Актуальність
Сьогодні ситуація з поширенням COVID-19 погіршується щоденно. Епідеміологічна ситуація ускладнюється ще й тим, що й досі відсутнє ефективне та безпечне лікування, а вакцинація знаходиться на стадії початкового впровадження. Сучасна гіпотеза патогенезу COVID-19 пов’язана з тим, що SARS-CoV-2 виявляє тропізм до клітин людини, які мають рецептор до ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ)-2 (легені, серце, кишечник та ін). Зазвичай інвазія SARS-CoV-2 починається в легенях, потрапивши в організм, вірус проникає в АПФ-2-позитивні клітини, де починає реплікуватися, що здійснюється за допомогою РНК-залежної РНК-полімерази. Внаслідок ураження легеневої тканини вірусом розвивається дихальна недостатність та ураження інших систем організму.
Перші дані з Китаю повідомляли, що SARS-CoV-2 викликає гострий респіраторний дистрес-синдром (ГРДС), подібний до того, що спричиняє SARS-CoV-1, який характеризується некардіальним набряком легень та синдромом дифузного запалення легень, що призводить до ригідності легень та погіршує оксигенацію. Однак, коли COVID-19 дістався Європи, лікарі побачили клінічну картину, яка відрізняється від ГРДС характерного при SARS-CoV-1. Відповідно, європейські вчені почали досліджувати феномен COVID-19 і тоді було виявлено, що SARS-CoV-2 характеризується розвитком коагулопатій. Так, італійські вчені на чолі з F. Ciceri (2020) виявили, що SARS-CoV-2 викликає характерну запальну реакцію та мікросудинний тромбоз у легенях. Цю концепцію вчені назвали MicroCLOTS — мікросудинний обструктивний тромбоваскуліт легеневих судин. Ця гіпотеза повністю суперечила попереднім даним щодо ГРДС при COVID-19. Таким чином, сьогодні відомо, що COVID-19 характеризується розвитком цитокінового шторму, дилатації легеневих капілярів і невираженим інтерстиціальним набряком, тоді як при ГРДС характерним є лише виражений набряк та обструкція легеневих капілярів.
Коагулопатія та COVID-19
Враховуючи розвиток коагулопатії при COVID-19, вченими була запропонована нова схема лікування пацієнтів, інфікованих SARS-CoV-2, відповідно до якої, хворим рекомендовано призначення антикоагулянтної терапії. З виходом нових рекомендацій були започатковані три клінічні дослідження REMAP-CAP, ACTIV-4 та ATTACC, мета яких — оцінка ефективності антикоагулянтної терапії у пацієнтів із COVID-19. Учасниками дослідження стали тяжкохворі, які потребували госпіталізації до відділення інтенсивної терапії.
22 грудня 2020 р. на офіційному сайті Національного інституту серця, легень і крові (National Heart, Lung, and Blood Institute — NHLBI) опубліковано заяву, що в усіх трьох дослідженнях призупинено набір пацієнтів у зв’язку з підтвердженою ефективністю антикоагулянтної терапії. Так, у заяві NHLBI йдеться про те, що застосування антикоагулянтів у вищій дозі порівняно з низькими дозами приводить до кращих результатів у госпіталізованих пацієнтів із менш тяжким перебігом COVID-19. Набір пацієнтів із помірним перебігом COVID-19 і досі продовжується, оскільки залишаються не вирішеними ще декілька питань стосовно антикоагулянтної терапії, а саме: яка профілактична доза антикоагулянтів ефективніша; чи дійсно повна антикоагуляція перевершує профілактичну; чи є нові пероральні антикоагулянти більш безпечними й ефективними.
- Ciceri F., Beretta L., Scandroglio A.M. et al. (2020) Microvascular COVID-19 lung vessels obstructive thromboinflammatory syndrome (MicroCLOTS): an atypical acute respiratory distress syndrome working hypothesis. J. Austral. Acad. Critical Care Med., 22(2): 95–97.
- Hughes S. (2020) COVID-19 Anticoagulation Trials «Paused» for Futility, Safety. Medscape Med. News, Dec. 22.
- NHLBI (2020) NIH ACTIV trial of blood thinners pauses enrollment of critically ill COVID-19 patients. NHLBI NEWS, Dec. 22.
Анна Хиць
