Вакцинний саміт–2021: фокус на ефективний діалог з пацієнтами та захист груп ризику

У рамках Вакцинного саміту розглянуто важливі аспекти вакцинації і вдосконалення профілактичної роботи у боротьбі з інфекційними захворюваннями. Ключовими фокусами заходу стали нові дані про захист груп ризику, пацієнтів з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ) і бронхіальною астмою від кашлюка, а також підтримка зусиль експертів і Центру громадського здоров’я в досягненні охоплення педіатричними і дорослими вакцинами в суспільстві для забезпечення епідемічного благополуччя, запобігання спалахам вакцинокерованих захворювань шляхом побудови ефективного діалогу з батьками/пацієнтами.

У період пандемії COVID-19 захист від вакцинокерованих інфекцій набуває особливої важливості, допомагаючи кардинально знизити ризик захворювань і уникнути додаткового навантаження на медичну систему. Оскільки одночасне виникнення спалахів декількох інфекційних захворювань може мати катастрофічні наслідки для населення і систем охорони здоров’я, які й без того ведуть складну боротьбу з COVID-19, питання щодо інвестування сил і ресурсів у вакцинацію дітей і забезпечення охоплення щепленнями кожної дитини стає як ніколи важливим.

Однак згідно з новими офіційними даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) і Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) пандемія COVID-19 призвела до серйозного відкату назад у сфері вакцинації: у 2020 р. без основних щеплень, що надаються у межах програм планової імунізації населення, залишилося 23 млн дітей, що на 3,7 млн більше, ніж у 2019 р. [1].

Через зниження доступу до медичних послуг і охоплення вакцинацією в усіх регіонах зросла кількість дітей, які не отримали навіть найперших доз щеплень. Порівняно з 2019 р., у 2020 р. число дітей, які пропустили першу дозу вакцини проти дифтерії, правця і кашлюка (АКДП), зросло на 3,5 млн, а кількість дітей, які пропустили першу дозу вакцини проти кору, — на 3 млн [2].

У своїх настановах щодо вакцинації у період пандемії ВООЗ закликає діяти відповідно до чинних рекомендацій із запобігання інфекції COVID-19 під час імунізації. Попри те, що масових кампаній вакцинації пропонується уникати доти, доки не вирішиться ситуація з COVID-19, важливо сфокусуватися на імунізації проти вакцинокерованих інфекцій. Пріоритетними завданнями на цьому етапі є вакцинація новонароджених відповідно до Національного календаря щеплень і виконання первинних вакцинальних комплексів, зокрема вакцинація проти кору і краснухи (чи поліомієліту) та використання комбінованих вакцин для дотримання графіку щеплень. Для уразливих груп населення найбільш актуальними стають вакцини проти сезонного грипу і пневмококу [3]. Після стабілізації ситуації слід якнайшвидше відновити рутинну імунізацію.

На важливості виконання цих рекомендацій у своїй доповіді наголосив лікар-педіатр із Німеччини Майкл Хорн. Експерт поділився своїм досвідом переконання батьків для своєчасного захисту дітей від вакциноконтрольованих інфекцій. Згідно з аналізом тенденцій охоплення імунізацією в нашій країні за перші 6 міс до кінця цього року охоплення вакцинацією сягне лише 70%. Тоді як для формування колективного імунітету необхідно 95% [4].

Однією з важливих причин такого стану справ доктор М. Хорн вважає недостатній рівень довіри батьків до вакцинації. Згідно з дослідженнями, опублікованими в журналі BMC Pediatrics, безперечними прихильниками імунізації можна вважати лише 30–40% батьків, обережними прихильниками — 25–35%, тими, хто вагаються, — 20–30%. Відкладену чи вибіркову вакцинацію обирають 2–27% батьків, відмовляються від вакцинації менше 2% [5].

З огляду на ці дані, дуже важливо сформувати правильну комунікаційну стратегію для поліпшення діалогу з батьками, вважає доктор М. Хорн. Для цього треба уважно виявити причину їхньої стурбованості, інформувати про переваги вакцинації і не приховувати ризики захворювань, надаючи посилання на надійні джерела. У розмові з батьками важливо уникати відкритого протистояння, наукового пінг-понгу і перебільшення безпеки вакцин. «Використовуйте засоби підвищення довіри до наукових та медичних закладів, особливо серед батьків, які не хочуть вакцинувати своїх дітей. Наголошуйте на важливості доказової медицини в порівнянні з порадами рідних та друзів», — порадив М. Хорн.

В Україні існує помилкова думка про те, що хронічні захворювання є протипоказанням до вакцинації. Однак наявність супутніх захворювань  підвищує вірогідність тяжкого перебігу або навіть смерті від інфекційного захворювання. Наприклад, останні дослідження демонструють, що пацієнти з ХОЗЛ та бронхіальною астмою мають підвищений ризик інфікування кашлюком [6]. Приєднання інфекції значно погіршує їх стан, призводить до тяжчого перебігу хвороби та збільшує кількість госпіталізацій. Проблемам діагностики та особливостям перебігу кашлюка у дорослих та пацієнтів з ХОЗЛ була присвячена доповідь Дірка Поларта, директора з наукових та медичних питань GSK Вакцини (Європа) «Пацієнти з ХОЗЛ та астмою: вразливість до кашлюка».

Кашлюк — небезпечне інфекційне захворювання, найбільш характерною ознакою якого є нападоподібний спазматичний кашель. Інфекція має високу вірулентність — один первинний випадок може стати причиною 14–17 нових випадків у незахищеній популяції [7]. Передача кашлюка дорослим відбувається здебільшого вдома або на робочому місці. «Водночас саме у дорослих кашлюк часто не розпізнають, неправильно діагностують та недооцінюють через нетиповість та неспецифічність його клінічних особливостей. Наприклад, ця категорія людей часто не має характерного для захворювання гучного судомного вдиху під час нападу», — повідомив Д. Поларт.

За даними ВООЗ, захворюваність на кашлюк у дорослих зростає у багатьох країнах світу: у Швеції зареєстровано 57% випадків серед осіб віком старше 20 років і 17% у віковій групі 50+, у Німеччині — з 2013 по 2020 р. зафіксовано до 36% випадків кашлюка серед осіб віком старше 50 років [8].

У дослідженні, в якому взяли участь 664 хворих на кашлюк підлітків та дорослих, у пацієнтів виявлені ускладнення, викликані бактеріальною інфекцією або наслідками постійного кашлю: у 4–9% діагностована пневмонія, у 13% — синусит, у 4% — середній отит та нетримання сечі, у 2% — переломи ребер [7].

Пацієнти з бронхіальною астмою та ХОЗЛ мають високий ризик інфікування кашлюком, який може погіршити й без того тяжкі захворювання, тому вакцинація є для них найважливішим профілактичним заходом [9]. Центри з контролю та профілактики захворювань США (Centers for Disease Control and Prevention — CDC) рекомендують ревакцинацію АаКДП-М хворим на бронхіальну астму та ХОЗЛ. Ця рекомендація була додана до звіту GOLD 2021 [10] як необхідний захід для захисту від кашлюка та пов’язаних з ним ускладнень для пацієнтів з хронічними респіраторними хворобами.

«Завдання лікаря — донести розуміння необхідності імунізації до осіб похилого віку та хворих на ХОЗЛ та бронхіальну астму, які не усвідомлюють підвищеного ризику інфікування кашлюком. Практика показує, якщо питання імунізації обговорюється з дорослими пацієнтами, то 73% з них проходять вакцинацію», — зазначив Д. Поларт.

Учасники Вакцинного саміту–2021 одноголосно відзначили цінність вакцинопрофілактики для максимального захисту населення від вакцинокерованих інфекцій, а також наголосили на особливій важливості проведення рутинної імунізації дітей у період пандемії COVID-19 для запобігання спалахам та епідеміям небезпечних захворювань, а також забезпечення епідемічного благополуччя країни.

Усвідомлюючи виняткову важливість та ефективність вакцинації, світова спільнота докладає зусиль, аби якомога більше людей в усіх країнах мали доступ до якісних імунобіологічних препаратів. Компанія GSK розробила вакцини проти 21 із 31 захворювання [11], які сьогодні можливо попередити завдяки вакцинації, щоб допомогти захистити людей на всіх етапах їх життя. Приблизно кожна четверта дитина у світі захищена від небезпечних інфекцій вакциною, виробленою компанією [12]. Також GSK прагне докладати максимум зусиль для підвищення поінформованості населення щодо вакцинації. В Україні компанія приділяє особливу увагу інформаційно-просвітницьким програмам щодо цінності вакцинації для лікарів, журналістів та батьків. Одним із важливих проєктів, що надає актуальну та науково-обґрунтовану інформацію про вакцинопрофілактику, є створений GSK Україна інформаційно-сервісний ресурс «Мої щеплення».

З моменту початку пандемії COVID-19 GSK пильно стежить за ситуацією, підтримує глобальні зусилля боротьби з вірусом, а також досліджує усі можливі способи допомоги з використанням наукових розробок та досвіду компанії. З більш детальною інформацію про дії GSK у межах боротьби з COVID-19 можна ознайомитися на глобальному вебсайті GSK.

GSK — один зі світових лідерів фармацевтичної індустрії, який займається науковими дослідженнями в галузі фармацевтики та охорони здоров’я, присвячує свою діяльність поліпшенню якості життя людей, допомагаючи людям робити більше, почуватися краще та жити довше.

Вакцинація можлива тільки на підставі рекомендацій вашого лікаря. Перед проведенням вакцинації обов’язково проконсультуйтеся з лікарем. Для отримання більш детальної інформації про вакцинацію або захворювання зверніться до вашого лікаря.

Список використаної літератури

1. www.who.int/ru/news/item/15-07-2021-covid-19-pandemic-leads-to-major-backsliding-on-childhood-vaccinations-new-who-unicef-data-shows.
2. www.who.int/data/immunization.
3. WHO Guidance on routine immunization services during COVID-19 pandemic in the WHO European Region. www.euro.who.int/en/health-topics/communicablediseases/hepatitis/publications
   (accessed April 2020).
4. phc.org.ua/news/zaklikaemobatkivnadoluzhitipropuschenischeplennyaditeyzavikom.
5. Leask J.,  Kinnersley P.,  Jackson C. et al.  (2012). Communicating with parents about vaccination: a framework for health professionals. BMC Pediatrics. 12: 154.
6.  Buck Р.О., Meyers J.l., Gordon L-D. et al. (2017). Economic burden of diagnosed pertussis among individuals with asthma or chronic obstructive pulmonary disease in the USA: an analysis of administrative claims. Epidemiol. Infect.; 145: 2109–2121.
7. De Serres G., Shadmani R., Duval B. et al. (2000). Morbidity of pertussis in adolescents and adults. J. Infect. Dis.; 182: 174–179.
8. Folkhälsomyndigheten (2019) Pertussis surveillance in Sweden. 21st annual report; 2. Robert Koch Institut SurvStat@RKI 2.0.
9. Centers for Disease Control and Prevention (CDC), 2016. Vaccination of adults with lung disease including asthma. www.cdc.gov/vaccines/adults/rec vac/health conditions/lung disease.html.
10. Global initiative for chronic obstructive lung disease. Global strategy for the diagnosis, management, and prevention of chronic obstructive pulmonary disease. 2021 Report. goldcopd.org/wp content/uploads/2020/11/GOLD REPORT 2021 v1.0 16Nov20_WMV.pdf.
11. WHO, Vaccines and diseases — Available at: www.who.int/immunization/diseases/en/ (last accessed March 2019); CDC, Vaccines and preventable diseases — Available at: www.cdc.gov/vaccines/vpd-vac/default.htm (last accessed March 2019); CDC, H1N1 flu — Available at: www.cdc.gov/h1n1flu/vaccination/ (last accessed March 2019); CDC, Smallpox vaccine — Available at www.cdc.gov/vaccines/vpd/smallpox/ (last accessed March 2019).
12. Vaccines fact sheet, VGBU/VGU/0024/17.

Матеріал створений за сприяння ТОВ «ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна»

Олександр Осадчий
Редакція журналу «Український медичний часопис»