У зв’язку зі складною ситуацією, що виникла навколо інсулінозабезпечення хворих на цукровий діабет (ЦД), 11 серпня 2011 р. відбулася прес- конференція за участю головного позаштатного спеціаліста Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України за спеціальністю «Ендокринологія» Миколи Гульчія.
Розпочинаючи прес-конференцію, М. Гульчій поінформував присутніх, що на сьогодні в Україні налічується 1млн 118 тис. хворих на ЦД. Серед них 186 тис. отримують інсулін, у тому числі 8 тис. дітей.
У 2009 р. затверджено державну програму з ЦД, основною концепцією якої є державне забезпечення життєво необхідними препаратами хворих на інсулінозалежний діабет, забезпечення десмопресином хворих на нецукровий діабет та забезпечення соматотропіном дітей. Також відповідно до програми за рахунок державних коштів закуповуються тестові засоби (глюкометри та тест-смужки до них) для дітей та вагітних, хворих на ЦД.
Для налагодженого виконання програми сьогодні в кожній області існує реєстр хворих на ЦД. До нього заносяться паспортні дані, вік, а також вид інсуліну, який застосовує конкретна людина. Згідно з цими реєстрами до МОЗ України щороку подаються заявки на інсулін в кожній області. На основі цього обраховується необхідна сума коштів, які потім розподіляються по регіонах. А закупівля інсуліну відбувається вже на місці.
Наступним важливим пунктом державної програми є створення шкіл соціальної адаптації для хворих на ЦД. Оскільки прицільне лікування ЦД — це не лише своєчасне застосування інсуліну, але й суворе дотримання режиму харчування, фізичної активності й відповідного способу життя. Бажана відвідуваність цих шкіл становить 80% для дорослих та 100% — для дітей і підлітків (одночасно з відвідуванням лікуючого лікаря).
М. Гульчій також зазначив, що впродовж останнього десятиріччя в Україні та усьому світі спостерігається значний ріст кількості хворих на ЦД. Тому сьогодні МОЗ України готує наказ щодо затвердження нових протоколів лікування і профілактики ЦД: визначення глікозильованого гемоглобіну (Hb1c) — 4 рази на рік, визначення альбумінурії — 2 рази на рік, створення шкіл «діабетичної стопи» та «ретинопатій». Задля цього планується забезпечити районних дільничних ендокринологів апаратурою з вимірювання Hb1c.
Запровадження масового скринінгу Hb1c відіграє надзвичайну роль у профілактиці та контролі дотримання лікування ЦД. За цим показником можна буде визначити, чи дотримувався хворий лікування протягом останніх 2 міс. При повній компенсації рівень Hb1c не має перевищувати 7%. Підраховано, що підвищення Hb1c на 1% призводить до збільшення державних видатків на хворого на 10%.
Головний позаштатний спеціаліст МОЗ України підкреслив, що найбільше погіршення якості життя хворого викликають ускладнення ЦД — мікро- та макроангіопатії, які можуть призвести навіть до інвалідизації хворого. Але, якщо утримувати Hb1c у межах 7%, цих ускладнень можна уникнути або відстрочити на тривалий термін.
Стосовно інформації щодо виникнення «інсулінової кризи», яку останнім часом поширюють неурядові організації, М. Гульчій запевнив, що така криза країні не загрожує. За інформацією від регіональних закладів охорони здоров’я, наразі проблем із забезпечення хворих інсуліном немає. У свою чергу, за інформацією, отриманою від керівництва заводу «Індар», відпуск інсулінів не зупинятимуть. Також Головний позаштатний спеціаліст підкреслив, що, на його думку, в разі виникнення складної ситуації, МОЗ України зможе забезпечити контроль за підприємством через Кабінет Міністрів України.
Він поінформував, що сьогодні в країні 52% населення використовують інсулін закордонного походження, 48% — вітчизняного. Такий розподіл зумовлений, перш за все тим, що на терені України поширено надзвичайно багато видів інсулінів, що зумовлює конкуренцію та упереджене ставлення населення до вітчизняних виробників. Але об’єктивно вітчизняні інсуліни не поступаються якістю імпортним аналогам, що підтверджується GMP-сертифікацією. В Україні працюють два підприємства з виготовлення інсуліну — «Фармак» та «Індар». А також незабаром у Західному регіоні відкриється підприємство «Санофі Авентіс». Крім цього,за словами М. Гульчія, існуючого на сьогодні запасу інсулінів вистачить до кінця року.
Також М. Гульчій прокоментував ситуацію стосовно тендерних закупівель препаратів, що використовуються в терапії ендокринних захворювань. За його словами, тендерні закупівлі в цій галузі проведені на початку року. Але часто доводиться проводити їх двічі нарік, що зумовлено особливостями застосування інсуліну. «Оскільки інсулін є білковим препаратом, організм людини через деякий час пристосовується до його дії — наприклад, внаслідок імунної реакції на препарат. У свою чергу, це приводить до необхідності в коригуванні дози чи зміні виду інсуліну. За таких особливостей, проведення тендерних закупівель один раз на рік є недостатнім», — підсумував М. Гульчій.
Анна Городецька,
фото автора
