Мета — оцінити показники біохімічного профілю в дітей із псоріазом залежно від тяжкості перебігу патологічного процесу. Об’єкт і методи дослідження. Проведено біохімічне дослідження крові у 108 дітей, які лікувалися стаціонарно: рівень загального білка, загального білірубіну, холестерину, ферментів печінки (аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, гамма-глутамілтрансферази (ГГТ), тригліцеридів, ліпопротеїдів низької щільності, креатиніну, сечовини, сечової кислоти (СК). Розраховані індекси тяжкості псоріазу PASI, BSA та PGA. Матеріали дослідження статистично оброблені за допомогою методів параметричного та непараметричного аналізу з використанням програми «Statistica 13.3» («StatSoft Inc.»). Результати. Виявлено, що середні показники (загальний білірубін, холестерин, аланінамінотрансфераза, аспартатамінотрансфераза, ГГТ, тригліцериди, ліпопротеїди низької щільності, креатинін, сечовина, СК) у межах референтних значень вікових норм, але мають вірогідні відхилення від аналогічних показників дітей контрольної групи. При підвищенні індексу PASI у дітей із псоріазом збільшується рівень СК, а саме у групах дітей із PASI 10–20 та з >20 середній рівень СК вірогідно вищий за показник контрольної групи та групи дітей з PASI <10. Зі збільшенням індексу PASI підвищується рівень ГГТ, який у групах дітей з PASI 10–20 та >20 статистично значуще відрізняється від показника групи контролю, та у дітей з PASI >20 — вірогідно вищий за показники в усіх інших групах. При збільшенні інтенсивності шкірних проявів псоріазу за індексом PGA середні рівні ГГТ поступово підвищуються, наявна статистично значуща різниця між середнім вмістом ГГТ у сироватці крові дітей з індексом PGA=3 та 4 і показником групи контролю. Найбільший середній рівень СК відзначали у дітей з PGA=3, який також вірогідно вищий за середні показники в дітей з PGA=1–2 та 4. Біохімічні показники у групі дітей із псоріазом залежно від індексу BSA статистично не відрізнялися між собою та можуть бути порівняні з показниками контрольної групи, крім рівнів ГГТ. Цей показник у дітей із псоріазом в обох групах вірогідно вищий за такий у дітей контрольної групи. Висновки. Незважаючи на відповідність біохімічних показників дітей із псоріазом віковим референтним значенням, наявні ознаки порушення обміну СК та ураження мембран клітин печінки (про що свідчить підвищений рівень ГГТ), які зростають зі збільшенням тяжкості перебігу патологічного процесу, призводять до затяжного загострення псоріазу і стійкості до призначеної терапії.