Актуальність
Рак молочної залози (РМЗ) займає перше місце у структурі онкопатології серед жінок у всьому світі. Тому безперервно проводиться пошук натуральних речовин, які б мали профілактичну спрямованість і були безпечними для пацієнток. Враховуючи поширеність харчових добавок з насінням льону, ранні дослідження виявили у складі насіння діатереоізомер лігнан диглюкозиду секоізоларицирезинолу (SDG) з протипухлинною та цитостатичною дією. Додатково встановлено, що SDG є модулятором естрогенних рецепторів. Зазвичай SDG міститься в овочах, фруктах та у видах жирного насіння. У процесі метаболічних реакцій під впливом бактеріальної флори кишечнику SDG перетворюється на ентеролактон та ентеродіол, які спричиняють слабку естрогенну активність. Попередні дослідження продемонстрували зниження інсулінорезистентності, антиатерогенної дії та зменшення проліферації пухлин під впливом SDG. Однією з патогенетичних ланок виникнення злоякісних проліферативних змін у тканині молочної залози вважається проникнення імунокомпетентних клітин у строму молочної залози, яке призводить до розвитку раку внаслідок активації сигнального шляху NFκB. Експериментально доведено зниження на 50% експресії генів та білків-антиоксидантів під впливом SDG, що призвело до пригнічення протизапального сигнального шляху NFκB. Загалом отримані результати пілотного дослідження щодо зниження ризику раку молочної залози у жінок різного віку, які споживали харчові домішки з насіння льону, які були підтверджені вимірюванням рівня ентеролактону плазми крові: рівень >34 нмоль /л був пов’язаний зі зниженням частоти раку молочної залози на 62% порівняно з рівнем <3 нмоль/л. З метою довести переваги від застосування насіння льону для профілактики раку молочної залози група американських дослідників на чолі з Кєрол Дж. Фабіан (Carol J. Fabian), відділ внутрішніх захворювань, Університет міста Канзас, США, провели дослідження. Результати опубліковані у липневому номері журналу «Cancer Prevention Research» (Дослідження методів профілактики раку).
Результати
До дослідження було залучено 434 жінки віком 21 рік–49 років у період передменопаузи, які відповідали таким критеріям:
- індекс маси тіла ˂40 кг/м2 площі поверхні тіла;
- відсутність вагітності та лактації у попередні 12 міс;
- випадок раку молочної залози у найближчих родичів віком ˂60 років;
- підтверджені біопсією проліферативні зміни у молочній залозі;
- щільність тканини молочної залози на мамографії ˂50%;
- були носіями мутації гена BRCA1/2, яка призводить до раку молочної залози.
Усіх жінок розподілили на дві групи з однаковим показником Кі-67 — інтервенційну та контрольну. Під час біопсії, яку проводили у фолікулярну фазу менструального циклу методом тонкоголкової аспіраційно пункційної біопсії, виявлені початкові ознаки проліферативних змін тканини молочної залози у 53% пацієнток з інтервенційної групи.
За первинну точку дослідження було визначено зміну рівня показників Кі-67 — ядерного білка, пов’язаного з проліферацією тканини молочної залози. За вторинну точку зазначили цитоморфологічні зміни тканин молочної залози. У всіх жінок було оцінено ризик розвитку РМЗ упродовж 5 років за моделлю BCRAT та 10 років за моделлю Tyrer-Cuzick IBIS.
Рівень Кі-67 знизився на 34% в інтервенційній групі порівняно із плацебо (р=0,72). Беручи до уваги суперечливість питання оцінки цього показника, зумовлене залежністю від менструального циклу, дослідники дійшли висновку, що Кі-67 не зростає під впливом застосування SDG. Важливість такого висновку полягає в поширеності застосування харчових домішок із насінням льону з метою зниження інсулінорезистентності та зміцнення серцево-судинної системи. Додаткове визначення гормонального рівня продемонструвало граничне зниження рівня прогестерону в інтервенційній групі при однакових початкових показниках рівня естрогену в обох групах (р=0,083). Істотне збільшення експресії гена естрогенового рецептора ESR1 було визначено в контрольній групі (р=0,018).
Кількісні морфологічні зміни у тканині молочної залози визначали за шкалою Masood. Результати такого оцінювання продемонстрували зменшення кількісного показника цитології в інтервенційній групі (р=0,005). Однак частота виявлення атипових клітин та поширеність гіперплазії тканини молочної залози не була суттєвою в жодній групі.
В інтервенційній групі кількість скарг на погане самопочуття була меншою та залишалася стабільною впродовж 12 міс порівняно із контрольною групою, як і інтенсивність болю. Ризик виникнення раку молочної залози упродовж наступних 10 років за моделлю Tyrer — Cuzick IBIS за розрахунками дослідників виявився на 4% нижчим у інтервенційній групі порівняно з контрольною.
Висновки
Таким чином, необхідне проведення подальших досліджень стандартизованного застосування харчових добавок із вмістом насіння льону з метою зниження ризику виникнення раку молочної залози.
- Fabian C.J., Khan S.A., Garber J.E. et al. (2020) Randomized Phase IIB Trial of the Lignan Secoisolariciresinol Diglucoside in Premenopausal Women at Increased Risk for Development of Breast Cancer. DOI: 10.1158/1940-6207.CAPR-20-0050 (https://cancerpreventionresearch.aacrjournals.org/content/13/7/623).
Юлія Жарікова
