Станом на 13 серпня 2020 р. загалом в Україні 86 140 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них — 1 992 летальні, 46 216 пацієнтів одужали. Проведено 1 233 925 тестування методом ПЛР. Усього за добу одужали 530 пацієнтів.
Наразі коронавірусна хвороба виявлена:
- Вінницька область — 3 086 випадків;
- Волинська область — 4 471 випадок;
- Дніпропетровська область — 1 630 випадків;
- Донецька область — 1 027 випадків;
- Житомирська область — 2 266 випадків;
- Закарпатська область — 6 009 випадків;
- Запорізька область — 1 010 випадків;
- Івано-Франківська область — 6 177 випадків;
- Кіровоградська область — 733 випадки;
- місто Київ — 10 002 випадки;
- Київська область — 4 377 випадків;
- Львівська область — 11 474 випадки;
- Луганська область — 170 випадків;
- Миколаївська область — 755 випадків;
- Одеська область — 4 572 випадки;
- Полтавська область — 516 випадків;
- Рівненська область — 7 206 випадків;
- Сумська область — 754 випадки;
- Тернопільська область — 3 489 випадків;
- Харківська область — 5 378 випадків;
- Херсонська область — 286 випадків;
- Хмельницька область — 1 468 випадків;
- Чернівецька область — 7 110 випадків;
- Черкаська область — 1 067 випадків;
- Чернігівська область — 1 107 випадків.
Дані з тимчасово окупованих територій АР Крим, Донецької, Луганської областей та міста Севастополя відсутні.
Дослідження проводилися вірусологічною референс-лабораторією Центру громадського здоров’я МОЗ України, а також обласними лабораторіями. Станом на ранок 13 серпня 2020 р. до Центру надійшло 2 004 повідомлення про підозру на COVID-19. Усього з початку 2020 р. надійшло 142 508 повідомлень про підозру на COVID-19.
Дані у розрізі областей можна знайти за посиланням.
МОЗ України закликає: при перших симптомах респіраторних захворювань обов’язково зателефонуйте своєму сімейному лікарю.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 р. № 641, в Україні, залежно від епідемічної ситуації в регіоні чи окремих його частинах, визначають «зелений», «жовтий», «помаранчевий» або «червоний» рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19.
Регіоном зі значним поширенням COVID-19 вважають той, в якому є хоча б одна з таких ознак:
- завантаженість ліжок у закладах охорони здоров’я, визначених для госпіталізації пацієнтів із підтвердженим випадком COVID-19, становить понад 50%;
- середня кількість тестувань методом ПЛР та ІФА менша за 24 на 100 тис. населення протягом останніх семи днів;
- коефіцієнт виявлення випадків інфікування COVID-19 становить понад 11%;
- показник зростання кількості випадків COVID-19 становить понад 10%.
Рівень епідемічної небезпеки може змінюватися для всієї території регіону чи окремих його частин.
Рівень епідемічної небезпеки за результатом оцінювання епідемічних показників визначають рішенням Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
Переглянути карту із зонами можна тут.
Також Постановою № 641 визначено новий порядок проходження самоізоляції та обсервації при перетині державного кордону України. З 1 серпня 2020 р. самоізоляції підлягають:
1) особи, які мали контакт із пацієнтом з підтвердженим випадком COVID-19, крім осіб, які під час виконання службових обов’язків використовували засоби індивідуального захисту, відповідно до рекомендацій щодо їх застосування;
2) особи з підозрою на інфікування або з підтвердженим діагнозом COVID-19 у легкій формі за умови, що особа не потребує госпіталізації;
3) особи, що перетинають державний кордон та прибули з держави або є громадянами (підданими) держав зі значним поширенням COVID-19 (крім осіб, які не досягли 12 років, є громадянами (підданими) держав із значним поширенням COVID-19 та не перебували на території таких держав протягом останніх 14 днів або прямують територією України транзитом та мають документи, що підтверджують виїзд за кордон протягом двох діб, працівників дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні, та членів їх сімей, водіїв та членів екіпажу вантажних транспортних засобів, автобусів, що здійснюють регулярні перевезення, членів екіпажів повітряних і морських, річкових суден, членів поїздних і локомотивних бригад, інструкторів збройних сил держав — членів НАТО та держав — учасниць програми НАТО «Партнерство заради миру», які беруть участь у заходах з підготовки підрозділів Збройних Сил України, діячів культури за запрошенням закладу культури разом з однією особою, що супроводжує кожного з них, якщо немає підстав вважати, що вони були в контакті із хворою на COVID-19 особою).
Державою із значним поширенням COVID-19 є держава, в якій наявна одна з таких ознак:
>ПЕРЕЛІК ДЕРЖАВ ІЗ ЗНАЧНИМ ПОШИРЕННЯМ COVID-19 ФОРМУЄТЬСЯ МІНІСТЕРСТВОМ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ТА ПЕРЕГЛЯДАЄТЬСЯ КОЖНІ СІМ ДНІВ. З АКТУАЛЬНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ ЩОДО КІЛЬКОСТІ АКТИВНИХ ВИПАДКІВ COVID-19 НА 100 ТИС. НАСЕЛЕННЯ У КРАЇНАХ СВІТУ МОЖНА ОЗНАЙОМИТИСЯ ТУТ.
Особа, яка підлягає самоізоляції, у зв’язку з перетином державного кордону, зобов’язана встановити та активувати мобільний додаток «Дій вдома». У разі неможливості встановлення такого додатка особа підлягає обсервації.
Самоізоляція, обсервація особи у зв’язку з перетином державного кордону (яка прибула з держави або є громадянином (підданим) держави із значним поширенням COVID-19) припиняється у разі одержання негативного результату тестування на COVID-19 методом ПЛР, який проведено після перетину державного кордону або не пізніше ніж за 48 год до перетину. З метою уникнення непорозумінь та проблемних ситуацій рекомендуємо ознайомитися з алгоритмом припинення самоізоляції для осіб, що перетнули державний кордон.
Міністерство охорони здоров’я України запровадило єдиний державний протокол лікування хворих на COVID-19. Відповідний документ ініційований міністром охорони здоров’я Максимом Степановим.
Із 29 березня 2020 р. Україна працює за оновленими медичними стандартами надання медичної допомоги хворим на COVID-19. Зокрема, Міністерство охорони здоров’я України оновило алгоритми амбулаторно-поліклінічної допомоги пацієнтам із підозрою на COVID-19.
Відповідно до цих алгоритмів, пацієнтів з легкою формою захворювання, які не мають ризику ускладнень, а також пацієнтів, що одужують та вже не потребують цілодобового нагляду лікарів, рекомендовано лікувати амбулаторно, тобто в домашніх умовах.
При цьому лікарі забезпечують постійний контроль поточного стану пацієнта і його контактних осіб за телефоном та/або можуть здійснювати виїзні консультації з дотриманням правил інфекційного контролю. Медичні працівники, які надають медичну допомогу за місцем проживання, і контактні особи пацієнта обов’язково мають використовувати засоби індивідуального захисту.
Амбулаторне (домашнє) лікування суворо заборонене у разі, якщо пацієнт перебуває у групі ризику щодо розвитку ускладнень або має симптоми, що характеризують середньо-тяжкий і тяжкий перебіг.
До таких симптомів належать: ядуха; утруднене дихання; збільшення частоти дихальних рухів більше фізіологічної норми; кровохаркання; шлунково-кишкові симптоми (нудота, блювання, діарея); зміни психічного стану (сплутаність свідомості, загальмованість).
Зазначаємо, що ускладнення дихання при COVID-19 зазвичай розвиваються на другому тижні хвороби, тому медпрацівникам рекомендовано особливо активно спостерігати хворих саме в цей період.
Стандарти надання медичної допомоги (COVID-19) затверджені наказом Міністерством охорони здоров’я України від 28.03.2020 р. № 722 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 16.06.2020 р. № 1411. Вони ґрунтуються на рекомендаціях Всесвітньої організації охорони здоров’я, оновлених після поширення хвороби за межі Китаю, та є адаптованими до потреб системи охорони здоров’я України.
Також у всіх областях України створені мобільні бригади, які виїжджають на виклик сімейного лікаря, екстреної медичної допомоги та інших медичних працівників до пацієнтів із підозрою на COVID-19 для забору зразків на проведення досліджень у лабораторії. Це значно зменшить мобільність людей, які мають симптоми гострого вірусного захворювання та потребують здачі відповідних аналізів.
Про випадки відмови від проведення дослідження на коронавірусну інфекцію, за наявності симптомів та підпадання під визначення випадку, просимо повідомляти на визначену гарячу лінію вашої області.
Критерії за якими людина може вважатися контактною:
- Особа проживає в одному домі з хворим на COVID-19.
- Особа мала прямий фізичний контакт із хворим на COVID-19 (наприклад через рукостискання).
- Особа мала контакт із слизовими виділеннями з дихальних шляхів хворого на COVID-19 (наприклад перебування в зоні пацієнта під час кашлю, чи доторкування руками до використаних серветок) та не використовувала засоби індивідуального захисту.
- Особа контактувала із хворим на COVID-19 на відстані до одного метра протягом 15 хв і більше, за умови невикористання відповідних засобів індивідуального захисту або з підозрою щодо неправильного їх використання (наприклад порушення цілісності рукавичок).
- Особа перебувала у закритому середовищі (наприклад аудиторія, кімната для засідань, зал очікування закладу охорони здоров’я) із хворим на COVID-19 протягом 15 хв і більше на відстані менше одного метра.
- Медичний працівник або інша особа, яка надає медичну допомогу чи проводить догляд за хворим на COVID-19.
- Працівники лабораторій, які обробляють зразки з дихальних шляхів, отримані від хворих на COVID-19.
- Працівники патологоанатомічних/судово-медичних бюро/відділень, які безпосередньо брали участь у розтині тіла, в тому числі взятті зразків для проведення ПЛР-дослідження навіть за умови використання відповідних засобів індивідуального захисту.
- Контакт у літаку в межах двох сидінь (у будь-якому напрямку) з хворим на COVID-19, супутники подорожі.
- Члени екіпажу, які проводили обслуговування в салоні літака, де знаходився хворий.
- Якщо тяжкість симптомів (наприклад частий кашель) або переміщення особи вказують на більшу зону ризику щодо зараження, пасажири, які сидять у всій секції, або всі пасажири повітряного судна можуть вважатися контактними.
Головним державним санітарним лікарем України розробляються та затверджуються протиепідемічні заходи, які визначають особливості провадження діяльності суб’єктами господарювання на період карантину. Зокрема, затверджені тимчасові рекомендації щодо організації протиепідемічних заходів на період карантину:
- у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку;
- у закладах освіти (окрім закладів дошкільної освіти);
- у закладах дошкільної освіти;
- при торгівлі на ринках;
- при торгівлі продовольчими (окрім ринків) та непродовольчими товарами;
- у закладах громадського харчування;
- при перевезенні пасажирів метрополітену;
- при наданні послуг з перевезення пасажирів громадським міським, приміським, міжміським транспортом (крім метрополітену), на міжобласних та міжнародних маршрутах;
- при організації залізничних перевезень;
- у закладах, що надають послуги з розміщення (крім готелів);
- в готелях;
- в гуртожитках;
- в деяких закладах фізичної культури та спорту ;
- у закладах культури та креативних індустрій при проведенні культурно-мистецьких заходів;
- в перукарнях та салонах краси;
- при наданні стоматологічної допомоги;
- при здійсненні дозволених видів діяльності, які передбачають приймання відвідувачів у офісних приміщеннях;
- під час проведення футбольних матчів в Україні серед професіональних футбольних клубів;
- у деяких підприємствах, установах і організаціях молодіжної сфери та сфери національно-патріотичного виховання;
- в закладах стаціонарної психіатричної допомоги, медико-соціального та соціального захисту населення.
Також затверджені рекомендації щодо безпечного поховання померлих від COVID-19.
Усі постанови та розпорядженнями головного державного санітарного лікаря України розміщуються за посиланням.
25 березня 2020 р. Уряд запровадив режим надзвичайної ситуації на всій території України. Міністра охорони здоров’я визначено керівником робіт з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, пов’язаної з поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. У зв’язку зі складною епідемічною ситуацією режим надзвичайної ситуації подовжено до 31 серпня 2020 р.
З появою вірусу COVID-19 залишається багато невизначеностей щодо певних епідеміологічних, сероепідеміологічних (пов’язаних з ідентифікацією антитіл в популяції), клінічних і вірусологічних характеристик вірусу і пов’язаних з ним захворювань. Дослідження для оцінки цих характеристик в різних умовах мають вирішальне значення для поглиблення розуміння епідемічного процесу COVID-19. Вони також дадуть надійну інформацію, необхідну для уточнення моделей прогнозування та інформування про заходи громадської охорони здоров’я.
Таким чином, ВООЗ у співпраці з технічними партнерами адаптувала протоколи ранніх епідеміологічних досліджень щодо пандемічного грипу та MERS-CoV, щоб краще зрозуміти ці характеристики і те, як вони можуть використовуватися для інформування про заходи охорони здоров’я.
На сьогодні п’ять ранніх основних сероепідеміологічних протоколів і форм збору даних доступні на вебсайті Технічного керівництва ВООЗ COVID-19 Early investigations protocols.
Усі протоколи пропонують стандартизовану методологію, що дозволяє систематично збирати дані й біологічні зразки з урахуванням місцевих умов і характеристик спалаху і швидко обмінюватися ними в форматі, який можна легко систематизувати, табулювати і аналізувати в багатьох різних умовах в усьому світі.
Із самого початку спалаху COVID-19 IPC відіграє важливу роль у профілактичних і пом’якшувальних заходах. Щоб забезпечити засновану на фактичних даних настанову за якістю і оперативне реагування на глобальний попит, ВООЗ скликала Спеціальну консультативну групу експертів із профілактики та інфекційного контролю у рамках Програми ВООЗ з надзвичайних ситуацій в галузі охорони здоров’я (WHE), в якій беруть участь члени Глобальної мережі з профілактики та інфекційного контролю (GIPCN), члени відповідних установ і держави-члени, уражені COVID-19. Ця консультативна група підтримує компонент WHE IPC, надаючи своєчасні рекомендації щодо готовності та реагування на COVID-19 на основі наявних даних. Вони проводять щотижневі обговорення технічних аспектів заходів IPC і обмінюються досвідом у постраждалих країнах. Наступні рекомендації/інструменти були випущені за допомогою цієї глобальної консультативної групи IPC:
- Оцінка і контроль ризику впливу на працівників охорони здоров’я в контексті вірусу COVID-19 Health workers exposure risk assessment and management in the context of COVID-19 virus. Цей інструмент повинен використовуватися медичними закладами, які обслуговували пацієнтів із COVID-19; він повинен бути заповнений для всіх працівників охорони здоров’я (HCW), які контактували із підтвердженим випадком у пацієнта з COVID-19 в медичному закладі. Він допомагає визначити ризик зараження вірусом COVID-19 медичних працівників, які були схильні до дії пацієнта із COVID-19, і надає рекомендації щодо належного лікування цих медичних працівників.
- Міркування, що стосуються карантину окремих осіб в контексті стримування від COVID-19. Considerations for quarantine of individuals in the context of containment for coronavirus disease (COVID-19). Мета цього документа — запропонувати державам-членам настанову щодо карантинних заходів для окремих осіб у контексті COVID-19. Він призначений для тих, хто відповідає за встановлення місцевої чи національної політики в галузі карантину окремих осіб і дотримання заходів профілактики і контролю інфекцій у цих умовах.
- У співпраці з колегами WASH, включаючи ЮНІСЕФ, група розробила брифінг з водопостачання, санітарії, гігієни та управління відходами для COVID-19.
Оцінка ризиків подальшого поширення COVID-19 у європейських країнах за даними ECDC (станом на 10 серпня 2020 р.):
>Оскільки спалах COVID-19 продовжує розвиватися, ВООЗ проводить його порівняння з грипом. Обидва викликають респіраторні захворювання, але між цими двома вірусами і тим, як вони поширюються, є важливі відмінності. Це має важливе значення для прийняття заходів охорони здоров’я громадськості для реагування на кожен вірус.
Чим схожі COVID-19 і віруси грипу?
По-перше, COVID-19 і віруси грипу мають подібну клінічну картину захворювання. Тобто вони обидва викликають респіраторне захворювання, яке включає широкий спектр захворювань — від безсимптомного або легкого до тяжкого захворювання і смерті.
По-друге, обидва віруси передаються при контакті, краплях і фомітах. У результаті такі заходи громадської охорони здоров’я, як гігієна рук і дотримання дихального етикету (кашель у лікоть або в одноразову серветку), є важливими діями, які можуть запобігти інфекції.
Чим відрізняються COVID-19 і віруси грипу?
Швидкість передачі є важливою відмінністю між двома вірусами. Грип має коротший середній інкубаційний період (час від зараження до появи симптомів) і коротший послідовний інтервал (час між послідовними випадками), ніж вірус COVID-19. Послідовний інтервал для вірусу COVID-19 оцінюється у 5–6 днів, в той час як для вірусу грипу послідовний інтервал становить 3 дні. Це означає, що грип може поширюватися швидше, ніж COVID-19.
Крім того, передача в перші 3–5 днів хвороби або потенційно предсимптомна передача — передача вірусу до появи симптомів — є основною причиною передачі грипу. Хоча ми маємо дані про поширення вірусу SARS-CoV-2 за 24–48 год до появи симптомів, на сьогодні це не є основною причиною передачі.
Передбачається, що репродуктивне число Ro — кількість осіб, яких може інфікувати одна захворіла людина — для вірусу SARS-CoV-2 становить від 2 до 2,5, що вище ніж для грипу. Проте оцінки як SARS-CoV-2, так і вірусів грипу, дуже контекстні та специфічні для часу, що ускладнює прямі порівняння.
Діти є важливими факторами передачі вірусу грипу в суспільстві. Для вірусу SARS-CoV-2 початкові дані показують, що діти хворіють менше, ніж дорослі, і що частота випадків у віковій групі 0–19 років низька.
Додаткові попередні дані, отримані в домашніх господарствах в Китаї, показують, що діти заражаються від дорослих, а не навпаки.
У той час як спектр симптомів для цих двох вірусів однаковий, частина з тяжким захворюванням, схоже, відрізняється.
Для COVID-19 дані на сьогодні припускають, що 80% інфекцій є легкими або безсимптомними, 15% — тяжкими інфекціями, які вимагають кисневої терапії, і 5% є критичними випадками, які вимагають штучної вентиляції легень. Ці важкі та критичні випадки інфекції серйозніші, ніж при грипі.
Найбільш схильні до ризику тяжкої грипозної інфекції діти, вагітні, люди похилого віку, люди з хронічними захворюваннями і особи з імунодефіцитом. Для COVID-19 поточні дослідження свідчать, що старший вік і наявні супутні захворювання підвищують ризик розвитку тяжкої інфекції.
Смертність від SARS-CoV-2 вища ніж від грипу, особливо від сезонного грипу. Хоча для повного розуміння справжньої смертності від COVID-19 знадобиться якийсь час, наявні у нас дані показують, що коефіцієнт летальності (число зареєстрованих смертей, поділене на зареєстровані випадки) становить 3–4%, частота смертей від інфекції (число зареєстрованих смертей, поділене на кількість інфекцій) — нижча. Для сезонного грипу летальність зазвичай значно нижча 0,1%. Однак летальність значною мірою визначається доступністю та рівнем надання медичної допомоги.
CDC оприлюднило тимчасові рекомендації для підприємств та роботодавців щодо реагування на COVID-19:
- Працівники із симптомами гострих респіраторних захворювань мають повідомити свого керівника та залишатися вдома.
- Якщо на роботу вийшла людина з гострим респіраторним захворюванням, її слід відокремити від інших працівників та негайно направити додому.
- Варто регулярно проводити прибирання на робочому місці: очищати поверхні, стільниці та дверні ручки відповідними засобами для чищення.
- Працівники мають обробляти руки дезінфекційними спиртовмісними засобами або мити руки з милом не менше 20 с.
При плануванні відряджень та інших подорожей за кордон варто дотримуватися рекомендацій МЗС.
Міністерство охорони здоров’я України до мережі обласних лабораторних центрів та закладів охорони здоров’я направило алгоритми дій:
- лікарів-клініцистів при зверненні особи, яка відповідає визначенню випадку 2019-nCoV, зокрема особливостей ведення пацієнта та дотримання вимог інфекційного контролю;
- лікарів-епідеміологів при виявленні особи, яка відповідає визначенню випадку 2019-nCoV, зокрема порядку інформування та епідеміологічного розслідування;
- лабораторного обстеження осіб у вірусологічних лабораторіях, які відповідають визначенню випадку 2019-nCoV для лікарів-вірусологів, зокрема порядку проведення цих досліджень та направлення відібраних зразків;
- для населення у разі підозри у них захворювання, викликаного 2019-nCoV, з метою розміщення у громадських місцях.
Для профілактики захворювання слід дотримуватися стандартних рекомендацій:
- Часто мийте руки або обробляйте дезінфікуючими засобами.
- Під час кашлю та чхання прикривайте рот і ніс паперовою хустинкою. Уникайте тісного контакту з усіма, хто має лихоманку та кашель.
- Якщо маєте підвищену температуру тіла, кашель та утруднене дихання, якнайшвидше зверніться до лікаря та повідомте йому попередню історію подорожей.
- Не споживайте сирих чи недостатньо термічно оброблених продуктів тваринного походження.
- Джерела з актуальною інформацією щодо випадків захворювання, спричинених новим коронавірусом:
- Рекомендації ВООЗ для громадськості та професійної спільноти
- Сторінка Центру громадського здоров’я МОЗ України
- Сторінка Міністерства охорони здоров’я України
Пресслужба «Українського медичного часопису» за матеріалами moz.gov.ua