Актуальність
Наприкінці 2019 р. новий коронавірус спричинив спалах масового захворювання у місті Ухань, провінції Хубей у Китаї. Хвороба набула значного поширення, що спричинило її розповсюдження за межі Китаю та у всьому світі, спричинивши пандемію.
Відомо, що хворі на цукровий діабет (ЦД) мають підвищений ризик зараження, особливо при грипі та пневмонії. Більше того, ЦД раніше вважався одним із головних факторів ризику смертності осіб під час пандемії H1N1 2009 р., а з недавнього часу – і коронавірусу, пов’язаного з близькосхідним коронавірусним респіраторним синдромом (MERS-CoV). Епідеміологічні дослідження швидко та послідовно підтверджували, що ЦД є одним із основних супутніх захворювань, пов’язаних із COVID-19, які впливають на його тяжкість.
Так, у одному дослідженні повідомлялося, що поширеність ЦД у пацієнтів з COVID-19 становить 5–20%, збільшуючись відповідно до тяжкості захворювання. В іншому нещодавньому дослідженні, яке проводилося у Ломбардії, Італія, було продемонстровано, що поширеність ЦД серед пацієнтів з COVID-19 становить 17%. Крім того, у мережі спостереження за госпіталізацією внаслідок COVID-19 (COVID-NET) повідомили, що поширеність ЦД становить 28,3% серед госпіталізованих пацієнтів з COVID-19 у США.
Що ще важливіше, усі попередні дослідження відзначають удвічі або втричі вищий показник поширеності ЦД у пацієнтів, які перебувають у стаціонарі, порівняно з іншими пацієнтами.
У контексті всіх попередніх досліджень, пацієнти з ЦД були віднесені до групи підвищеного ризику захворюваності на COVID-19. Однак точних даних щодо характеристик ЦД у госпіталізованих пацієнтів з COVID-19 все ще немає. Більше того, зв’язок фенотипу ЦД із ступенем вираженості COVID-19 залишається також невідомим. Було проведено дослідження CORONADO – загальнонаціональне багатоцентрове обсерваційне дослідження, яке мало на меті визначити клінічні та біологічні особливості, пов’язані з тяжкістю захворювання та ризиком смертності серед пацієнтів з ЦД.
Дизайн дослідження
Дослідження проводилося у Франції в 53 медичних центрах. Період дослідження становив з 10 по 31 березня 2020 р. У дослідження включено загалом 1317 пацієнтів, з яких 64,9% були чоловіками. Середній вік хворих становив 69,8 року. Середній індекс маси тіла (ІМТ) – 28,4 кг/м2.
Первинною кінцевою точкою дослідження було обрано показник, який включав інтубацію трахеї та штучну вентиляцію легень (ШВЛ) та/або смерть протягом 7 днів після госпіталізації до стаціонару. Вторинними кінцевими точками було обрано: смерть на 7-й день перебування у стаціонарі, інтубація трахеї на 7-й день, надходження до відділення інтенсивної терапії та виписка на 7-й день.
Результати
- 88,5% учасників дослідження – хворі на ЦД 2-го типу.
- Мікро- та макросудинні ускладнення були виявлені у 46,8 і 40,8% пацієнтів відповідно.
- Первинної кінцевої точки досягли 29% пацієнтів (95% довірчий інтервал (ДІ) 26,6–31,5).
- 10,6% (95% ДІ 9,0–12,4) пацієнтів померли.
- 18% пацієнтів (95% ДІ 16,0–20,2) були виписані на 7-й день перебування у стаціонарі.
- За даними аналізу, ІМТ був позитивно асоційований із досягненням первинної кінцевої точки (відношення ризиків (ВР) 1,28 (95% ДІ 1,10–1,47)).
- На момент госпіталізації задишка (ВР 2,10 (95% ДІ 1,31–3,35)), кількість лімфоцитів (ВР 0,67 (95% ДІ 0,50–0,88)), рівень С-реактивного білка (СРБ) (ВР 1,93 (95% ДІ 1,43–2,59)), рівень аспартатамінотрансферази (АсАТ) (ВР 2,23 (95% ДІ 1,70–2,93)) були незалежно асоційовані з тривалою ШВЛ та/або смертю.
- Вік (ВР 2,48 (95% ДІ 1,74–3,53)), синдром обструктивного апное сну (ВР 2,80 (95% ДІ 1,46–5,38)), мікросудинні ускладнення ЦД (ВР 2,14 (95% ДІ 1,16–3,94)) і макросудинні ускладнення ЦД (ВР 2,54 (95% ДІ 1,44–4,50)) були незалежно асоційовані зі смертю на 7-й день перебування у стаціонарі.
Висновок
CORONADO є першим дослідженням, яке спеціально досліджувало пацієнтів з ЦД, госпіталізованих внаслідок інфікування на SARS-CoV-2. Враховуючи дані дослідження, результати не підтримують зв’язку між тяжким перебігом COVID-19 та віком, статтю, ЦД, хронічними ускладненнями ЦД, артеріальною гіпертензією. Лише ІМТ виявився незалежно пов’язаним із досягненням первинної кінцевої точки дослідження. При розгляді змінних щодо прийому препаратів, задишкою, лімфопенією, рівнями АсАТ та СРБ, всі показники виявилися незалежними прогностичними факторами для тяжкого перебігу COVID-19.
З метою надання лікарям критеріїв для оцінки ризику тяжкості COVID-19 на індивідуальному рівні серед хворих на ЦД автори дослідження провели багатоваріантний аналіз для виявлення прогностичних факторів. Оскільки деякі попередні дослідження висвітлювали потенційні механічні зв’язки між рівнем глюкози у крові, станом імунної системи та MERS-CoV-інфекцією, дослідники приділили особливу увагу вивченню взаємозв’язку між рівнем глюкози та прогнозом COVID-19. В результаті не виявлено жодної асоціації між рівнем HbA1c (навіть з найвищими його показниками, в межах >75 ммоль/моль (9,0%)) або смертю на 7-й день перебування у стаціонарі.
- Cariou B., Hadjadj S., Wargny M. et al. (2020) Phenotypic Characteristics and Prognosis of Inpatients With COVID-19 and Diabetes: The CORONADO Study. Diabetologia, May 29;1-16 (doi: 10.1007/s00125-020-05180-x).
Анна Хиць
