Мета: узагальнити інформацію щодо коронарно-серцевих фістул (КСФ) у дітей, встановити наявність і залежність клінічних проявів у дитини з КСФ від їх розміру, розробити алгоритм контролю за станом серцево-судинної системи дітей, що мають КСФ. Об’єкт і методи дослідження. Обстежено 5 дітей віком 8–12 років (середній вік 10±0,9 року), які займалися різними видами спорту. Усім дітям виконано електрокардіографію, ехокардіографію з кольоровим допплером. Результати. Показники морфофункціонального стану серця, гемодинаміка знаходилися в межах вікової норми. Наявність типових скарг на задишку й серцебиття, біль за грудниною під час фізичних навантажень; безперервного шуму — аускультативно та більшого за 2 мм патологічного шунтування, потребує консультації кардіохірурга щодо вирішення подальшої тактики ведення пацієнта. За наявності КСФ менше ніж 2 мм та відсутності типових скарг і фізикальних даних тактика ведення полягає в спостереженні, ехоКГ — 1 раз на рік. Висновки. Безсимптомні КСФ малих розмірів можуть бути віднесені до групи «малі структурні аномалії серця». КСФ можуть не визначатися при рутинному інструментальному обстеженні, але при цьому вони залишаються «німою» загрозою для життя пацієнта. При проведенні ехокардіографічних скринінгів слід обов’язково звертати увагу на анатомію коронарних артерій. Для попередження ускладнень КСФ необхідним є спостереження кардіолога та при перших типових для них скаргах — кардіохірурга. Дітям з КСФ, більшими ніж 2 мм, рекомендовано обмежити фізичне навантаження (група з фізичної культури — підготовча) і виключити заняття в спортивних секціях.