Чи провокує наявність синдрому полікістозних яєчників розвиток ожиріння?

1 серпня 2019 о 16:36
2729

Ускладнення синдрому полікістозних яєчників

Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) — найпоширеніше ендокринне порушення у жінок молодого віку, що вражає 5–12% жінок у пременопаузальний період. Клінічні ознаки, пов’язані з СПКЯ: менструальна і овуляторна дисфункція, гіперандрогенія, гірсутизм, полікістоз яєчників, інсулінорезистентність і гіперінсулінізм. У жінок із СПКЯ виявляють підвищений ризик розвитку безпліддя, цукрового діабету 2-го типу, ожиріння та артеріальної гіпертензії. Приблизно 30% жінок із СПКЯ мають ожиріння, проте доведено, що зменшення маси тіла більше ніж на 5% покращує чутливість організму до інсуліну та поліпшує репродуктивну функцію. Жінки з СПКЯ мають багато загальних характеристик, зазвичай пов’язаних зі старінням, включаючи розвиток хронічного запалення та інсулінорезистентності, які можуть бути пов’язані з «саркопенічним ожирінням».

Цей термін використовується для опису зменшення маси скелетних м’язів кінцівок відносно загальної маси тіла. Хоча патогенез цього стану не вивчений до кінця, вважається, що розвиток саркопенічного ожиріння пов’язаний з наявністю вісцерального ожиріння. Вважається, що резистентність до інсуліну також є фактором, що спричиняє розвиток саркопенічного ожиріння і може зменшувати масу скелетних м’язів. У жінок із СПКЯ частіше спостерігається вісцеральний тип ожиріння порівняно з показниками індексу маси тіла (ІМТ) здорових жінок. Показники порушення толерантності до глюкози та інсулінорезистентності також вищі у групі жінок із СПКЯ. Хронічне запалення є поширеним у жінок із СПКЯ і вони мають вищі рівні запальних цитокінів у сироватці крові. Незважаючи на ці фактори, поширеність саркопенічного ожиріння у жінок із СПКЯ залишалася невідомою.

Дослідження поширеності саркопенічного ожиріння

Канадські вчені провели дослідження, мета якого — визначити поширеність саркопенічного ожиріння у жінок із СПКЯ. Дослідники припускають, що велика поширеність цього типу ожиріння, частка маси скелетних м’язів кінцівок, маркери запалення та інсулінорезистентність будуть корелювати у цій популяції. Результати дослідження опубліковані в «BMC Endocrine Disorders» у липні 2019 р.

Двохенергетична рентгенівська абсорбціометрія була використана для оцінки складу тіла у 68 жінок із СПКЯ віком від 18 до 35 років і у 60 здорових жінок. Саркопенічне ожиріння визначали як таке, при якому частка маси скелетних м’язів кінцівок менша, ніж середній показник здорових осіб, а частка жирової тканини в тілі становить понад 35%.

До контрольної групи здорових жінок включали учасниць, які не мали жодних хронічних захворювань, не були вагітними, мали регулярний менструальний цикл. Група жінок із СПКЯ мали такі показники захворювання: 1) оліго- чи аменорею та/або встановлений діагноз полікістозних яєчників (>25 фолікулів, візуалізованих за допомогою трансвагінальної ультрасонографії); 2) гіперандрогенію, визначену за шкалою Феррімана — Голвея, що становить >6 балів та/або наявність біохімічних ознак гіперандрогенії.

Прояви синдрому полікістозних яєчників

У жінок із СПКЯ середній ІМТ та вік становили відповідно 31,7 (25,6–37,4) кг/м 2 та 28,0 (23,0–30,8) року. У жінок із СПКЯ середній показник маси скелетних м’язів кінцівок становив 23,8 (22,3–25,8)%, що нижче рівня учасниць контрольної групи.

Середній ІМТ та вік у контрольній групі становили відповідно 21,9 (20,5–23,8) кг/м 2 та 27,0 (22,0–30,0) року. Середня частка маси скелетних м’язів кінцівок у контрольній групі становила 30,4 (28,6–32,4)%. Діагностували саркопенічне ожиріння у жінок, частка маси скелетних м’язів кінцівок яких становила нижче 24,1%. 53% жінок із СПКЯ були визначені як учасниці з саркопенічним ожирінням. Порівняно з контрольною групою здорових жінок жінки із СПКЯ мали вищий ІМТ та меншу частку маси скелетних м’язів кінцівок.

Підвищені показники результатів індексу інсулінорезистентності HOMA (Homeostasis Model Assessment of Insulin Resistance  — оцінка моделі гомеостазу резистентності до інсуліну) у жінок із СПКЯ підтвердили наявну інсулінорезистентність. Рівні високочутливого С-реактивного білка і глікозильованого гемоглобіну були в межах норми у жінок із СПКЯ. Учасниці зі СПКЯ мали низький рівень вітаміну D в організмі. Частка загальної маси жирової тканини в організмі, показник ІМТ і окружності талії позитивно корелювали з показниками високочутливого С-реактивного білка, індексу HOMA та глікозильованим гемоглобіном і негативно — з рівнем вітаміну D у жінок з СПКЯ.

Серед 68 жінок із СПКЯ 36 були класифіковані як ті, що мали саркопенічне ожиріння. Жінки із саркопенічним ожирінням мали вищий ІМТ та більшу окружність талії, а також меншу частку маси скелетних м’язів кінцівок, вищий рівень високочутливого С-реактивного білка, глікозильованого гемоглобіну, індексу HOMA та нижчий рівень вітаміну D. У жінок із СПКЯ та без саркопенічного ожиріння частка маси скелетних м’язів кінцівок негативно корелювала з рівнем індексу HOMA та високочутливого С-реактивного білка і позитивно корелювала з рівнем вітаміну D.

Наявність синдрому полікістозних яєчників провокує розвиток саркопенічного ожиріння

Дослідники повідомляють, що поширеність саркопенічного ожиріння становить 53% у пацієнток із СПКЯ. Жінки із СПКЯ мають високу поширеність саркопенічного ожиріння, яке корелює з інсулінорезистентністю і маркерами запалення. Результати дослідження дозволяють припустити, що маркери запалення можуть відігравати основну роль у високій поширеності саркопенічного ожиріння в цій популяції. Майбутні дослідження мають зосередитися на питанні, чи може зниження рівня маркерів запалення вплинути на зменшення поширеності саркопенічного ожиріння у жінок із СПКЯ.

Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.

  • McBreairty L.E., Chilibeck P.D., Gordon J.J. et al. (2019) Polycystic ovary syndrome is a risk factor for sarcopenic obesity: a case control study. BMC Endocr. Disord., 19(1): 70.

Маріамі Шургая