Злоякісні новоутворення товстої кишки посідають 4-те місце у структурі загальної онкологічної захворюваності серед жінок та 5-те — серед чоловіків в Україні. Колоректальний рак (КРР) у структурі жіночої онкологічної смертності займає 2-ге місце та 4-те місце у структурі чоловічої смертності.
За даними Національного канцер-реєстру України у 2014 р. виявлено 10 579 первинних пацієнтів із раком ободової кишки та 9056 пацієнтів із раком прямої кишки. Захворюваність на рак ободової кишки в Україні становила 24,8 випадку на 100 тис. населення, смертність — 13,4 випадку на 100 тис. населення. Захворюваність на рак прямої кишки в Україні становила 21,2 випадку на 100 тис. населення, смертність — 11,7 випадку на 100 тис. населення.
Діагностика колоректального раку
Діагностика КРР полягає у підтвердженні за допомогою морфологічного методу наявності злоякісного новоутворення. Обов’язковим є визначення поширення пухлинного процесу та встановлення стадії.
Перед початком спеціального лікування необхідно обстежити пацієнта з метою оцінки протипоказань до застосування спеціального лікування. Обстеження хворого проводить районний онколог.
Морфологічне дослідження та стадіювання — основні заходи в діагностиці КРР, оскільки саме морфологічна форма визначає вибір методів спеціального лікування.
Біопсію необхідно виконувати у кабінетах (у ході проведення гнучкої ректосигмоскопії чи колоноскопії), де є підготовлені кадри та інструментарій для виконання прицільної біопсії, якісного виконання гістологічних препаратів для дослідження.
Дії лікаря
Обов’язкові
1. Збір скарг та анамнестичних даних, включаючи довготривалість захворювання, симптоми захворювання та їх розвиток.
2. Фізикальне обстеження яке включає вимірювання артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, температури тіла, частоти дихання, зросту і маси тіла, огляд за органами і системами (приділити особливу увагу огляду шкіри та слизової оболонки (колір)), пальцеве дослідження прямої кишки, обстеження ніг (трофічні виразки, варикозне розширення вен), аускультацію серця та легень, пальпацію живота, пальпацію периферичних лімфатичних вузлів.
3. Лабораторне дослідження крові (загальний, біохімічний аналіз, коагулограма, ревматоїдний фактор, ВІЛ, HbSAg) та сечі.
4. Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, малого таза і заочеревинного простору.
5. Рентгенографія органів грудної порожнини.
6. Колоноскопія з біопсією пухлини та морфологічним дослідженням матеріалу біопсії.
7. Езофагогастродуоденоскопія.
Бажані
1. Kомп’ютерна томографія органів черевної порожнини, малого таза і заочеревинного простору, органів грудної порожнини із внутрішньовенним та пероральним контрастуванням.
2. Магнітно-резонансна томографія органів черевної порожнини, органів малого таза.
Пацієнта із підозрою на КРР впродовж 10 днів направляють на третинний рівень (високоспеціалізованої) медичної допомоги.
Критерії переведення зі вторинної медичної допомоги на третинну медичну допомогу
Чи наявний у сімейній історії хоча б один із наведених випадків? Будь-яке позитивне ствердження означає рішення на користь переведення.
- Рак товстої кишки.
- Два випадки першого ступеня спорідненості.
- Дифузний сімейний поліпоз.
- Один родич першого ступеня спорідненості з цим діагнозом у будь-якому віці.
- І по цій же сімейній лінії.
- Два випадки у родичів другого ступеня спорідненості.
- Синдром Лінча.
При виявленні іншого захворювання здійснюється медична допомога згідно з чинними протоколами надання медичної допомоги відповідно до нозології.
Лікування колоректального раку
Спеціальне протипухлинне лікування хворих онкологічного профілю здійснюють виключно на третинному рівні (високоспеціалізованої) медичної допомоги.
Доведено, що своєчасне спеціальне протипухлинне лікування сприяє подовженню загальної виживаності та покращенню якості життя пацієнтів.
Дії лікаря
1. Визначення подальшої тактики лікування після повного обстеження хворого.
2. Організація госпіталізації до спеціалізованого закладу.
3. Сприяння та моніторинг виконання рекомендацій спеціалістів високоспеціалізованого закладу після закінчення лікування.
Подальше спостереження, включаючи диспансеризацію
Пацієнт після спеціального лікування перебуває на обліку в лікаря загальної практики — сімейного лікаря, лікаря-онколога, який веде необхідну медичну документацію та сприяє виконанню пацієнтом усіх рекомендацій спеціалістів-онкологів.
Пацієнтам після спеціального лікування під час диспансерного спостереження надають симптоматичне лікування, спрямоване на корекцію патологічних симптомів з боку органів і систем, лікування при інших захворюваннях і підтримку якості життя, в закладах, що надають вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу.
Пацієнтам із прогресуючим захворюванням після спеціального лікування надають адекватне знеболення, згідно з Уніфікованим клінічним протоколом паліативної медичної допомоги при хронічному больовому синдромі, іншу паліативну медичну допомогу, симптоматичне лікування.
Існують докази, що своєчасне виявлення рецидиву та його лікування підвищує загальну виживаність, тому після проведеного лікування КРР пацієнт потребує спостереження лікаря загальної практики — сімейного лікаря/дільничного терапевта, районного онколога.
Дії лікаря
Обов’язкові
1. Ведення Реєстраційної карти хворого на злоякісне новоутворення (форма № 030-6/о).
2. Організація надання медичної допомоги пацієнтам у проміжках між курсами спеціального лікування та після завершення спеціального лікування.
3. Надання інформації пацієнтам, які перенесли спеціальне лікування, або особі, яка доглядає за пацієнтом, щодо можливих віддалених побічних ефектів лікування, необхідності проведення періодичних обстежень у зв’язку з високою небезпекою виникнення рецидиву чи іншої пухлини.
4. Надання рекомендацій щодо способу життя, режиму харчування та фізичних навантажень.
Бажані
Отримання навичок комунікації з пацієнтами, хворими на рак, під час курсів підвищення кваліфікації на базі онкологічного диспансеру, спостереження пацієнтів з урахуванням рекомендацій психологів.
Реабілітація
Як фізична, так і психологічна реабілітація необхідна для хворих на КРР, особливо для пацієнтів, яким накладено колостому.
Є докази, що відповідна мотивація, фізична та психологічна реабілітація (особливо після радикальної операції) відіграють важливу роль в успішному лікуванні при раку. Деякі форми психотерапії приносять користь хворим на рак, оскільки позитивно впливають на якість життя і загальне лікування при раку.
Дії лікаря
Обов’язкові
1. Фізична реабілітація (особливо у хворих із накладеною колостомою).
2. Консультація психолога за потреби.
3. Можлива участь пацієнта у діяльності волонтерської організації, що співпрацює із працівниками кабінету/центру медичного закладу за місцем проживання.
Бажані
Санаторно-курортне лікування, при стабільному стані після завершення терапії, у місцевих санаторіях загального профілю, враховуючи рекомендації щодо харчування, режиму праці, фізичної активності та заборони фізіотерапевтичних процедур.
Профілактика колоректального раку
Первинна профілактика раку включає зменшення негативного впливу зовнішніх та внутрішніх канцерогенних факторів, перехід до збалансованого харчування, здоровий спосіб життя, підвищення стійкості організму до шкідливих факторів.
Вторинна профілактика раку передбачає своєчасне виявлення передпухлинного стану.
Відсутні дані щодо специфічної профілактики КРР.
Існують докази щодо вирішального впливу факторів, пов’язаних зі способом життя, на виникнення деяких форм раку, включаючи КРР.
Визнані нижченаведені фактори ризику розвитку КРР: літній вік, випадки КРР у родині, спадкові стани (сімейний аденоматозний поліпоз, спадковий неполіпозний КРР, неспецифічні запальні захворювання кишечнику (хвороба Крона і неспецифічний виразковий коліт), аденоматозні поліпи, особливості харчування, недостатня фізична активність, надмірна маса тіла, вживання алкоголю і тютюнопаління.
Існують докази щодо впливу проведення скринінгу на зниження смертності від раку товстої кишки. Проведення аналізу калу на приховану кров у безсимптомних хворих віком від 50 до 74 років знижує смертність від КРР на 15–33% у загальній популяції.
Виявлення та лікування аденоматозних поліпів товстої кишки є вторинною профілактикою виникнення КРР.
Дії лікаря
Обов’язкові
1. Ведення районним онкологом реєстру хворих.
2. Інформування пацієнтів щодо впливу факторів ризику розвитку КРР, пов’язаних зі способом життя.
3. Рекомендація всім особам віком від 50 до 74 років проведення щорічного аналізу калу на приховану кров.
4. Рекомендація пацієнтам, які в анамнезі мають аденому товстого кишечнику, КРР, неспецифічні запальні захворювання кишечнику (хвороба Крона і неспецифічний виразковий коліт), КРР або аденоми в родинному анамнезі, проведення колоноскопії на основі стратифікації ризиків.
5. Направлення на генетичне консультування осіб, які мають обтяжений сімейний анамнез, із метою оцінки ризику розвитку КРР (рисунок).
Використана література
- Міністерство охорони здоров’я України (2016) Наказ МОЗ України від 12.07.2016 р. № 703 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при колоректальному раку».
