Ожиріння — епідемія ХХІ століття
Якщо раніше світ був більше занепокоєний проблемою недоїдання, то тепер на перший план виходить питання надмірної маси тіла й ожиріння. Темпи сучасного життя призвели до того, що люди не стежать за якістю спожитих продуктів, режимом харчування, ведуть переважно сидячий спосіб життя, не приділяють достатньої уваги фізичній активності. Усе вищезгадане негативно позначається на стані здоров’я, зокрема спричиняє збільшення маси тіла. У свою чергу, це призводить до зростання кількості серцево-судинних патологій і підвищує смертність від цих недуг.
Хоча негативний вплив ожиріння на розвиток серцево-судинної патології є загальновідомим, у науковій літературі є обмежена кількість досліджень щодо зв’язку надмірної маси тіла й підвищення кардіометаболічного ризику в різному віці. Доведено, що смерть від серцево-судинних захворювань вдвічі частіше настає в осіб з ожирінням. Є дослідження, які показали, що ожиріння в дитинстві є предиктором кардіометаболічного ризику в дорослому віці.
Зв’язок ожиріння з розвитком серцево-судинних захворювань в основному ґрунтується на підвищенні кардіометаболічного ризику, оскільки надмірна маса тіла асоціюється з підвищенням рівня артеріального тиску, холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ), тригліцеридів, глюкози у сироватці крові й зниженням рівня холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ). Системний огляд демонструє, що надмірна маса тіла, яка утримується протягом життя, підвищує ризик розвитку артеріальної гіпертензії.
Коротко про дослідження
У зв’язку з обмеженою кількістю даних літератури щодо динаміки ожиріння протягом життя й кардіометаболічних наслідків група бразильських вчених провела відповідні дослідження, результати яких опубліковано в журналі «BMC Pediatrics» в березні 2019 р.
Автори спостерігали за 5914 новонародженими у 1982 р. в м. Пелотас, Бразилія, з дослідженням антропометричних даних у: 1) дитячому віці (2–4 роки); 2) підлітковий період; 3) молодому віці (у середньому 30,2 року), коли додатково оцінювали аналіз крові й рівень артеріального тиску.
Надмірну масу тіла й ожиріння визначали як індекс маси тіла ≥25 кг/м2 і 30 кг/м2 відповідно. Учасників розподілено на 8 груп відповідно до наявності надмірної маси тіла або ожиріння в дитинстві, підлітковому й дорослому віці: «ніколи не мав/-ла ожиріння», «тільки в дитинстві», «тільки в підлітковому віці», «тільки в дорослому віці», «у дитинстві й у підлітковому віці», «у дитинстві й у дорослому віці», «у підлітковому й дорослому віці» і «завжди». Оцінювався зв’язок динаміки розвитку ожиріння протягом життя з наступними метаболічними факторами серцево-судинного ризику у віці 30 років: артеріальний тиск, рівень глюкози у сироватці крові, рівень тригліцеридів, холестерину ЛПНЩ і ЛПВЩ. Також враховувалися такі конфаундинг-фактори: сімейний дохід при народженні, рівень освіти матері, куріння матері під час вагітності, колір шкіри, стать, рівень фізичної активності в 30 років, оцінений за допомогою Міжнародного опитувальника фізичної активності (International Physical Activity Questionnaire — IPAQ), рівень доходів станом на 30 років і час голодування (для оцінки рівня глюкози, тригліцеридів, холестерину ЛПНЩ і ЛПВЩ).
Надмірна маса тіла — не завжди проблема?
У результаті аналізу даних встановлено, що у представників тих груп, що мали надмірну масу тіла/ожиріння протягом усього життя або в підлітковому й дорослому віці, рівень систолічного й діастолічного артеріального тиску був вищим, ніж у представників інших досліджених груп. З іншого боку, ці показники значно не відрізнялися в осіб, які ніколи не мали надмірної маси тіла/ожиріння, й тих, що мали надмірну масу тіла/ожиріння в дитинстві або підлітковому віці. Такий самий характер залежності стосується і рівня глюкози.
В обстежених, які ніколи не мали або мали тільки в дитинстві чи підлітковому віці надлишкову масу тіла/ожиріння, виявлено нижчий серцево-судинний ризик (вищий рівень холестерину ЛПВЩ, нижчі рівні холестерину ЛПНЩ і тригліцеридів). Водночас особи з надмірною масою тіла/ожирінням у дорослому віці (незалежно від її наявності в будь-який інший період життя) мали найнижчі рівні холестерину ЛПВЩ і найвищі рівні холестерину ЛПНЩ і тригліцеридів.
То коли ж варто боротися з ожирінням?
Наявність надмірної маси тіла/ожиріння пов’язане з несприятливим кардіометаболічним профілем, і ця залежність значною мірою опосередкована жировою масою у дорослому віці. Однак важливо, що нормалізація маси тіла може змінити цей ефект. Це свідчить про необхідність не тільки раннього втручання для усунення ожиріння і, отже, серцево-метаболічних факторів ризику, але й адекватного контролю маси тіла протягом усього життя.
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
- Callo Quinte G., Barros F., Gigante D.P. et al. (2019) Overweight trajectoty and cardio metabolic risk factors in young adults. BMC Pediatr., 19(1): 75. doi: 10.1186/s12887-019-1445-3.
Марія Джус
