Актуальність
Гінекомастія — патологічне збільшення розмірів молочних залоз у чоловіків за рахунок симетричної або доброякісної проліферації тканини молочної залози. Зважаючи на тримодальний віковий розподіл, найчастіше гінекомастія виникає у хлопчиків підліткового віку (50–60%). Ранні дослідження продемонстрували асоціацію підліткової гінекомастії зі статевим дисбалансом, для якого характерний високий рівень соматомедину (інсуліноподібний фактор росту) та соматотропного гормону (гормон росту). Достеменно відомо, що проліферативні процеси в молочній залозі активує естрадіол (Е2), який зв’язується з рецепторами естрогену молочної залози та пришвидшує ділення залозистих та епітеліальних клітин протоків. У свою чергу, тіреотропний гормон (ТТГ) спричиняє антиестрогенну дію та гальмує проліферативні процеси. Порушення балансу цієї системи відіграє важливу роль у патогенезі гінекомастії. Ще одним важливим патогенетичним фактором є активація стероїдного метаболізму в адипоцитах та стромальних жирових клітинах, яка, зважаючи на стрімке поширення ожиріння серед підлітків, теж спричиняє принципову зміну гормонального статусу відносно вікових норм. У середньому фізіологічна гінекомастія триває 6–24 міс та не потребує лікування. Однак тривала гінекомастія може бути самостійним патологічним симптомом інших захворювань, зокрема онкологічних, хронічних порушень функції печінки, персистуючої інфекції (ВІЛ) та спричиняти психологічний дисбаланс. Наявні труднощі диференційної діагностики фізіологічної та патологічної гінекомастії у хлопчиків спричинило дослідження, проведене групою лікарів на чолі з Мілош Лорек (Milosz Lorec), Університет Силезії, місто Катовіце (Польща).
Результати
До дослідження були залучені дані 93 пацієнтів віком 9–18 років зі збільшеними у розмірі молочними залозами. За ознаками розвитку молочних залоз, відповідно до шкали статевого розвитку Таннера, всі піддослідні були розподілені на дві групи за ознаками розвитку молочних залоз. В одній групі зібрали пацієнтів із В-стадією розвитку молочних залоз. У другу групу увійшли пацієнти зі значним збільшенням молочних залоз. Дослідники оцінювали індекс маси тіла (ІМТ), зріст і статеву зрілість за шкалою Таннера. Лабораторно методом хемілюмінісцентного імунологічного аналізу визначали рівень Е2, вільного Т4, ТТГ, лютеїнізуючого гормону (ЛТГ) та співвідношення Е2/ТТГ.
Була з’ясована статистично значуща асоціація між співвідношенням Е2/ТТГ та оцінкою розвитку молочних залоз за шкалою Таннера (р=0,034).
При порівнянні отриманих лабораторних результатів різниці у лабораторних показниках між двома групами не виявлено. Однак серед пацієнтів другої групи виявлені вищі значення Е2/ТТГ (р=0,057).
Серед учасників двох груп ожиріння визначено у 38,1% пацієнтів. Однак зниження ІМТ не вплинуло на зміну співвідношення Е2/ТТГ та на розмір молочних залоз.
Враховуючи відсутність специфічних ознак патологічної гінекомастії, дослідники дійшли висновку важливості фактора тривалості порушення, а головним напрямком визнано тривале спостереження хлопчиків із метою виявлення додаткових клінічних симптомів.
Висновки
Таким чином, актуальним є подальше проведення масштабних рандомізованих досліджень з метою стандартизації діагностики гінекомастії у хлопчиків.
- Lorek M., Tobolska-Lorec D., Kalina-Faska B. et al. (2019) Clinical and Biochemical Phenotype of Adolescent Males with Gynecomastia. J. Clin. Res. Pediatr. Endocrinol., 11(4): 388–394. doi: 10.4274/jcrpe.galenos.2019.2019.0027.
PMCID: PMC6878348 (https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6878348)
Юлія Жарікова
