Типи ожиріння і його наслідки
Незважаючи на широке застосування в клінічній практиці та епідеміологічних дослідженнях, індекс маси тіла (ІМТ) як показник ожиріння часто критикують за обмежену здатність за його допомогою розрізняти жирову тканину від інших (тобто м’язової, кісткової), а також масу рідини в організмі. Особи в межах однієї і тієї ж категорії ІМТ можуть мати істотні відмінності в кількості і розподілі жирової тканини в організмі.
Існує все більше доказів того, що жирова тканина в ділянці тулуба при абдомінальному типі ожиріння (тулубний, андроїдний, верхній тип ожиріння) є сильним предиктором несприятливих метаболічних порушень (наприклад інсулінорезистентності), які підвищують ризик розвитку серцево-судинних захворювань (ССЗ), тоді як збільшення кількості жирової тканини в нижній частині тіла, як при сіднично-стегновому ожирінні (нижній, гіноїдний тип) не впливає на розвиток метаболічних порушень. Ці докази підкреслюють потенційну важливість розподілу жирової тканини у розвитку кардіометаболічних захворювань.
Жінки в постменопаузі схильні до метаболічних змін, що частково відбуваються через перехід накопичення жирової тканини з підшкірного до внутрішньочеревного вісцерального депо. Такі метаболічні порушення пов’язані з підвищеним ризиком розвитку ССЗ серед населення з нормальними показниками ІМТ. Проте дослідження, що оцінюють накопичення жирової тканини і його взаємозв’язок з ризиком розвитку ССЗ в осіб з нормальним ІМТ у жінок в постменопаузі, досі відсутні. Тому американські вчені вирішили дослідити роль типу ожиріння в розвитку ССЗ у жінок з нормальними показниками ІМТ в постменопаузі. Результати досліджень опубліковані в журналі «European Heart Journal» в червні 2019 р.
Ризик розвитку ССЗ при різних типах ожиріння
У поточному дослідженні використовували дані про склад тканин організму, що визначали за допомогою двохенергетичної рентгенівської абсорбціометрії (dual energy X-ray absorptiometry) у підгрупі учасниць дослідження «Ініціатива з охорони здоров’я жінок» (Women’s Health Initiative). Вчені досліджували асоціацію загального ожиріння, ожиріння верхньої частини тіла (тулуба), нижньої частини тіла (стегна) з ризиком розвитку ССЗ у жінок у постменопаузі з нормальним ІМТ.
У період з 1993 по 1998 р. 161 808 жінок в постменопаузі віком 50–79 років були відібрані із загального населення в 40 клінічних центрах по всій території США. Наприкінці першого дослідження «Ініціатива з охорони здоров’я жінок» у 2005 р. були впроваджені перші (2005–2010) та другі (2010–2020) розширені клінічні дослідження, продовжується подальший контроль всіх жінок.
На початку дослідження 11 393 учасниці пройшли сканування всього тіла за допомогою двохенергетичної рентгенівської абсорбціометрії у трьох визначених клінічних центрах (Бірмінгем, Тусон/Фенікс і Піттсбург), серед яких було 3464 учасниці з нормальним ІМТ (від 18,5 до <25 кг/м2). Для поточного аналізу вчені виключили 781 жінку, які повідомили про одне або більше ССЗ на початку дослідження, залишивши 2683 особи. Дослідники оцінювали як абсолютні (у кілограмах), так і відносні показники жиру в організмі. Відносні показники жирової маси становили відсоток жирової маси усього тіла або регіональної жирової маси до загальної маси тіла.
Більш високі відсотки жирової тканини в зоні як тулуба, так і стегна у учасниць були пов’язані з нижчою фізичною активністю, вищими показниками ІМТ, застосуванням статинів і нестероїдних протизапальних препаратів у повсякденному житті. Учасниці з розподілом жирової тканини в зоні тулуба мали вищі показники систолічного і діастолічного артеріального тиску і частіше лікувалися від артеріальної гіпертензії. Учасники з вищим відсотковим вмістом жирової тканини в зоні стегон рідше курили та рідше мали цукровий діабет, але частіше приймали гормональні лікарські засоби.
Первинним результатом була перша поява значних ССЗ, визначених як ішемічна хвороба серця, інсульт або обидва захворювання. Ішемічна хвороба серця включала можливу або раптову коронарну смерть, нефатальний інфаркт міокарда або коронарну реваскуляризацію, а інсульт включав ішемічний або геморагічний інсульт чи смерть внаслідок цереброваскулярних подій.
Навіть нормальний показник ІМТ не знижує ризик розвитку ССЗ
З урахуванням віку, расової, етнічної приналежності розподіл жирової тканини рівномірно у всьому тілі (загальний тип ожиріння) не був суттєво пов’язаний з ризиком ССЗ. Однак розповсюдження жирової тканини у вісцеральній зоні було значно пов’язано з ризиком розвитку цих захворювань.
Випадки ССЗ, включаючи ішемічну хворобу серця та інсульт, були встановлені до лютого 2017 р. Протягом середнього періоду спостереження 17,9 року стався 291 випадок ССЗ. Вищий відсоток розподілу жирової тканини за вісцеральним типом асоціювався з підвищеним ризиком ССЗ, тоді як особи з вищим відсотком жирової тканини в нижній частині тіла, навпаки, не мали схильності до ССЗ. Учасниці, які мали велику кількість жирової тканини в зоні тулуба і незначну її частину в ділянці нижніх кінцівок, мали більше ніж у три рази підвищений ризик ССЗ.
Більша окружність талії пов’язана з підвищеним ризиком смерті від ССЗ у пацієнтів з нормальним ІМТ. Хоча всі учасниці американського дослідження мали відносно невелику окружність талії (в середньому 73 см), лише невелика частка (приблизно 2%) мала більшу окружність (≥88 см), проте велика кількість жирової тканини у вісцеральній зоні пов’язана з підвищеним ризиком розвитку ССЗ.
Більша окружність талії підвищує ризик розвитку ССЗ
Підсумовуючи результати досліджень, вчені стверджують, що жінки з нормальними показниками ІМТ у постменопаузі, які мають більшу кількість жирової тканини у вісцеральній зоні та нижчий рівень її розподілу в ділянці стегон, мають підвищений ризик розвитку ССЗ, адже в дослідження включили 2683 жінки у постменопаузі з нормальним ІМТ (від 18,5 до <25 кг/м2 ), які не мали ССЗ на початку дослідження. Ці висновки підкреслюють важливу роль розподілу жирової тканини в певних зонах організму в розвитку ССЗ.
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
- Chen Ch., Arthur R., Iyengar N.M. et al. (2019) Association between regional body fat and cardiovascular disease risk among postmenopausal women with normal body mass index. Eur. Heart J., June 30, ehz391.
Маріамі Шургая
