Мета: систематизація та комплексний аналіз сучасних наукових даних щодо генетичних факторів, які впливають на виникнення й прогресування хропіння й обструктивного апное уві сні у дорослих, а також критичне оцінювання методів діагностики та лікування з урахуванням спадкової схильності для розроблення персоналізованих підходів до ведення пацієнтів. Об’єкт і методи дослідження. Виконано аналіз наукових публікацій за період 2019–2024 рр. з використанням міжнародних (PubMed, Scopus, Web of Science) і вітчизняних наукометричних баз даних. Результати. Ідентифіковано 5 основних генетично детермінованих патогенетичних механізмів розвитку хропіння й обструктивного апное уві сні: особливості будови дихальних шляхів, порушення нейром’язової регуляції, аномалії щелепно-лицьового комплексу, схильність до ожиріння та хронічні ЛОР-захворювання. Визначено ключові гени (TBX5, PAX9, COL2A1, ELN, COL3A1, FTO, MC4R, IL13, HLA-DQ, CLOCK, PER2), поліморфізми яких асоціюються з підвищеним ризиком розвитку цих розладів. Систематизовано сучасні діагностичні підходи з урахуванням генетичного тестування й розроблено алгоритм персоналізованого лікування залежно від генетичного профілю пацієнта. Висновки. Генетичні фактори відіграють вирішальну роль у патогенезі хропіння й обструктивного апное уві сні через множинні механізми впливу. Упровадження генетичного тестування в клінічну практику дає змогу стратифікувати пацієнтів груп ризику, оптимізувати діагностичні та терапевтичні стратегії й суттєво підвищити ефективність лікування.