Актуальність
Цукровий діабет (ЦД) є складним, хронічним захворюванням, яке потребує постійної медичної допомоги з багатофакторними стратегіями зниження ризику поза глікемічним контролем.
Більшість рекомендацій сходяться в тому, що терапією першої лінії у пацієнтів з ЦД 2-го типу (ЦД2) повинен бути метформін. На сьогодні, якщо керуватися рекомендаціями Європейської асоціації з вивчення діабету (European Association for the Study of Diabetes — EASD) та Європейського кардіологічного товариства (The European Society of Cardiology — ESC), загальноприйнятим підходом у терапії ЦД2 є поетапне призначення препаратів наступної лінії тоді, коли рано чи пізно втрачається глікемічний контроль на попередній лінії терапії — такий підхід у професійному співтоваристві називається «терапія до невдачі».
Одним із принципових завдань лікування пацієнтів із недавно виявленим ЦД є досягнення сталого глікемічного контролю і максимально тривале утримання цих рівнів. На противагу традиційному поетапному підходу, існує підхід ранньої комбінованої терапії, коли пацієнтові вже на старті захворювання призначають кілька пероральних гіпоглікемічних препаратів, не чекаючи втрати контролю. Для підтвердження переваги останнього підходу над традиційним методом у грудні 2012 р. було розпочато багаторічне дослідження VERIFY.
Про дослідження
VERIFY — унікальне п’ятирічне дослідження довгострокових результатів ранньої комбінованої терапії вілдагліптином і метформіном. Дослідження проводилося в 254 центрах 34 країн за участю 2001 пацієнта різної етнічної приналежності з недавньо діагностованим ЦД2, які раніше не отримували лікування (рівень глікованого гемоглобіну (HbA1c) у межах 6,5–7,5% (48–58 ммоль/моль)).
У рандомізованому подвійному сліпому дослідженні IV фази (NCT01528254) ранньою комбінованою терапією вілдагліптином (50 мг 2 рази на добу) і метформіном (індивідуально 1000–2000 мг/добу) була досягнута первинна кінцева точка зі статистично значущим 49% зниженням відносного ризику (ВР) за часовим інтервалом до моменту настання неефективності комбінованої терапії (визначалася за рівнем HbA1c ≥7,0%, вимірюваного двічі з інтервалом 13 тиж) порівняно з монотерапією метформіном (ВР 0, 51; 95% довірчий інтервал (ДІ) 0,45–0,58; р<0,0001).
Стратегія стартової комбінованої терапії також показала нижчу частоту вторинної невдачі, оцінювану в період, коли всі пацієнти отримували комбіноване лікування (ВР 0,74; 95% ДІ 0,63–0,86; р<0,0001). Окрім того, у пацієнтів, яким комбінована терапія була призначена рано, відзначалися нижчі рівні HbA1c (<6,0; <6,5 або <7,0% залежно від цільових значень) протягом 5 років порівняно з тими, кому комбінована терапія була призначена тільки після втрати контролю над невдалою монотерапією метформіном.
«Результати дослідження VERIFY однозначно демонструють, що рання комбінована терапія забезпечує більш значущі і тривалі довгострокові переваги для пацієнтів. Рекомендований нині метод стартової монотерапії з подальшою інтенсифікацією при лікуванні пацієнтів із ЦД2 є менш ефективною стратегією лікування», — прокоментував професор Девід Метьюз (David Matthews), президент Європейської асоціації з вивчення діабету (European Association for the Study of Diabetes — EASD) і почесний професор медицини Оксфордського університету, Великобританія (University of Oxford, UК).
Загальний профіль безпеки і переносимості був подібним у досліджуваних підходах до лікування. Не повідомлялося про будь-які нові або несподівані небажані явища.
Висновки
Рання комбінована терапія вілдагліптином з метформіном перевершує стратегію поетапної інтенсифікації.
- На 49% знижує ризик втрати глікемічного контролю.
- Стійкий контроль HbA1c протягом 5 років.
- Стабільно нижчий рівень HbA1c, що особливо важливо в перший рік терапії для уповільнення прогресування ускладнень ЦД2.
Також у зв’язку з оприлюдненням результатів цього дослідження щодо позитивного ефекту комбінованої терапії Американська діабетична асоціація (American Diabetes Association — ADA) додала нову рекомендацію в свій оновлений гайдлайн за 2020 р., який стосується комбінованої терапії для підтримки рівня глюкози у крові. Раніше призначення комбінованої терапії розглядалося у деяких пацієнтів на початку лікування. Однак алгоритм призначення препаратів був переглянутий. І згідно з оновленою версією, рекомендовано розглядати застосування інгібіторів натрій-глюкозного котранспортера пептиду 2-го типу і агоністів рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1 у пацієнтів із наявними атеросклеротичними серцево-судинними захворюваннями, серцевою недостатністю або хронічною хворобою нирок, незалежно від рівня HbA1c.
- Laiteerapong N., Ham S.A., Gao Y. et al. (2019) The Legacy Effect in Type 2 Diabetes: Impact of Early Glycemic Control on Future Complications (The Diabetes & Aging Study). Diabetes Care, 42(3): 416–426 (https://doi.org/10.2337/dc17-1144).
- Matthews D.R., Paldánius P.M., Proot P. et al. (2019) Glycaemic durability of an early combination therapy with vildagliptin and metformin versus sequential metformin monotherapy in newly diagnosed type 2 diabetes (VERIFY): a 5-year, multicentre, randomised, double-blind trial. Lancet, 394(10208): 1519–1529, doi: 10.1016/S0140-6736(19)32131-2.
Анна Хиць
