Актуальність
Акне або вугрова хвороба (аcne vulgaris) — хронічне запальне захворювання шкіри, що виникає внаслідок запалення та закупорювання сальних залоз та характеризується розвитком вугрового висипу переважно на шкірі обличчя, шиї та спини [1, 2]. Статистичні дані свідчать, що акне є одним з найбільш поширених захворювань шкіри в осіб молодого віку, частота якого сягає 85% серед підлітків віком 14–19 років, пік захворюваності припадає на 16-річний вік та може зберігатися й у дорослому віці. Так, більше 50% жінок повідомляють про акне у 20-річному віці, а 35% — у 30-річному віці. Захворювання супроводжується формуванням психоемоційних розладів переважно депресивного ряду, у більшості пацієнтів, що пов’язано з персистенцією захворювання протягом десятиліть у зв’язку з неадекватною противугровою терапією, що різко знижує якість життя хворих.
Ключові ланки патогенезу розвитку акне:
- збільшення продукції шкірного сала;
- патологічна десквамація епітелію себацейних фолікулів;
- розмноження Propionibacterium acnes;
- запалення [2].
Сучасні дані свідчать, що стрес є одним із ключових факторів ризику розвитку акне. Так, результати деяких досліджень свідчать, що стресовий фактор через ось гіпоталамус — гіпофіз — надниркові залози впливає на підвищення вироблення андрогенів наднирковими залозами, які, у свою чергу, стимулюють підвищення вироблення шкірного сала, що і призводить до закупорювання проток сальних залоз. У дослідженні G. Yosipovitch та співавторів (2007) продемонстровано, що сальні залози, окрім рецепторів до кортикотропіну, також можуть містити нейропептидний рецептор α-меланоцитостимулюючого гормону, β-ендорфіну, вазоактивного кишкового поліпептиду, нейропептиду Y та кальцитонін-ген-зв’язаного пептиду [3]. Крім того, існують й інші стресові чинники, які також можуть мати асоціацію з розвитком акне.
Однією з таких речовин може бути субстанція Р — нейропептид, що складається з 11 амінокислот, що також може бути асоційована з розвитком вугрової хвороби. В останні роки ця речовина привернула значну кількість уваги з боку наукової спільноти, що пов’язано з тим фактом, що субстанція Р не лише синтезується в периферичній та центральній нервовій системі, а й іншими клітинами організму, зокрема моноцитами, макрофагами, кератиноцитами, меланоцитами, фібробластами та ін. Відповідно, за своєю природою субстанція Р являє собою не лише системний, а й локальний медіатор будь-яких видів стресу. Так, дані літератури свідчать, що її рецептори знаходяться на опасистих клітинах, лімфоцитах, макрофагах, себоцитах та меланоцитах. Механізм дії субстанції Р полягає у тому, що вона призводить до дегрануляції опасистих клітин, що, відповідно, впливає на вивільнення гістаміну та інших прозапальних цитокінів і хемокінів та призводить до повноцінної запальної реакції. Однак й досі існує обмежена кількість досліджень, які б оцінювали рівень субстанції Р у пацієнтів з акне. Проведено дослідження, метою якого було визначення кореляції між стресом та рівнем субстанції Р в осіб з акне [4].
Методи та результати
Проведено спостережне дослідження, у якому брали участь 60 пацієнтів (середній вік 23–27 років; 76,6% жіночої статі): 30 хворих на акне, 30 пацієнтів контрольної групи. У кожного пацієнта дослідники проводили ретельний збір анамнезу, дерматологічне обстеження та опитування за тестом соціальної адаптації Холмса — Раге (Social Readjustment Rating Scale) для оцінки стресу у житті пацієнта з подальшим взяттям проб крові з метою оцінки рівня субстанції Р у сироватці крові. Після цього дослідники аналізували зібрані дані.
Результати дослідження продемонстрували, що більшість пацієнтів з групи акне мали низькі показники за шкалою стресу (n=17; 56,7%), а ключовим стресовим фактором стали порушення сну (66,7%). Всім пацієнтам була проведена оцінка щодо кореляції між рівнем стресу за тестом Холмса — Раге та оцінкою рівня субстанції Р (таблиця). Статистичний аналіз отриманих результатів продемонстрував наявність чіткої кореляції між стресовим фактором та рівнем субстанції Р у сироватці крові пацієнтів з акне (p=0,014), порівняно з пацієнтами з контрольної групи (p=0,636).
Таблиця. Рівень субстанції Р серед досліджуваних груп
| Рівень субстанції Р | ||||
|---|---|---|---|---|
| Рівень стресу | Рівень субстанції Р в сироватці крові, пг/мл | |||
| Група акне | Контрольна група | |||
| Кількість осіб | Середня концентрація субстанції Р | Кількість осіб | Середня концентрація субстанції Р | |
| Низький | 17 | 50±23,1 | 21 | 37,7±15,4 |
| Середній | 12 | 71,6±25, 5 | 7 | 52,3±18 |
| Високий | 1 | 168, 2 | 2 | 26,3±14 |
Висновок
Результати даного дослідження підтвердили наявність кореляції між стресовим фактором та рівнем субстанції Р у осіб з акне. Отримані результати можуть бути корисними для подальших розробок щодо профілактики та лікування акне. Крім того, дослідники зазначають, що ключовим стресовим фактором, який відзначали пацієнти з акне, було серйозне порушення сну, що, ймовірно, пов’язано з наслідками пандемії COVID-19, тому покращення показників сну також може бути ефективною стратегією щодо зменшення вираженості акне.
Нагадуємо, що результати нещодавнього дослідження продемонстрували асоціацію між застосуванням антигіпертензивних препаратів та зменшеним прогресуванням розацеа.
Список використаної літератури
- Goh C., Cheng C., Agak G. et al. (2019) Chapter 78: Acne Vulgaris. Fitzpatrick’s Dermatology, 9e.
- Plewig G., Kligman A.M. (2000) Acne and rosacea. Springer, Berlin, 14 р.
- Yosipovitch G., Tang M., Dawn A.G. et al. (2007) Study of psychological stress, sebum production, and acne vulgaris in adolescents. Acta Derm. Venerol.; 87: 135–139. doi:10.2340/00015555-0231.
- Jusuf N.K., Putra I.B., Sutrisno A.R. (2021) Correlation Between Stress Scale and Serum Substance P Level in Acne Vulgaris. International Journal of General Medicine, Vol 14, З 681–686. DOI doi.org/10.2147/IJGM.S294509.
Анна Хиць,
редакція журналу «Український медичний часопис»
