Основою лікування хворих на цукровий діабет (ЦД) є максимальна нормалізація порушень метаболізму, спричинених інсуліновою недостатністю, принцип полягає у досягненні компенсації захворювання. Оптимальний глікемічний контроль є важливим аспектом у запобіганні розвитку й уповільненні прогресування мікро- та макроваскулярних ускладнень, асоційованих із ЦД, а також у зниженні вартості їх лікування. Особливо це питання стає актуальним у період пандемії нової коронавірусної хвороби (COVID-19), адже дані китайських досліджень свідчать, що декомпенсація ЦД є основною причиною тяжкого перебігу та ускладнень у разі інфікування COVID-19.
Під компенсацією ЦД розуміємо досягнення пацієнтом цільових рівнів:
- глікозильованого гемоглобіну (HbA1c) <7% (для більшості пацієнтів);
- глюкози в плазмі крові натще (ГПН) у межах 4,4–7,2 ммоль/л;
- постпрандіальної глікемії (ППГ) <10 ммоль/л.
Необхідно пам’ятати, що глікемічні цілі можуть бути встановлені індивідуально, залежно від тривалості ЦД, віку/тривалості життя, коморбідних станів, відомих серцево-судинних захворювань або розвинених мікроваскулярних ускладнень, гіпоглікемії та уподобань самого пацієнта.
Для поліпшення контролю ЦД та запобігання розвитку хронічних ускладнень існує необхідність у застосуванні інсуліну з більш безпечним профілем дії та можливістю введення препарату у гнучкому режимі, який відповідає способу життя пацієнта. Оптимальний контроль ЦД передбачає необхідність призначення інсулінотерапії, яка найточніше імітує фізіологічний профіль виділення інсуліну. Існує чотири типи фармакокінетики препаратів інсуліну (рис. 1, таблиця).
| Фармакокінетика препаратів інсуліну | |||
|---|---|---|---|
| Препарат інсуліну | Початок | Пік | Тривалість, год |
| Короткі інсуліни (болюсні, прандіальні) | |||
| Ультракороткий | 15 хв | 1,5 год | 3 |
| Короткий | 30 хв | 3 год | 6 |
| Базальні інсуліни | |||
| Середній | 1,5 год | 6 год | 12 |
| Тривалий | 3 год | 12 год | 24 |
| Ультратривалий | 1,5 (6) год | – | 24 |
| Комбінований | 30 хв | Два піки | 12–24 |
Сучасний стандарт базал-болюсної терапії включає комбінацію інсулінів короткої (інсулін глюлізин) і тривалої (інсулін гларгін) дії (рис. 2).
Інсулін глюлізин є аналогом інсуліну, який за фармакокінетичними особливостями належить до інсулінів ультракороткої дії. Фармакокінетика та мономерна будова інсуліну глюлізину забезпечує його швидке всмоктування після підшкірного введення і пік концентрації у крові та дозволяє ліпше імітувати фізіологічну прандіальну секрецію інсуліну. У клінічних дослідженнях інсулін глюлізин показав достовірно кращі результати зниження рівня глюкози порівняно з інсулінами лізпро та аспарт. Також інсулін глюлізин продемонстрував більш ранній початок дії та більш виражений пік концентрації препарату порівняно з інсуліном аспарт.
Переваги застосування комбінованої терапії інсулінів тривалої (інсулін гларгін) та короткої (інсулін глюлізин) дії полягають у досягненні більш успішного метаболічного контролю ЦД 2-го типу та низькому ризику розвитку гіпоглікемічних станів, водночас покращуючи якість життя пацієнтів.
Висновки:
- досягнення компенсації глікемії є запорукою зниження ризику розвитку ускладнень ЦД;
- аналоги інсуліну є пріоритетними препаратами при менеджменті пацієнтів в амбулаторних умовах, особливо в період карантину;
- комбінація інсулінів ультракороткої (глюлізин) та тривалої (гларгін) дії відповідає фізіологічному профілю виділення інсуліну та зумовлює нижчий рівень ризику розвитку гіпоглікемії.
