Актуальність
Макроліди — група антибактеріальних препаратів, основу яких становить макролідне кільце, зв’язане з вуглеводними залишками. Сьогодні макроліди призначаються з метою лікування бактеріальних інфекцій, включно з інфекціями верхніх/нижніх дихальних шляхів, інфекцій, що передаються статевим шляхом, та часто є альтернативним препаратом для антибактеріального лікування пацієнтів з алергією на антибіотики пеніцилінового ряду. Статистичні дані свідчать, що макроліди, зокрема такі препарати, як азитроміцин, кларитроміцин та еритроміцин, є одними з найбільш поширених препаратів, які призначаються вагітним в США та деяких європейських країнах [1].
Результати нещодавнього когортного дослідження продемонстрували наявність підвищеного ризику вроджених вад розвитку плода серед 2170 вагітних, які отримували терапію макролідами у І триместр вагітності порівняно з жінками, які отримували терапію пеніциліном (відношення ризиків (ВР) 1,55; 95% довірчий інтервал (ДІ) 1,19–2,03). Однак цих результатів недостатньо, щоб повністю оцінити тератогенний вплив макролідів. Крім того, з огляду на широке застосування макролідних антибіотиків у популяції вагітних постає питання щодо важливості оцінки ризику їх впливу на плід. Проведено дослідження, мета якого — визначення асоціації між застосуванням макролідів у І триместр вагітності та вродженими вадами розвитку плода [2].
Методи та результати
Проведено загальнонаціональне данське когортне дослідження, в яке включені дані про вагітних. Період відбору даних становив з 1 січня 1997 по 31 грудня 2016 р. Загалом у дослідження включені дані 1 192 539 вагітностей, після поправки на критерії включення у дослідження — 13 019 вагітностей, під час яких була призначена терапія макролідами, та 51 515 вагітностей, при яких отримували терапію пеніциліном. Основною кінцевою точкою дослідження обрано наявність будь-яких вад розвитку плода.
Результати дослідження продемонстрували, що у жінок, які отримували терапію макролідами, народилося 457 немовлят с вродженими вадами розвитку (35,1 на 1000 вагітностей), порівняно з 481 немовлятами (37,0 на 1000 вагітностей), народжених від матерів, які отримували терапію антибіотиком пеніцилінового ряду (ВР 0,95; 95% ДІ 0,84–1,08), що відповідало відмінності абсолютних ризиків в –1,8 (95% ДІ –6,4–2,7) на 1000 вагітностей.
При цьому ризик тяжких мальформацій достовірно не підвищувався при внутрішньоутробному впливі макролідів (ВР 1,00; 95% ДІ 0,88–1,14); абсолютне розходження –0,1 (95% ДІ –4,8–4,7) на 1000 вагітностей) або порівняно з повною відсутністю антибіотикотерапії у період вагітності (ВР 1,05; 95% ДІ 0,95–1,17); абсолютне розходження 1,8 (95% ДІ –1,7–5,3) на 1000 вагітностей).
Висновок
Результати загальнонаціонального данського когортного дослідження продемонстрували, що застосування макролідів у період вагітності не асоціюється з підвищеним ризиком вроджених вад розвитку плода.
Нагадуємо, що результати нещодавнього дослідження виявили асоціацію між антигіпертензивною терапією та розвитком гіперкаліємії, артеріальної гіпотензії, синкопе та гострого ураження нирок серед пацієнтів з артеріальною гіпертензією.
- Engeland A., Bjørge T., Klungsøyr K. et al. (2018) Trends in prescription drug use during pregnancy and postpartum in Norway, 2005 to 2015. Pharmacoepidemiol. Drug Saf.; 27: 995–1004. doi:10.1002/pds.4577. pmid:29920833.
- Andersson N.W., Olsen R.H., Andersen J.T. (2021) Association between use of macrolides in pregnancy and risk of major birth defects: nationwide, register based cohort study. BMJ, Feb 10.
Анна Хиць,
редакція журналу «Український медичний часопис»
