Абелацимаб: ефективніше, ніж еноксапарин, запобігає венозній тромбоемболії після ортопедичних операцій

30 вересня 2021 о 11:57
1220

Актуальність

Тотальне ендопротезування суглобів — одна з найбільш поширених ортопедичних операцій у всьому світі. Статистичні дані свідчать, що кожного року у світі виконується до 1,5 млн операцій з тотального ендопротезування. При прогресивному збільшенні кількості оперативних втручань неминуче зростає і кількість ускладнень, що розвиваються на різних етапах лікування. Так, дані літератури свідчать, що частим ускладненням після ендопротезування є ризик розвитку тромбозу глибоких вен нижніх кінцівок і тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА), які сьогодні прийнято об’єднувати під загальним терміном «венозна тромбоемболія» (ВТЕ) [1].

Упродовж тривалого часу золотим стандартом для запобігання венозним тромбоемболічним ускладненням при ортопедичних втручаннях вважався один із перших представників низькомолекулярних гепаринів — еноксапарин. Утім, сучасні дані свідчать, що хоча еноксапарин є ефективним, його застосування асоціюється із кровотечею. Окрім того, на сучасному етапі наявні нові антикоагулянти, які не лише не поступаються, а й перевершують еноксапарин за своєю ефективністю і безпекою.

Результати нещодавніх досліджень свідчать, що фактор XI — один із ключових компонентів внутрішнього шляху згортання крові, здатен пригнічувати тромбоз з незначним порушенням гемостазу. Пацієнти зі спадковим дефіцитом фактора XI мають нижчий ризик розвитку ВТЕ, ніж пацієнти з нормальним рівнем фактора XI, і у них рідко виникають спонтанні кровотечі [2, 3]. Результати дослідження H.R. Büller та співавторів (2015) продемонстрували, що введення антисмислового олігонуклеотиду, який є інгібітором фактора XI, асоціюється зі значно нижчим ризиком післяопераційної ВТЕ, ніж застосування еноксапарину [4].

Абелацимаб (MAA868) — моноклональне антитіло, яке зв’язується із каталітичним доменом фактора XI і фіксує його, тим самим запобігаючи його активації фактором XIIa або тромбіном [5]. У журналі NEJM опубліковані результати дослідження, в якому терапія абелацимабом в трьох режимах дозування порівнювалася з еноксапарином у дозі 40 мг/добу у пацієнтів після тотального ендопротезування колінного суглоба [6].

Методи та результати

Проведено відкрите рандомізоване дослідження 2-ї фази, в яке включено 400 пацієнтів після тотального ендопротезування колінного суглоба. Усіх пацієнтів рандомізовано на дві групи: 1-ша група отримувала одну післяопераційну внутрішньовенну ін’єкцію абелацимабу в трьох режимах 30 мг (n= 102), 75 мг (n=99) або 150 мг (n=98)), 2-га група — 40 мг еноксапарину підшкірно один раз на добу (n=101).

Первинною кінцевою точкою дослідження обрана ВТЕ. В якості основної кінцевої точки безпеки розглядали тяжкі або клінічно значущі кровотечі протягом 30 днів після операції.

Результати

Результати дослідження продемонстрували, що ВТЕ виявлена у 13% пацієнтів на фоні терапії абелацимабом у дозі 30 мг, у 5% — абелацимабом 75 мг та у 4% — абелацимаб 150 мг, тоді як у групі застосування еноксапарину ВТЕ відзначалася у 22% осіб.

Схема прийому абелацимабу в дозі 30 мг не поступалася ефективністю еноксапарину, тоді як схеми терапії абелацимабом 75 та 150 мг перевищували її (р<0,001).

За даними аналізу безпеки, частота кровотеч становила 2% в групі абелацимабу 30 мг і 75 мг, жодної кровотечі не зафіксовано у пацієнтів групи абелацимабу 150 мг і групи еноксапарину.

Висновок

Результати цього дослідження підтверджують важливу роль фактора XI в розвитку післяопераційної ВТЕ. Застосування абелацимабу — інгібітора фактора XI після тотального ендопротезування колінного суглоба є ефективною стратегією профілактики післяопераційної ВТЕ та асоційоване з низьким ризиком кровотеч.

Нагадуємо, що 10 вересня 2021 р. у цифровому форматі відбувся вебінар «Що нового в менеджменті ревматоїдного артриту».

Список використаної літератури:

  1. Canadian Institute for Health Information (2019) Hip and Knee Replacements in Canada — Canadian Joint Replacement Registry (CJRR) 2017-2018 Annual Report. Ottawa, ON.
  2. Duga S., Salomon O. (2013) Congenital factor XI deficiency: an update. Semin. Thromb. Hemost.; 39: 621–631.
  3. Salomon O., Steinberg D.M., Zucker M. еt al. (2011) Patients with severe factor XI deficiency have a reduced incidence of deep-vein thrombosis. Thromb. Haemost.; 105: 269–273.
  4. Büller H.R., Bethune C., Bhanot S. et al. (2015) Factor XI antisense oligonucleotide for prevention of venous thrombosis. N. Engl. J. Med.; 372: 232–240.
  5. Koch A.W., Schiering N., Melkko S. et al. (2019) MAA868, a novel FXI antibody with a unique binding mode, shows durable effects on markers of anticoagulation in humans. Blood; 133: 1507–1516.
  6. Verhamme P., Yi B.A., Segers A. et al. (2021) Abelacimab for Prevention of Venous Thromboembolism. N. Engl. J. Med.; 385(7): 609–617. doi: 10.1056/NEJMoa2105872.

Анна Хиць
Редакція журналу «Український медичний часопис»