Рак підшлункової залози: чи ефективний щорічний скринінг серед осіб високого ризику?

Актуальність

Протокова аденокарцинома підшлункової залози (ПАПЗ) — найбільш поширений тип панкреатичних карцином, частота якої становить 85–90% випадків від усіх пухлин підшлункової залози [1]. За статистичними даними ВООЗ, щорічна захворюваність на ПАПЗ у розвинених країнах становить 2–20 на 100 тис. населення, а у країнах, що розвиваються, — 1–10 на 100 тис. населення [2]. Рак підшлункової залози являє собою смертельне захворювання, яке характеризується відсутністю ранніх симптомів і пізньою діагностикою. Так, показники захворюваності й летальності у популяції майже ідентичні, що асоційовано з низьким коефіцієнтом виживання пацієнтів з ПАПЗ. Відповідно, проведення скринінгу серед пацієнтів високого ризику може бути корисним щодо зниження показника смертності у цій когорті завдяки ранньому виявленню ПАПЗ.

Проведено дослідження, яке мало на меті декілька цілей:

• визначити довгостроковий результат скринінгу ПАПЗ серед великої когорти осіб високого ризику розвитку ПАПЗ;
• визначити предиктори ПАПЗ, включно з генетичними мутаціями;
• порівняти чутливість різних методів діагностики ПАПЗ (зокрема ендоскопічної ультрасонографії (ЕУС) та магнітно-резонансної томографії (МРТ)/магнітно-резонансної холангіопанкреатографії (МРХПГ)) [3].

Методи та результати

У період з 2006 по 2019 р. у дослідження включали дорослих безсимптомних пацієнтів з високим ризиком розвитку ПАПЗ (вірогідність >10%). В якості досліджень для щорічного скринінгу використовували ЕУС або МРТ/МРХПГ.

Загалом у дослідження було включено 366 дорослих пацієнтів, з яких 165 мали мутації в генах, асоційованих з розвитком ПАПЗ (середній вік 54 роки), інші особи були родичами хворих на ПАПЗ. За період спостереження, що тривав 63 міс, ПАПЗ розвинулася у 10 осіб, з яких 4 мали симптому ПАПЗ, а 6 потребували резекції.

Результати дослідження продемонстрували, що загальна частота ПАПЗ становила 9,3% серед осіб з мутацією гену, асоційованого з ПАПЗ, та 0% родичів хворих на ПАПЗ (p<0,001). Медіана виживання пацієнтів з діагностованою ПАПЗ становила 18 міс (діапазон 1–32 міс).

Хірургічне втручання проведено 17 особам з ПАПЗ (4,6%), з яких у 6 пацієнтів ПАПЗ підтверджена за результатами гістологічного дослідження (3 T1N0M0). У 7 випадках мова йшла про ураження низького ступеня дисплазії, в 2 — про нейроендокринну пухлину <2 см, 1 — аутоімунний панкреатит та у 1 пацієнта не виявлені патологічні зміни панкреатичної залози. Асоціації між хірургічним втручанням та показником смертності не встановлено.

Результати дослідження також продемонстрували, що ЕУС виявляв більше солідних вогнищ, порівняно з МРТ/МРХПГ (100% проти 22%, p<0,001), однак частоту кістозних уражень виявляв гірше (42% проти 83%).

Висновок

Результати цього дослідження продемонстрували, що проведення скринінгу з метою виявлення ПАПЗ є доцільним серед осіб високого ризику, які є носіями мутації гену, асоційованого з ПАПЗ.

1. Huang L., Jansen L., Balavarca Y. et al. (2019) Resection of pancreatic cancer in Europe and USA: an international large-scale study highlighting large variations. Gut; 68: 130–9. doi:10.1136/gutjnl-2017-314828.
2. Klöppel G., Hruban R.H., Longnecker D.S. et al. (2000) Tumours of the exocrine pancreas. World Health Organization Classifi cation of Tumours-Pathology and Genetics of Tumours of the Digestive System. Lyon. P. 219–305.
3. Overbeek K.A., Levink I.J.M., Koopmann B.D.M. et al. (2021) Long-term yield of pancreatic cancer surveillance in high-risk individuals Gut, Apr 5. doi: 10.1136/gutjnl-2020-323611.

Анна Хиць,
редакція журналу «Український медичний часопис»