контролю та особами з мутацією гена LRRK2 (p<0,001).

Висновки

Результати проведеного дослідження свідчать, що рівні кофеїну та його метаболітів (параксантин, теофілін, 1-метилксантин) нижчі у пацієнтів із ХП. При цьому зниження рівня кофеїну і його метаболітів більш виражене у пацієнтів — носіїв мутації в гені LRRK2.

Нагадуємо, що результати попередніх досліджень продемонстрували, що лікування габапентином не привело до суттєво нижчих показників інтенсивності больового синдрому у жінок із хронічним тазовим болем.

  • Crotty G.F., Maciuca R., Macklin E.A. et al. (2020) Association of caffeine and related analytes with resistance to Parkinson’s disease among LRRK2 mutation carriers: A metabolomic study. Neurology Sep. 10.1212/WNL.0000000000010863; DOI: 10.1212/WNL.0000000000010863.
  • Lee A.J., Wang Y., Alcalay RN. et al. (2017) Penetrance estimate of LRRK2 p.G2019S mutation in individuals of non-Ashkenazi Jewish ancestry. Mov. Disord., 32(10): 1432–1438.
  • Lesage S., Brice А. (2009) Parkinson’s disease: from monogenic forms to genetic susceptibility factors. Hum. Mol. Genet., 18(R1): R48–59. doi: 10.1093/hmg/ddp012.

Анна Хиць