Поширеність алкоголізму, зростання кількості судово-психіатричних експертиз осіб із синдромом залежності, відмінності експертних рішень залежно від виду експертизи відображають проблемний стан експертизи психічного стану осіб із синдромом залежності від алкоголю, відсутність судово-психіатричних стандартів і необхідність науково-методичних розробок у цьому напрямку. Мета роботи — встановити основні критерії судово-психіатричної/психологічної експертної оцінки станів залежності від алкоголю. Об’єкт і методи дослідження. Судово-психіатричному обстеженню підлягали 387 осіб із синдромом залежності від алкоголю (з них 206 випадків у цивільному та 181 — у кримінальному процесі) стосовно оцінки їх здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними в юридично значимій ситуації. Результати. Експертні рішення при посмертних та прижиттєвих судово-психіатричних експертизах осіб із алкогольною залежністю суттєво різняться. При очних (прижиттєвих) експертизах переважно виносили рішення про неможливість (65,1%) або обмежену можливість (29,1%) усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Натомість при ретроспективній оцінці психічного стану осіб на момент юридично значимих ситуацій (посмертній судово-психіатричній експертизі) частка дієздатних (31,7%) та обмежено дієздатних (45,0%) осіб була значно більшою. В обох групах спостерігали доволі значну частку осіб, які визнані такими, що не в повній мірі могли усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. У кримінальному процесі такі випадки поодинокі. В алгоритм експертного дослідження осіб із залежністю від алкоголю, крім дослідження психічного стану підекспертного, обов’язково повинно бути включено дослідження та зіставлення параметрів психосоціального функціонування протягом життя та у юридично значимий період. Висновки. Судово-психіатрична оцінка станів залежності від алкоголю повинна охоплювати комплекс психопатологічних, соціальних, ситуаційних та психологічних чинників із залученням експертів-психологів.