Актуальність
Як відомо, цілий ряд захворювань виникає внаслідок порушення способу життя, в тому числі порушення правильного режиму харчування. Ожиріння, цукровий діабет, серцево‑судинні захворювання (ССЗ) — далеко не повний перелік захворювань, в основі профілактики яких лежить модифікація факторів ризику. Згідно з даними літератури, 80% випадків вищенаведених захворювань можна було б уникнути, скоригувавши спосіб життя.
Безліч клінічних і експериментальних даних продемонструвало, що зниження денного калоражу здатне уповільнювати процес старіння і розвитку ССЗ. Модифікація способу життя, в тому числі зміна харчування, та їх роль у ССЗ, вивчаються не перший рік. Крім того, у багатьох країнах обмеження калорійності активно впроваджується в клінічні рекомендації з ведення пацієнтів із ССЗ.
У ході нового дослідження вчених з Університету Дюка, США (Duke University, United States), результати якого опубліковані в журналі «The Lancet Diabetes & Endocrinology», стало відомо, що помірне обмеження калорійності їжі значно знижує кардіометаболічні фактори ризику.
CALERIE (Comprehensive Assessment of Long-term Effects of Reducing Intake of Energy) — багатоцентрове рандомізоване контрольоване дослідження II фази, проведене у трьох клінічних центрах США, з метою вивчення впливу низькокалорійної дієти на організм дорослої людини. Низькокалорійна дієта — дієта, що забезпечує зменшення кількості калорій і водночас не призводить до дефіциту важливих поживних речовин.
Об’єкти і методи дослідження
Період дослідження становив з 8 травня 2007 р. до 26 лютого 2010 р., в аналізі брали участь 238 добровольців — людей молодого та середнього віку (21–50 років), а саме здорових чоловіків без ожиріння, індекс маси тіла (ІМТ) становив 22,9 кг/м2.
Рандомізовано 218 учасників на дві групи: основна — в якій дотримувалися дієти з 25% обмеженням калорій (n=143, 66%), і контрольна група — з дотриманням дієти «на власний розсуд» (n=75, 34%).
Протягом 2 років досліджували реакцію організму на призначену обмежувальну дієту за такими чинниками кардіометаболічного ризику: систолічний, діастолічний і середній артеріальний тиск; ліпіди у плазмі крові; рівень С-реактивного білка; оцінка метаболічного синдрому; показники інсулін-глюкозного гомеостазу, глюкоза натще, резистентність до інсуліну та глюкозотолерантний тест).
Результати дослідження
Учасники основної групи (з обмеженням калорій) досягли середнього зниження калорійності на 11,9% (із 2467 ккал до 2170 ккал) порівняно з 0,8% — у контрольній групі й отримали стійке середнє зменшення маси тіла на 7,5 кг порівняно зі збільшенням на 0,1 кг — у контрольній групі.
Обмеження калорійності протягом 2 років привело до постійного і значного зниження всіх виміряних кардіометаболічних факторів ризику порівняно з вихідним рівнем. Включаючи оцінки зміни холестерину ліпопротеїдів низької щільності (р<0,0001), відношення загального холестерину до холестерину ліпопротеїдів високої щільності (р<0,0001), систолічного (p<0,0011) і діастолічного (p<0,0001) артеріального тиску. Крім того, обмеження калорійності зумовило значне поліпшення рівня С-реактивного білка (р=0,012), індексу чутливості до інсуліну (р<0,0001) і показника метаболічного синдрому (р<0,0001) порівняно з контрольною групою. Результат аналізу чутливості свідчить, що відповіді були стійкими після контролю відносних змін у втраті маси тіла.
Висновки
Це дослідження підтверджує думку про те, що зниження калорійності раціону допомагає у зниженні ризику серцево-судинних захворювань. За 2 роки помірного обмеження калорійності їжі значно знизилися частота і вираженість множинних кардіометаболічних факторів ризику.
Вчені підкреслюють, що проведене дослідження стосувалося саме осіб молодого віку із ожирінням. Результати свідчать, що можна поліпшити стан серцево-судинної системи простим обмеженням калоражу їжі, що є важливим моментом у довгостроковій перспективі, адже дотримуючись подібних обмежень у молодому віці, люди зможуть істотно відстрочити розвиток ССЗ.
- Kraus W., Bhapkar M., Huffman K. et al. (2019) 2 years of calorie restriction and cardiometabolic risk (CALERIE): exploratory outcomes of a multicentre, phase 2, randomised controlled trial. Lancet Diabetes Endocrinol., Jul. 11 (https://doi.org/10.1016/S2213-8587(19)30151-2).
Анна Хиць
