Актуальність
Зростаюча популярність відмови від споживання продуктів тваринного походження з релігійних, економічних, етичних, екологічних причин, а також зі свідомим наміром покращити стан здоров’я, спричинила збільшення кількості осіб, які повністю виключають зі свого харчового раціону м’ясо та молочні продукти. Зважаючи на найчастішу причину смертності від виникнення серцево-судинних захворювань, поширилося припущення щодо корисного впливу різновидів вегетаріанства на тривалість життя та зниження ризику виникнення серцево-судинної патології серед осіб, які повністю відмовилися від споживання продуктів тваринного походження. Дійсно, попереднє дослідження надало результати зниження ризику виникнення ішемічної хвороби серця (ІХС) серед вегетаріанців. Однак частота виникнення гострих порушень мозкового кровообігу серед вегетаріанців та м’ясоїдів залишилася нез’ясованою. Зазначене спричинило проведення поточного дослідження з метою з’ясування впливу особливостей харчового раціону на ризик виникнення серцево-судинних порушень. Результати опубліковані у «British Medical Journal» («Британському медичному журналі», 2019).
Результати
До дослідження залучено 48 188 осіб без серцево-судинних порушень в анамнезі. За особливостями раціону всіх учасників розподілили на три групи: споживачі продуктів тваринного походження (24 428 осіб), споживачі риби (7 506 осіб), споживачі продуктів рослинного походження, зокрема вегетаріанці та вегани (16 254 осіб). За додаткові показники визначено рівень артеріального тиску, ліпідних фракцій, індексу маси тіла та наявність цукрового діабету.
Загалом за 18 років дослідження зафіксовано 3 992 випадки серцево-судинних захворювань. З них кількість ІСХ становила 2 920. За цей же період сталося 1 072 інсульти, переважно ішемічного генезу (519 ішемічних інсультів проти 300 випадків геморагічного інсульту). З’ясовано, що ризик виникнення ІСХ виявився нижчим у осіб, які дотримувалися різновидів рослинної дієти, в порівнянні з тими, хто споживав продукти тваринного походження: 13% проти 22% (співвідношення ризиків (OR) 0,87, 95% довірчий інтервал (ДІ) 0,77–0,99 та 0,78–0,87 відповідно; р<0,001). Смертність унаслідок ІСХ серед споживачів рослинної їжі виявилася нижчою на 24% порівняно із м’ясоїдами (OR 0,79, 95% ДІ 0,62–0,94). Додатково лабораторним шляхом був підтверджений зв’язок між підвищенням ризику виникнення ІСХ та рівнями ліпопротеїнів, асоційованих із раціоном харчування. Це надало можливість дослідникам дійти висновку про профілактичну користь рослинної дієти для запобігання ІСХ. Однак подальше дослідження надало результати щодо підвищення ризику виникнення інсультів серед вегетаріанців порівняно із групою, що споживала продукти тваринного походження на 20% (OR 1,2, 95% ДІ 0,8–5,4). За підрахунками дослідників, це свідчило про три додаткових випадки інсультів, переважно геморагічних, на 1000 вегетаріанців протягом 10 років (ОR 0,9, 95% ДІ 0,81–1,0). Крім того, результати дослідження підтвердили попередньо встановлений причинно-наслідковий зв’язок між зростанням ризику виникнення геморагічного інсульту на 21% та зниженням рівня ліпопротеїнів низької щільності на 1 ммоль/л.
Враховуючи нижчі показники артеріального тиску у групі, яка споживала рослинну їжу та зв’язок основного патогенетичного механізму виникнення інсульту з підвищеним артеріальним тиском, дослідники дійшли висновку щодо наявності дефіциту захисних факторів, пов’язаного з недостатнім споживанням тваринних продуктів. Це підтвердили нижчі рівні вітамінів та мікроелементів, виявлені серед споживачів рослинної їжі порівняно зі споживачами продуктів тваринного походження.
Висновки
Таким чином, необхідно проводити подальші дослідження впливу продуктів харчування, зокрема м’яса, молочних продуктів, риби та яєць на результати серцево-судинних захворювань.
- Tong T.Y.N., Appleby P.N., Bradbury K.T. еt al. (2020) Risks of ischaemic heart disease and stroke in meat eaters, fish eaters, and vegetarians over 18 years of follow-up: results from the prospective EPIC-Oxford study. BMJ, 366: l4897 (http://dx.doi.org/10.1136/bmj.l4897).
- (https://www.bmj.com/content/366/bmj.l4897)
Юлія Жарікова
