Найчастіше захворювання виникає у віці 10–25 років. На цей віковий період припадає 80% вперше виявлених сарком. Саркома кісток, виявлена в осіб віком до 10 років та після 40 років (окрім хондросаркоми), — досить велика рідкість. Чоловіки хворіють на остеосаркому (ОС) у 1,5 раза частіше за жінок. Доведено, що ОС довгих трубчастих кісток частіше виникає у високорослих дітей та юнаків (акселератів), зазвичай в зоні максимальної швидкості росту скелета.
За даними Національного канцер-реєстру України (2014), спеціальне лікування отримують 59,8% хворих, а 44,9% пацієнтів не переживають 1 року.
Діагностика ОС
Діагноз ОС встановлюють виключно у закладі спеціалізованої медичної допомоги на підставі гістологічного висновку за матеріалами морфологічного дослідження біопсії пухлинного утворення.
Пацієнт із підозрою на ОС впродовж 5 днів направляється до закладу спеціалізованої медичної допомоги за місцем реєстрації або інший — за бажанням пацієнта.
Мінімальний перелік обстежень, результати яких додаються до направлення пацієнта з підозрою на ОС до закладу спеціалізованої медичної допомоги:
- клінічний аналіз крові (загальний);
- біохімічний аналіз крові;
- висновок рентгенолога, рентгенівські знімки органів грудної клітки в 2 проекціях додаються обов’язково;
- висновок ультразвукового дослідження, якщо було проведено.
Обстеження повинне бути спрямоване на виявлення тривалості та інтенсивності болю, термінів скарг, наприклад, біль вночі або перелом. Нещодавні травми не виключають діагноз злоякісної пухлини і не мають перешкоджати відповідним діагностичним заходам. Крім злоякісних новоутворень, при яких в патологічний процес залучається кістка, причинами больового синдрому можуть бути посттравматичні ушкодження та остеомієліт.
Дії лікаря
Обов’язкові
1. Збір скарг та анамнестичних даних, у тому числі спрямований на виявлення причини больового синдрому та умови його виникнення.
2. Фізикальний огляд, спрямований на виявлення збільшення об’єму м’яких тканин в ділянці болю та підвищення місцевої температури.
3. Лабораторне дослідження крові:
3.1. Розгорнутий загальний аналіз крові з обов’язковим визначенням швидкості осідання еритроцитів.
3.2. Біохімічний аналіз крові (лактатдегідрогеназа, загальний білок, креатинін, сечовина, аланінамінотрансфераза, аспартатамінотрансфераза, рівень глюкози.
4. Інструментальні дослідження:
4.1. Рентгенологічне дослідження ураженого сегмента для виявлення рентгенологічних ознак онкологічного процесу в кістці.
4.2. Рентгенографія органів грудної клітки в 2 проекціях.
4.3. Електрокардіографія.
5. Консультація (за необхідності) ортопеда-травматолога, інших спеціалістів.
Бажані
Обстеження на сифіліс, гепатити, ВІЛ.
Лікування ОС
Спеціальне протипухлинне лікування пацієнтів з ОС здійснюється виключно у закладах високоспеціалізованої (третинної) медичної допомоги.
Дії лікаря
1. Не призначати пацієнту фізіотерапевтичні процедури на ділянки болю до верифікації процесу.
2. Під час обстеження та спеціального лікування сприяти виконанню пацієнтом всіх рекомендацій онколога, ортопеда-травматолога та інших спеціалістів, а також проводити огляд з метою виявлення ускладнень спеціального лікування.
Подальше спостереження, включаючи диспансеризацію
Пацієнт після спеціального лікування перебуває на обліку у районного онколога, який веде необхідну медичну документацію та сприяє виконанню пацієнтом всіх рекомендацій спеціалістів.
Пацієнту після спеціального лікування під час диспансерного спостереження надається симптоматичне лікування, направлене на корекцію патологічних симптомів з боку органів і систем, лікування інших захворювань та підтримку якості життя, в закладах, що надають вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу.
Пацієнту з прогресуючим захворюванням після завершення спеціального лікування надається адекватне знеболення згідно з Уніфікованим клінічним протоколом паліативної медичної допомоги при хронічному больовому синдромі, іншу паліативну медичну допомогу, симптоматичне лікування.
Дослідження показали, що підвищення фізичної активності сприяє більш тривалій виживаності.
Існують докази, що своєчасне виявлення рецидиву підвищує загальну виживаність, тому після проведеного лікування з приводу ОС пацієнт потребує постійного спостереження районного онколога.
Дії лікаря — районного онколога
Обов’язкові
1. Ведення Реєстраційної карти хворого на злоякісне новоутворення (форма № 030-6/о).
2. Організація надання медичної допомоги пацієнтам в проміжках між курсами спеціального лікування, після завершення спеціального лікування.
Бажані
При зверненні до лікаря загальної практики — сімейного лікаря/дільничного терапевта за консультацією, при самостійному зверненні пацієнта або особи, яка доглядає за пацієнтом, — надавати інформацію щодо можливих віддалених побічних ефектів лікування, необхідності проведення періодичних обстежень у зв’язку з високим ризиком виникнення рецидиву або іншої пухлини.
Використана література
- Міністерство охорони здоров’я України (2016) Наказ МОЗ України від 02.07.2016 р. № 662 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при остеосаркомі».
