У 2018 р. половина українців обрали свого лікаря і 76,6% із них задоволені якістю надаваних послуг. Ще більше пацієнтів отримали доступ до якісних ліків і абсолютно усі — до ефективних вакцин за Календарем профілактичних щеплень. Медичні працівники отримали можливість заробляти більше грошей, а шанси хабарників різко пішли на спад. Водночас посилилися вимоги при вступі до медичних закладів вищої освіти.
Більшість українців задоволені своїм сімейним лікарем, терапевтом або педіатром
Про це свідчать результати дослідження, проведеного у жовтні 2018 р. Наразі декларації з сімейними лікарями, терапевтами чи педіатрами підписали понад 23 млн українців — більше половини громадян. Ця цифра є значно більшою, ніж очікували українські і закордонні експерти, і свідчить про потужний запит на зміни, який є в суспільстві.
Цього року українські пацієнти та лікарі отримали чіткий список послуг первинної медичної допомоги, які для кожного пацієнта є безоплатними. Сімейний лікар, терапевт чи педіатр діагностує захворювання, призначає лікування та виписує рецепти, за якими у тому числі можна отримати препарати за програмою «Доступні ліки», виписує лікарняні, видає довідки. Також лікарі первинної ланки мають у своєму арсеналі 8 базових лабораторних та інструментальних досліджень.
У 2019 р. гарантований пакет послуг не зміниться. Крім того, з другої половини 2019 р. працюватиме програма «Безкоштовна діагностика». За направленням сімейного лікаря пацієнт зможе проходити декілька видів діагностичних процедур, аналізів та інших досліджень у будь-якому закладі охорони здоров’я за власним вибором, але обрана медична установа має брати участь у програмі. При цьому оплачуватиме послуги цієї програми Національна служба здоров’я України (НСЗУ).
Підвищення заробітних плат у лікарнях, що долучилися до реформи
Медичні заклади, що вже уклали договори з НСЗУ, почали отримувати оплату за принципом «гроші йдуть за пацієнтом». Ефективні комунальні заклади первинної медичної допомоги отримали оплати від НСЗУ до двох разів більше, ніж це було за старої моделі фінансування. Лише у грудні НСЗУ оплатила медичним установам за договорами 923 млн грн. за надані пацієнтам послуги первинної допомоги.
Передусім зміна у фінансуванні позначилася на зарплатах медичних працівників. Проте важливо розуміти, що рівень виплат визначається згідно з колективним договором. За умови, що керівник закладу відповідним чином виставляє пріоритети, лікарі і медичні сестри отримують високі зарплати. Наприклад, лікарям Хмельницького центру первинної медичної допомоги № 1 у грудні нараховано заробітну платню близько 25 тис. грн., найбільше — 30 тис. за умови 1800 підписаних декларацій для сімейного лікарі і 900 — для педіатра. А в усіх Вінницьких центрах первинної медичної допомоги лікарям нараховують до 25–29 тис. грн. У Центрі первинної медико-санітарної допомоги Нової Каховки на Херсонщині зарплата лікарів становить 15–16 тис. грн., а зарплата медичних сестер зросла до 10 тис. грн.
Як справи з хабарями?
За даними Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, українці рідше дають хабарі: у жовтні цього року 7% «віддячували» у кишеню лікарю, за чотири місяці до того, у червні, — 15%, а у серпні 2017 р. — 20%. Так само сходить нанівець культура віддяки подарунком: якщо у червні 27% респондентів «дякували» лікарям та медсестрам подарунками, то в жовтні — 14%. Про це також свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного у жовтні 2018 р.
Зазначається, що будь-які примусові збори коштів — неприпустиме явище в медичних закладах. Так само обов’язковими для сплати не можуть бути благодійні внески. Крім того, на сайті кожного обласного департаменту в обов’язковому порядку має бути вичерпна інформація про наявність та вартість лікарських засобів та медичних виробів, закуплених за кошти Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел у закладах охорони здоров’я України. Тобто кожен українець зможе перевірити, чи є у закладі охорони здоров’я потрібний і безоплатний для пацієнтів препарат, і побачити, за якою вартістю конкретні ліки закупили. Це можна буде легко зробити в онлайн-режимі, навіть не виходячи з дому. Регіональні департаменти також повинні здійснювати моніторинг залишки ліків і вакцин у кожному медичному закладі області і за потреби оперативно перерозподіляти їх між закладами.
МОЗ України продовжує системну боротьбу з корупцією в охороні здоров’я. Мета — створити нову екосистему, в якій стануть неможливими самі причини корупції завдяки зрозумілим, прозорим, чітким і чесним новим правилам і процедурам, однаковим для всіх.
Вакцинація в Україні
Вакцини за Національним календарем профілактичних щеплень — це єдиний надійний захист від 10 інфекційних хвороб: гепатиту В, туберкульозу, кору, паротиту, краснухи, дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту і ХІБ-інфекції. Вакцини якісні і ефективні, мають прекваліфікацію Всесвітньої організації охорони здоров’я — гарантію якості найавторитетнішої організації у галузі охорони здоров’я у світі. Наголошується, що вакцини для України за кошти Державного бюджету закуповує Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ).
Якщо у закладі охорони здоров’я немає вакцини, пацієнт має звернутися до головного лікаря цієї установи для з’ясування причини. Якщо головний лікар не може надати необхідну інформацію, слід звертатися в обласний департамент/управління охорони здоров’я. Саме обласні департаменти є відповідальними, щоб у кожному кабінеті щеплення області були наявні вакцини від усіх хвороб за календарем.
Закупівлі для тяжких хвороб
Україна закупить вдвічі більше ліків, ніж планувалося на початку 2018 р., для дорослих хворих з онкологічними захворюваннями. Це стало можливим завдяки високій ефективності державних закупівель. До передбачених за цим напрямом на початку року 709 млн грн. вдалося додати ще 910 млн грн., тобто збільшити фінансування більше ніж удвічі. Закупівлі на загальну суму близько 1,6 млрд грн. дозволяють забезпечити 80% від потреби в препаратах, що наявні в державних закупівлях. Це означає, що у два рази більше пацієнтів отримають ліки для лікування раку безоплатно.
За деякими програмами вдалося повністю забезпечити пацієнтів дороговартісними ліками. Наприклад, вперше на 100% забезпечені хворі із раком крові, які приймають препарат іматиніб. Закупівлі ліків через міжнародні організації майже вдвічі збільшили покриття лікуванням дорослих пацієнтів з онкологічною патологією. Від двох до п’яти разів більше стало препаратів для хіміотерапії: доцетакселу, золедронової кислоти, бікалутаміду. Їх пацієнти отримують безоплатно в лікарнях. Цього року Україна також отримала безпрецедентну ціну закупівель ліків від гепатиту С, що дозволить пролікувати 100% пацієнтів, які перебувають на обліку.
У затверджених планах на 2019 р. також вдалося ще на 10% збільшити фінансування дорослої онкології, гемофілії, розсіяного склерозу, а також низки дитячих програм (муковісцидоз, нанізм, дитячий церебральний параліч, гепатит та ін.), закупівель ліків для громадян з орфанними захворюваннями (хвороба Гоше, легенева артеріальна гіпертензія, бульозний епідермоліз, муковісцидоз дорослих). Окрім того, у 2019 р. вперше закладено кошти для дорослих з ювенільним ревматоїдним артритом (ЮРА) і первинними імунодефіцитами, оскільки раніше пацієнти із цими діагнозами після 18 років не отримували від держави життєво важливих ліків. Загалом за 40 напрямами державної програми закуповуються близько 500 препаратів та більше 700 медичних виробів.
Зменшення кількості викликів «швидкої»
Пацієнти з серцево-судинними захворюваннями, цукровим діабетом 2-го типу і бронхіальною астмою уже більше року отримують ліки безоплатно чи з незначною доплатою за програмою «Доступні ліки». За 11 міс 2018 р. пацієнти отримали ліки за 17 млн рецептами на суму майже 900 млн грн., а з початку роботи програми (з квітня 2017 р.) — за понад 31 млн рецептів на суму близько 1,5 млрд грн. Урядова програма спонукає українців систематично відвідувати лікарів. Це дає можливість терапевтам контролювати перебіг хронічних захворювань, вчасно коригувати лікування та запобігати можливим ускладненням.
Регулярний прийом ліків та відвідування лікаря суттєво вплинули на зменшення кількості критичних станів у пацієнтів. Так, результати дослідження у травні показали, що за рік роботи програми «Доступні ліки» кількість пацієнтів з нормалізованим рівнем глюкози у крові при цукровому діабеті 2-го типу збільшилася на 6,5%. Кількість викликів швидкої допомоги з підозрою на інсульт чи інфаркт зменшилася на 4,2%. Майже на 6% менше українці викликали «швидку» через напади бронхіальної астми. Загалом — на 17 тис. викликів «швидкої» менше.
Результат діяльності новостворених реперфузійних центрів
Завдяки урядовій програмі розвитку регіональних реперфузійних центрів за 2018 р. вдалось врятувати 612 пацієнтів з гострим інфарктом міокарда у 7 новостворених реперфузійних центрах. А в таких регіонах, як Одеса, Вінниця, Івано-Франківськ, Черкаси, кількість маніпуляцій з невідкладного стентування при гострому інфаркті зрівнялася з середнім показником у країнах ЄС, а саме 300 на 1 млн населення.
Цього року вперше за всю історію незалежної України держава забезпечила потребу у стент-системах для екстреної допомоги пацієнтам із елевацією сегмента ST (тих пацієнтів із інфарктом міокарда, хто потребує негайної допомоги) на 100%. Тобто кожен українець з гострим інфарктом міокарда у критичній ситуації одержує стент безоплатно. Роком раніше в 11 областях України смертність від гострого інфаркту міокарда знизилася на 20% порівняно з 2015 р. Це ті області, де вже працюють реперфузійні центри.
Реперфузійний центр — це відділення у закладі охорони здоров’я, де безоплатно проводять коронарне стентування (відновлення кровотоку по артерії серця) при гострому інфаркті міокарда. Іншими словами, це лікарня, де є апаратура для проведення ехокардіографії, відділення кардіології та інтенсивної терапії із відповідним оснащенням, лабораторія для визначення специфічних кардіологічних тестів крові та спеціалісти, які мають належний досвід, — інтервенційні кардіологи. Такі центри працюють в режимі 24/7/365. Наразі в Україні 34 таких центри. У 2019 р. буде закуплено додатково 13 ангіографів для 11 адміністративно-територіальних одиниць.
Зміни в системі освіти
Цього року вперше вступити на спеціальності «Стоматологія», «Медицина» і «Педіатрія» змогли лише ті абітурієнти, які набрали понад 150 балів за результатами зовнішнього незалежного оцінювання з конкурсних предметів — біології, хімії або математики. Встановлення порогового балу дозволило відібрати найкращих абітурієнтів. Наприклад, середній бал зовнішнього незалежного оцінювання з біології цьогорічних абітурієнтів на контракті спеціальності «Медицина» становить 170, а на «Стоматології» — 177. Також високу мотивацію першокурсників вже відзначили викладачі медичних університетів. Встановлення порогу для вступу до закладів вищої освіти є частиною стратегії розвитку медичної освіти. Це дозволить підвищити якість медичних послуг, яка залежить від освіти лікаря.
Підсилення інституційної спроможності охорони здоров’я
У 2018 р. створено принципово нові інституції і значно підсилено діяльність стратегічних. Серед основних здобутків:
- Розпочала роботу НСЗУ. За 8 міс роботи НСЗУ понад 1200 медичних закладів приєдналися до трансформації первинної ланки (близько 20% з них — приватні заклади). Серед наявних в країні комунальних закладів, які надають первинну медичну допомогу, 95% долучилися до змін в системі охорони здоров’я. Понад 600 закладів уже перейшли на нову модель фінансування «гроші йдуть за пацієнтом», коли держава оплачує кошти за конкретні послуги, надані пацієнтам, які обрали свого лікаря в цьому медичному закладі. Таких українців уже понад 14 млн. За договором НСЗУ у 2018 р. виплатила закладам 3,5 млрд грн.
- Запрацювало Державне підприємство (ДП) «Електронне здоров’я» — розробник технічного ядра електронної системи охорони здоров’я в Україні. Запуск електронної системи технічно дозволив реалізувати принцип «гроші йдуть за пацієнтом»: кожна декларація про вибір лікаря зафіксована у надійно захищеній системі, на її підставі пацієнти отримують послуги у свого лікаря, а медичний заклад — кошти від НСЗУ за обслуговування кожного пацієнта. У 2019 р. завдяки новим можливостям електронної системи розпочнеться депаперизація медичних закладів: паперові медичні картки, рецепти, направлення, лікарняні і довідки поступово будуть змінені на електронні. Це дозволить спростити процеси роботи лікарів з документами, а держава отримає прозорість ведення медичної документації та виключення можливості підробки документів.
- Створена національна агенція медичних закупівель — ДП «Медичні закупівлі України», яке поступово перейматиме закупівельні практики, напрацьовані міжнародними партнерами. Ключові завдання організації — підвищити ефективність медичних закупівель на національному і регіональному рівнях, створити єдиний державний центр компетенції в медичних закупівлях. У 2018 р. ДП отримало затверджений штатний розпис та набрало перших членів команди, почало розбудову офісної інфраструктури, програму професіоналізації співробітників, підготовку пілотного електронного каталогу для медичних закупівель у системі ProZorro. Планується, що у 2019 р. підприємство успішно реалізує перші пілотні проекти в сфері медичних закупівель, а вже з 2020 р. — почне функціонувати як повноцінна центральна закупівельна організація й проводити закупівлі за кошти державного бюджету, в тому числі за допомогою рамкових угод і електронних каталогів.
- Підсилено спроможність Центру громадського здоров’я МОЗ України, який відповідає за збереження і зміцнення здоров’я українців, зокрема профілактику захворюваності, боротьбу з епідеміями, епідеміологічний нагляд, біологічну безпеку, стратегічне управління у сфері громадського здоров’я. Цього року завдяки високим стандартам роботи центру, відзначених ВООЗ, Україна долучилася до Глобальної системи епіднагляду та реагування на грип. Вперше розроблено національний план боротьби з неінфекційними захворюваннями, запущено трирічне планування у закупівлі вакцин, що дозволить забезпечити постійну наявність вакцин у всіх регіонах, повністю забезпечено необхідним лікуванням людей з туберкульозом і ВІЛ, затверджено стандарт освіти у сфері громадського здоров’я. Наступного року система центрів громадського здоров’я має сформувати мережу — центри працюватимуть в кожному регіоні країни та допомагатимуть державним підрозділам охорони здоров’я на місцевому рівні.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами moz.gov.ua
