Артеріальна гіпертензія вагітних: чи є зв’язок між психічними розладами у дітей?

25 серпня 2020 о 12:50
1346

Актуальність

Артеріальна гіпертензія (АГ) в період вагітності, включно з гестаційною АГ, гестозом та еклампсією, є ключовими факторами ризику материнської смертності, мертвонародження і передчасних пологів. Результати деяких досліджень свідчать, що асоціація між АГ у період вагітності та ризиком ускладнень у дітей не обмежується лише перинатальним та серцево-судинним ризиком. Передусім гіпертензивні розлади підвищують ризик розвитку психічних захворювань у дітей. Так, результати останніх метааналізів свідчать, що гестаційна АГ або прееклампсія підвищують ризик розвитку аутизму або синдрому дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ) у дітей. Хоча результати окремих досліджень підтверджують значну асоціацію між ускладненим перебігом вагітності та затримкою розвитку у дітей, однак, чи наявний ризик інших психічних розладів у дітей, окрім СДУГ та аутизму, залишається невизначеним.

Методи

Дослідники з Фінляндії на чолі з Маріусом Лахті-Пулкінен (Marius Lahti-Pulkkinen) провели проспективне дослідження, в якому оцінювали асоціацію між підвищеними рівнями артеріального тиску у період вагітності та психічними розладами у дітей у майбутньому. Загалом у дослідження було включено 4743 матері/дитини, дані взяли з попереднього дослідження «Прогнозування та профілактика прееклампсії та внутрішньоутробного обмеження росту» (Prediction and Prevention of Preeclampsia and Intrauterine Growth Restriction) 2016 р. Критеріями включення були жінки, які спостерігалися з ранніх термінів вагітності та їх діти, у період 2006–2010 рр. Їх спостереження тривало до кінця 2016 р., тобто до віку 6,4–10,8 року.

Зв’язок між станами оцінювали незалежно від психіатричних захворювань матері й батька, АГ у батька, ожиріння/надмірної маси тіла матері, цукрового діабету (ЦД), гестаційного ЦД, а також передчасних пологів та перебування у відділенні інтенсивної терапії для новонароджених.

Результати

Загалом у дослідження було включено 1009 жінок, з яких у 200 була хронічна АГ, у 4 — невстановлена АГ, у 263 — гестаційна АГ, у 209 — гестоз, у 333 — гіпертензивні розлади в період поточної вагітності. Гестаційна АГ та хронічна АГ, преекслампсія були асоційовані з підвищеним ризиком психічних порушень у дітей. Зв’язок між прееклампсією (коефіцієнт ризиків (КР) 1,66, 95% довірчий інтервал (ДІ) 1,14–2,42) і тяжкою прееклампсією (КР 2,01, 95% ДІ 1,08–3,73 ) і психічними порушеннями не залежав від інших коваріантів. Наявність материнської артеріальної гіпертензії, ЦД, ожиріння/надмірної маси тіла додатково підвищували ризик психічних порушень у дітей.

Висновок

Результати проведеного дослідження демонструють, що материнська АГ та її ступінь тяжкості підвищують ризики розвитку психіатричних порушень, а саме поведінкових та емоційних порушень, у дитини від народження до 6,4–10,8 року. Також дані демонструють, що ці асоціації не пов’язані з віком матері та наявністю у батьків психіатричних захворювань, ожиріння/надмірної маси тіла, ЦД та інших факторів.

  • Lahti-Pulkkinen M., Girchenko P., Tuovinen S. et al. (2020) Maternal Hypertensive Pregnancy Disorders and Mental Disorders in Children. Hypertension, 75: 1429–1438 (https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.119.14140).

Анна Хиць