Розповсюдженість епілепсії в розвинутих країнах становить 5–10 випадків на 1000 населення. Згідно з результатами популяційних досліджень, проведених у розвинутих країнах, частота розвитку епілепсії коливається у межах 0,28–0,53 на 1000 населення. У країнах СНД розповсюдженість епілепсії коливається від 0,96 до 10 на 1000 населення. В Європі епілепсію діагностовано 6 млн осіб, з них 40% не отримують належного лікування.
Частота нових випадків захворювання на рік становить у світовому масштабі в середньому 0,04%, однак відзначають коливання в різні періоди життя: у дитячому віці — 0,9 з 1000 на рік, у середньому 0,2 із 1000 на рік, у віці старше 60 років — 0,6 на 1000 на рік. Середня захворюваність становить 0,4 на 1000 населення.
Кожний двадцятий мав протягом життя мав хоча б один епілептичний напад.
Діагностика епілепсії на первинній ланці
- Збір анамнезу.
- Фізикальне обстеження.
- Моніторинг артеріального тиску.
- Лабораторна діагностика.
- Електрокардіограма (ЕКГ).
- Направлення на консультацію до невролога.
На етапі первинної медичної допомоги проводять лише обстеження для виключення наявності актуальної соматичної патології та метаболічних порушень. Діагностику епілепсії виконують лише у спеціалізованих лікарняних закладах.
Особливості (з’ясування даних) анамнезу
- Обставини виникнення першого (та інших) нападів.
- Анамнез життя (за змогою включаючи ранній анамнез).
- Обставини життя і роботи (контакт із токсичними факторами, підвищений ризик травмування тощо).
- Сімейний анамнез (наявність пароксизмальних порушень у рідних).
Фізикальне обстеження пацієнта для виключення (або підтвердження) наявності соматичної патології, що могла призвести до виникнення нападів.
Лабораторні методи
обстеження
- Загальний аналіз крові.
- Визначення рівня глюкози в крові.
ЕКГ — для діагностики значимих порушень ритму серця.
Лікування при епілепсії
Лікування пацієнтів із епілепсією проводять лише за призначенням спеціаліста або у спеціалізованих закладах охорони здоров’я.
Медичне спостереження пацієнтів зі встановленим діагнозом епілепсії
1. Моніторинг виконання лікарських призначень.
2. Моніторинг побічних дій та ускладнень.
3. Своєчасне направлення пацієнта до спеціаліста при погіршенні стану.
4. Психоосвітня робота з пацієнтом та його родичами.
5. Формування прихильності до лікування.
Дії лікаря
- Пояснення хворим необхідності дотримання здорового способу життя і роз’яснення особливостей лікування.
- Проведення роз’яснювальної роботи з пацієнтом щодо суті його захворювання з акцентуванням уваги на значній (до 50–75%) ефективності лікування при епілепсії.
- Встановлення партнерських довірливих відносин між лікарем та пацієнтом.
Необхідно донести до пацієнта та його близьких таку інформацію
При лікуванні епілепсії значну роль відіграє взаємодія між хворим і його родиною та лікарем, коли виконуються всі його рекомендації (комплаєнс). Лікування ставить за мету досягти повного припинення нападів, оскільки вони негативно впливають загалом на здоров’я пацієнта, пов’язані з ризиком отримання небезпечних для життя травм. Часті напади призводять до погіршення пам’яті, порушень настрою, поведінки. Якщо неможливо повністю вилікувати епілепсію, то при регулярному прийомі протиепілептичних препаратів у 50–60% хворих вдається досягти їх усунення, у 20–25% пацієнтів вони стають значно рідшими і менш інтенсивними. Але, на жаль, майже у третині випадків, незважаючи на всі зусилля, включаючи й оперативне лікування, позбавитися нападів не вдається. Однак і в таких хворих існують тривалі ремісії, тобто періоди (місяці, роки), коли напади не виникають.
Лікування триває щонайменше 2 роки (а частіше — близько 5 років), відраховуючи від дня останнього нападу. Але навіть якщо у пацієнта протягом цього періоду не було жодного нападу, це не означає, що лікування можна відмінити. Рішення про припинення прийому ліків залежить від форми епілепсії, її причини, даних додаткових методів обстеження і вирішується індивідуально. Відміна ліків може бути тільки поступовою під контролем лікаря, оскільки самостійне припинення застосування препаратів може привести до фатальних наслідків. Нерегулярний прийом ліків може також привести до відновлення чи почастішання нападів. Це може також викликатися тривалим позбавленням сну, вживанням алкоголю, стресовими ситуаціями, перевтомою, роботою в нічні зміни. У деяких хворих напади провокують миготіння світла, перегляд телепередач із частою зміною зображення, відеоігри, катання на атракціонах. Тому таких ситуацій необхідно уникати. Хворі на епілепсію мають знати, що деякі ліки можуть призводити до виникнення чи почастішання нападів, тому завжди при застосуванні інших препаратів необхідно уважно читати листок-інформацію для пацієнта.
У разі виникнення судомного нападу необхідно надати першу допомогу. Під час нападу, знаходячись поряд із хворим, необхідно зберігати спокій, не робити йому штучного дихання, не намагатися відкрити рота, проштовхуючи через затиснуті зуби різні предмети. Не слід насильно стримувати рухи. Щоб вберегти пацієнта від травмування, його слід покласти на рівну поверхню, підкласти під голову щось м’яке, повернути її на бік для запобігання западанню язика, потраплянню слини у дихальні шляхи. Судоми пройдуть через декілька хвилин. Після нападу необхідно спокійно дочекатися, поки хворий прийде до тями, оскільки певний час він може бути дезорієнтованим. Часто після нападу настає сон. У разі, якщо судоми тривають більше 5 хв, хворий отримав травму або це вагітна, слід викликати швидку допомогу.
Хворим на епілепсію не рекомендується палити і вживати алкогольні та «енергетичні» напої.
Помірні фізичні вправи корисні для будь-якого пацієнта, вони покращують не лише його фізичний, але й психічний стан. Протипоказані екстремальні види спорту: підводне плавання, дайвінг, парашутний спорт, альпінізм. Небажані ті види спорту, які пов’язані з падіннями, ризиком травмування голови, — ігри з м’ячем, кінний спорт, велоспорт, стрибки у воду. Плавати можна лише під наглядом інших осіб. Негативні наслідки можуть також мати надмірні фізичні зусилля при заняттях у тренажерних залах, культуризм.
Загальноприйнятий графік щеплень не протипоказаний для хворих на епілепсію, за винятком окремих випадків, які необхідно обговорити з лікарем. При проведенні оперативних втручань загальний наркоз не протипоказаний. При відвідуванні стоматолога обов’язково необхідно попередити його про захворювання для вибору методу знеболення.
У разі епілепсії у жінок найкращим вибором є застосування комбінованих протизаплідних таблеток із вмістом естрогену щонайменше 50 мг/добу або бар’єрні негормональні методи (презервативи, внутрішньоматкова спіраль). Вагітність у жінки, хворої на епілепсію, по можливості має бути планованою. У разі дуже частих нападів рішення про можливість мати дитину має бути ретельно зваженим із врахуванням ситуації в родині, можливості повсякчасної допомоги близьких як у період вагітності, так і після пологів. До того ж часті напади спричиняють негативні зміни у плода. Більшість жінок із рідкими або контрольованими нападами можуть народити дитину без оперативного втручання, а в подальшому застосовувати грудне вигодовування. Вагітна має обмежити безконтрольні прогулянки, користування транспортом тощо. Застосування лікарських засобів у період вагітності — обов’язкове. Можливі зміни доз препаратів необхідно узгоджувати з лікарем.
Первинна профілактика епілепсії
До заходів первинної профілактики слід віднести рекомендації щодо способу життя, адекватне лікування та профілактику захворювань і станів, що можуть призвести до розвитку або клінічної маніфестації епілепсії:
- Уникнення факторів, що провокують порушення функцій центральної нервової системи (ЦНС): надмірне вживання алкоголю та інші інтоксикації, порушення режиму роботи і відпочинку, порушення режиму сну.
- Своєчасне й адекватне лікування інших захворювань і травм ЦНС та низки соматичних захворювань.
На сьогодні не існує переконливих доказів, які підтверджують ефективність рекомендацій щодо ролі способу життя і профілактики в розвитку та лікуванні епілепсії, але, на думку експертів, вони мають входити до завдань загального цільового консультування пацієнтів сімейним лікарем.
Бажані методи первинної профілактики
Надавати пацієнтам інформацію та рекомендації щодо здорового способу життя.
Використана література
- Міністерство охорони здоров’я України (2014) Наказ МОЗ України від 17.04.2014 р. № 276 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при епілепсіях».
