Цукровий діабет: винайдено новий інсулін

30 вересня 2020 о 16:17
1294

Актуальність

Згідно з чинними рекомендаціями Американської та Європейської діабетичної асоціації, інтенсифікована інсулінотерапія, що забезпечує досягнення більш фізіологічного профілю інсуліну, рекомендована пацієнтам із цукровим діабетом 2 типу (ЦД 2-го типу), які не досягли лікувальних цілей при застосуванні пероральних гіпоглікемічних препаратів. Однак на практиці препарати інсулінового ряду в середньому призначають з інтервалом у 1,2–4,9 року після початку застосування одного або більше пероральних гіпоглікемічних препаратів, що підвищує ризик ускладненого перебігу ЦД та створює загрозу для життя (Khunti K. et al., 2018). Але, як з’ясовано, попри високий ступінь очищення наявних на ринку препаратів інсуліну, фармакокінетичні та фармакодинамічні особливості нативних інсулінів не завжди забезпечують сталу добову нормоглікемію у пацієнтів. При цьому піковий характер прояву специфічної дії створює непрогнозовані клінічні ситуації з високим ризиком виникнення гіпер- або гіпоглікемії. До цього слід додати обов’язкове дотримання правил застосування інсуліну, зокрема введення нативного інсуліну за 30 хв до прийому їжі, що створює додатковий дискомфорт для пацієнтів (Pantalone K.M. et al., 2018). Пошук нових аналогових інсулінів спрямований на ефективний контроль загальної та постпрандіальної глікемії, від якої, як вважають, залежить частота серцево-судинних ускладнень та ступінь ризику смерті пацієнта. Модифікована ферментативно неактивна молекула інсуліну ікодек отримана за допомогою рекомбінантної РНК-технології з періодом напівжиття 1 тиж та пікової концентрації в сироватці крові через 16 год після введення. За попередніми результатами введення інсуліну ікодек 1 раз на тиждень дозволило відновити фізіологічний рівень глікемії. Група дослідників на чолі з Джулио Розенсток (Rosenstock J. et al., 2020), Центр дослідження діабету (Diabetes Research Center), м. Даллас, США, провели дослідження 2-ї фази ефективності та безпеки інсуліну ікодек (NCT03751657). Результати опубліковані в вересневому номері журналу «New England Journal of Medicine» (Медичний журнал нової Англії).

Результати

До подвійного сліпого рандомізованого дослідження тривалістю 26 тиж було залучено 247 пацієнтів з незадовільно контрольованим ЦД 2-го типу, які попередньо застосовували метформін у комбінації з інгібіторами дипептидилпептидази-4 або окремо. Усі пацієнти були поділені на дві групи та отримували ін’єкції щоденно впродовж 1 тиж. Інтервенційна група отримувала новітній аналоговий ікодек інсулін тривалої дії 1 раз на тиждень та ін’єкції плацебо в інші дні. Друга група щоденно отримувала ін’єкції найбільш загальновживаного базового людського інсуліну гларгіну пролонгованої дії. Первинний середній рівень глікованого гемоглобіну в групі ікодеку становив 8,09%, а в групі гларгіну — 7,96%. Дослідники визначали рівень глікованого гемоглобіну на 26-й тиждень і спостерігали частоту епізодів гіпоглікемії та небажаних явищ в обох піддослідних групах. Встановлена різниця зміни від середнього рівня глікованого гемоглобіна –0,18% з незначною перевагою в інтервенційній групі: 6,69% та 6,87% відповідно (р=0,08). Частота небажаних явищ у групах була однаковою. Незначно вища частота помірної і тяжкої гіпоглікемії у групі інсуліну ікодеку порівняно із групою інсуліну гларгіну була асоційована з порушенням харчового режиму пацієнтами: 0,53 та 0,46 випадка відповідно (95% довірчий інтервал 0,45–2,65). На підставі низької частоти виникнення гіперчутливості та місцевих побічних реакцій дослідники дійшли висновку про безпеку інсуліну ікодеку.

Таким чином, на базі отриманого першого клінічного досвіду застосування ікодеку інсуліну планується проведення 3-ї фази дослідження безпеки та ефективності препарату в максимально наближених до реальних умовах.

>
  • Khunti K., Gomes M.B., Pocock S. et al. (2018) Therapeutic inertia in the treatment of hyperglycaemia in patients with type 2 diabetes: a systematic review. Diabetes Obes. Metab., PMCID: PMC5813232, DOI: 1111/dom.13088.
  • Pantalone K.M., Misra-Hebert A.D., Hobbs T.M. et al. (2018) Clinical inertia in type 2 diabetes management: evidence from a large, real-world data set. Diabetes Care, 41, PMID: 29678811. DOI: 2337/dc18-0116.
  • Rosenstock J., Bajaj H.S., Janez A. et al. (2020) Once-Weekly Insulin for Type 2 Diabetes without Previous Insulin Treatment.  Sep 22, NEJM.org. DOI: 10.1056/NEJMoa2022474.
  • Юлія Жарікова