Одним з аргументів на користь суворих заходів проти пандемії COVID-19 служать обнадійливі повідомлення з Китайської Народної Республіки та деяких сусідніх з нею країн. Однак оптимістичні прогнози щодо Китаю (Chen X., Yu B., 2020; Устінов О.В., 2020) викликають сумніви. Суворі заходи можуть мати ефект віддачі. Карантин і самоізоляція мало кого приваблюють. Симптоми респіраторного захворювання неважко сховати під медичною маскою. Можна припустити, що все більша кількість хворих буде приховувати респіраторну симптоматику, особливо якщо робота чи інша діяльність поза домівкою необхідна для виживання. З іншого боку, частина китайського населення може мати імунітет проти SARS-CoV, який, імовірно, є ендемічним зооантропонозом. Згадаймо, що у 2002 р. в Китаї та сусідніх країнах спостерігався спалах тяжкого гострого респіраторного синдрому (SARS), що викликається вірусом SARS-CoV (WHO, 2020). Ефективне соціальне дистанціювання важко уявити собі в деяких густонаселених регіонах. Передбачається, що COVID-19 не буде достатньо ефективно виявлятися і реєструватися в країнах з низьким індексом якості й доступності медичної допомоги (HAQ Index) (Lau H. et al., 2020).
Під час пандемій грипу гинули мільйони людей. Сезонний грип щорічно забирає 250–500 тис. життів по всьому світу. Стрімке зростання міжнародних міграцій і туризму у ХХ столітті не супроводжувалося прискоренням поширення грипу. Стримати епідемію може тільки повна заборона пересувань, карантин вводиться негайно (MacKellar L., 2007; Doherty P.C., 2013; Nickol M.E, Kindrachuk J., 2019). Очевидно, що ця ілюзорна можливість вже втрачена. Ефективність карантинів, обмеження пересування, відстеження контактів викликає сумніви, оскільки вірус SARS-CoV-2 поширюється в глобальному масштабі подібно до грипу в минулому. Той факт, що SARS-CoV-2 може переноситися інфікованими особами без симптомів ставить під сумнів ефективність суворого контролю на державних кордонах (Tanne J.H. et al., 2020). Багато легких і безсимптомних випадків залишаться невиявленими. Нарешті, широке використання антисептиків зумовлює розвиток стійкості до них різних мікроорганізмів.
Мабуть, смертність від COVID-19 на сьогодні перебільшується. Повідомлялося, що середній вік померлих в Італії пацієнтів з COVID-19 становить близько 80 років; причому більше двох третин з них мали серцево-судинні, онкологічні захворювання, цукровий діабет або (в минулому) нікотинову залежність (Remuzzi A., Remuzzi G., 2020). Таким чином, роль COVID-19-клітини в танатогенезі не завжди зрозуміла. Померти з наявним COVID-19 ще не означає, що саме ця інфекція стала причиною смерті. Крім того, є сумніви в етичності позбавлення осіб молодого і середнього віку можливості вироблення імунітету до SARS-CoV-2 природним шляхом. Закриття шкіл перешкоджає розвитку колективного імунітету (Hart E.M., 2020). Не виключено, що в майбутньому ті країни, де вживали найсуворіших протиепідемічних заходів, виявляться найбільш вразливими для COVID-19 з урахуванням збереження сприйнятливої популяції. Соціальне дистанціювання негативно позначається на медичній допомозі, особливо пацієнтів старшого віку (Heckman G.A. et al., 2020). Вірогідно, що економічний збиток від надмірних протиепідемічних заходів принесе у результаті більше шкоди охороні здоров’я, ніж COVID-19. Підвищення смертності від інших причин може бути згодом віднесено за рахунок COVID-19.
При цьому, однак, не підлягає сумніву доцільність індивідуальних заходів, таких як обмеження контактів, кашльового етикету, гігієна рук, використання медичних масок тощо (Жарікова Ю., 2020). Повідомлялося, що одночасне використання двох останніх заходів захисту статистично достовірно знижує ризик зараження грипом (Wong V.W. et al., 2014).
Список використаної літератури
- Жарікова Ю. (2020) COVID-19: амбулаторне лікування пацієнтів. Укр. мед. часопис, 26 березня (https://www.umj.com.ua/article/173480).
- Устінов О. В. (2020) Китайський досвід боротьби з COVID-19 доступний українським медикам. Укр. мед. часопис, 24 березня (https://www.umj.com.ua/article/173315).
- Chen X., Yu B. (2020) First two months of the 2019 Coronavirus Disease (COVID-19) epidemic in China: real-time surveillance and evaluation with a second derivative model. Glob Health Res Policy, 5: 7.
- Doherty P.C. (2013) Pandemics. Oxford University Press, Oxford, 227 p.
- Hart E.M. (2020) Is it ethical to impede access to natural immunity? The case of SARS-CoV2. BMJ Rapid Response, 25 March https://www.bmj.com/content/368/bmj.m1089/rr-6
- Heckman G.A., Saari M., McArthur C. et al. (2020) RE: COVID-19 response and chronic disease management. CMAJ eLetter, Mar. 23 (https://www.cmaj.ca/content/192/13/E340/tab-e-letters#re-covid-19-response-and-chronic-disease-management).
- Lau H., Khosrawipour V., Kocbach P. et al. (2020) Internationally lost COVID-19 cases. J. Microbiol. Immunol. Infect., doi:10.1016/j.jmii.2020.03.013.
- MacKellar L. (2007) Pandemic influenza: a review. IIASA, Laxenburg, 27 p.
- Nickol M.E., Kindrachuk J. (2019) A year of terror and a century of reflection: perspectives on the great influenza pandemic of 1918-1919. BMC Infec.t Dis., 19(1): 117.
- Remuzzi A., Remuzzi G. (2020) COVID-19 and Italy: what next? Lancet, doi: 10.1016/S0140-6736(20)30627-9.
- Tanne J.H., Hayasaki E., Zastrow M. et al. (2020) Covid-19: how doctors and healthcare systems are tackling coronavirus worldwide. BMJ, 368:m1090.
- WHO (2020) SARS (Severe Acute Respiratory Syndrome) (https://www.who.int/ith/diseases/sars/en/)
- Wong V.W., Cowling B.J., Aiello A.E. (2014) Hand hygiene and risk of influenza virus infections in the community: a systematic review and meta-analysis. Epidemiol Infect., 142(5): 922–932.
Сергій Яргін
