Актуальність
Цукровий діабет 2-го типу (ЦД2) — це порушення вуглеводного обміну, спричинене переважною інсулінорезистентністю та відносною інсуліновою недостатністю. В Україні, за даними Центру медичної статистики МОЗ України, на початок 2011 р. зареєстровано 1 813 тис. пацієнтів із ЦД. З них приблизно 90–95 % — пацієнти з ЦД2. Проте кількість людей з недіагностованою патологією реально перевищує у 3–4 рази кількість виявлених пацієнтів. Відповідно до даних світової статистики, кожні 13–15 років кількість людей із ЦД подвоюється. Аналогічна тенденція спостерігається і в Україні — показник захворюваності підвищився з 115,6 (1993 р.) до 248,4 (2008 р.) на 100 тис. населення; показник поширеності — відповідно з 699,2 до 2354,7. Наведені факти свідчать про значну поширеність ЦД у світі. Тому все, що пов’язане з цією хворобою, є актуальним, особливо стосовно лікування.
У вересні 2019 р. Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA) схвалило новий препарат для лікування при ЦД2. Препарат створений фармацевтичною компанією Ново Нордіск (Novo Nordisk), має назву Рибелсус (Rybelsus, семаглутид), є пероральним агоністом рецептора глюкагоноподібного пептиду-1 (аГПП-1).
Про препарат
Рибелсус став першим у світі препаратом цієї групи, реалізованим для перорального прийому, всі інші є ін’єкційними. Відомо, що раніше лікарські засоби на основі пептидних сполук не застосовувалися перорально у зв’язку із руйнуванням агресивним середовищем шлунка і дванадцятипалої кишки. Фармакологічна особливість Рибелсусу, що дозволяє йому всмоктуватися в шлунково-кишковому тракті, полягає в тому, що цей лікарський препарат комбінований, в одній таблетці міститься N‑[8‑(2‑гідрокси бензоїл)аміно]каприлат натрію (N-[8-(2-hydroxybenzoyl)amino]caprylate, SNAC).
SNAC сприяє всмоктуванню семаглутиду в шлунку за рахунок локального підвищення pH, яке веде до збільшення розчинності препарату і захищає його від протеолізу. Таким чином, прийом пептидного препарату всередину стає можливим. SNAC створює своєрідне мікросередовище всередині слизової оболонки шлунка, яке дозволяє препарату всмоктуватися і реалізовувати свої ефекти не гірше, ніж розчини аГПП-1 для ін’єкційного введення.
Дослідження
Масштабне клінічне дослідження PIONEER включало 10 клінічних випробувань III фази, в якому взяли участь сумарно 9,5 тис. пацієнтів, і підтвердило безпеку і ефективність Рибелсусу. Препарат оцінювався як в монотерапії, так і в комбінації з метформіном, препаратами сульфонілсечовини, інгібіторами натрій-глюкозного котранспортера 2-го типу (SGLT2), інсуліном, тіазолідиндіоном, глінідом та інгібіторами альфа-глюкозидази.
Терапевтичну ефективність перорального семаглутиду порівнювали з плацебо, емпагліфлозином, ситагліптином, ліраглутидом, дулаглутидом. Також препарат був протестований серед хворих на ЦД2 з помірною нирковою недостатністю (швидкість клубочкової фільтрації 30–59 мл/хв/1,73 м2).
Результат застосування Рибелсусу не залежав від віку, статі, раси, етнічної приналежності, індексу маси тіла, маси тіла, тривалості ЦД2 і ступеня порушення ниркової функції. Більшість клінічних випробувань у групах перорального семаглутиду показала статистично достовірну перевагу над групами порівняння у зниженні рівня глікованого гемоглобіну (HbA1c) і маси тіла: на 1,0–1,8% і 2–5 кг відповідно. Також продемонстровано зниження ризику на 21% небажаних явищ з боку серцево‑судинної системи — інфаркту міокарда чи нелетального інсульту, чи смерті внаслідок серцево-судинної патології.
Рекомендації щодо застосування
Рибелсус буде випускатися у блістерній упаковці з таблетками по 7 і 14 мг. Відзначається, що при прийомі цього препарату не допускається поділу, розколювання або здрібнювання таблетки, щоб уникнути погіршення всмоктування в шлунково-кишковому тракті. Ліки приймають натще і запивають невеликою кількістю води, що необхідно для достатньої абсорбції в шлунку, а не проходження органа транзитом до дванадцятипалої кишки. Пацієнтам можна приступати до прийому їжі, іншої рідини і ліків не раніше ніж через 30–60 хв після прийому препарату. Це необхідно для того, щоб створюване мікросередовище дозволило препарату абсорбуватися і вступити у системний кровотік.
Також існують і обмеження щодо прийому препарату. Рибелсус не показаний для застосування особам із ЦД1 та у стані діабетичного кетоацидозу. Препарат не досліджувався у пацієнтів віком молодше 18 років, а також не є препаратом першої лінії для лікування при ЦД.
Важливо відзначити наявність серйозного побічного ефекту, загального для групи аГПП‑1: підвищення ризику розвитку мозкового раку щитовидної залози. У випробуваннях на гризунах семаглутид приводив до розвитку C-клітинних пухлин щитовидної залози, тому препарат протипоказаний при індивідуальному чи сімейному анамнезі медулярного раку щитовидної залози, а також за наявності синдрому множинної ендокринної неоплазії 2-го типу. Невідомо, наскільки небажаний прийом препарату за наявності панкреатиту, у період вагітності та годування грудьми.
Висновок
Незмінним залишається те, що препарати групи аГПП-1 зараз є одними з основних у лікуванні при ЦД2 з урахуванням його множинного впливу на всі відомі ланки патогенезу цього метаболічного розладу, наявності кардіопротекторного ефекту і здатності зменшувати масу тіла. Поява Рибелсусу на ринку протидіабетичних засобів дозволить лікарям і пацієнтам оцінити ефективність цієї групи препаратів без використання ін’єкційних форм, які приносять незручності й дискомфорт для хворих.
До кінця січня 2020 р. FDA прийме рішення щодо розширення списку показань Рибелсусу. Крім того, до середини 2024 р. мають завершитися клінічні випробування SOUL ІІІ фази, що перевіряють довгострокове застосування перорального семаглутиду з метою запобігання ризикам серцево-судинних захворювань серед пацієнтів віком >50 років з ЦД2, що перебувають у групі високого ризику з боку серцево-судинних захворювань. Втім, якщо проміжні результати виявляться прийнятними, дослідження буде зупинено завчасно.
- U.S. Food and Drug Administration (2019) FDA approves first oral GLP-1 treatment for type 2 diabetes. FDA News Rel., Sept. 20.
Анна Хиць
