У прес-конференції взяли участь: заступник міністра охорони здоров’я України Віктор Шафранський; ректор Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, завідувач кафедри госпітальної терапії № 2, член-кореспондент Національної академії медичних наук (НАМН) України, доктор медичних наук, професор Катерина Амосова; провідний науковий співробітник відділу інтервенційної кардіології ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології ім. академіка М.Д. Стражеска» НАМН України», доктор медичних наук, професор, головний позаштатний спеціаліст Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України зі спеціальності «Кардіологія» Максим Соколов; завідувач відділу інтервенційної кардіології ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології ім. академіка М.Д. Стражеска» НАМН України», член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук, професор Юрій Соколов; партнер ініціативи «Stent for Life» в Європі, регіональний менеджер компанії «Медтронік» Стефан Ліндер; завідувач відділення гострої коронарної недостатності та порушень ритму Черкаського обласного кардіохірургічного центра, головний позаштатний кардіолог Департаменту охорони здоров’я Черкаської обласної державної адміністрації (ОДА) Світлана Журба; завідувач відділення інтервенційної кардіології КЗ «Вінницький регіональний клінічний лікувально-діагностичний центр серцево-судинної патології», кандидат медичних наук Ігор Данильчук; завідувач рентген-хірургічного відділення Обласного клінічного кардіологічного диспансеру позаштатний інтервенційний кардіолог Департаменту охорони здоров’я Закарпатської ОДА Ярослав Раточка; завідувач відділення інвазивних методів діагностики та лікування Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні Лілія Сорохтей; завідувач відділення інвазивної кардіології Одеської обласної клінічної лікарні, позаштатний інтервенційний кардіолог Департаменту охорони здоров’я Одеської ОДА, кандидат медичних наук Олександр Колесник; завідувач відділення кардіо- та ендоваскулярної хірургії, головний позаштатний кардіохірург Департаменту охорони здоров’я Хмельницької ОДА, кандидат медичних наук Андрій Кланца; завідувач відділення інтервенційної кардіології Львівського обласного державного клінічного лікувально-діагностичного кардіологічного центру Олег Рафалюк; завідувач відділення інтервенційної кардіології Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського Руслан Сакевич.
Як було зазначено під час прес-конференції, хвороби серцево-судинної системи в сучасному світі, в тому числі в Україні, називають проблемою № 1. Серцево-судинна смертність в Україні займає 67% всіх випадків смерті в країні (новоутворення — 14%, зовнішні причини — 6%, інфекційні хвороби (СНІД, туберкульоз) — 2%), тобто двоє з трьох пацієнтів в Україні помирають у результаті серцево-судинних подій. Однією з найбільш складних проблем серцево-судинної патології є смертність від гострого інфаркту міокарда (ГІМ).
Проект спрямований на вдосконалення надання невідкладної медичної допомоги хворим на ГІМ, ефективної взаємодії при цьому служби екстреної медичної допомоги, системи кардіологічної та кардіохірургічної допомоги та сімейних лікарів. Програма успішно реалізовується в багатьох країнах Європи (Франції, Іспанії, Португалії, Греції та ін.), досвід яких показує зниження смертності від інфаркту міокарда в стаціонарі більш ніж у 2 рази.
Ініціатива впровадження проекту пояснюється низьким рівнем виявлення, діагностування та госпіталізації пацієнтів із ГІМ з елевацією сегмента ST за різними причинами. За результатами аналізу, у 2014 р. вперше при проведенні аналізу результатів лікування хворих на ГІМ всі пацієнти були розділені на дві групи: ГІМ з елевацією сегмента ST (SТЕМІ) та гострий коронарний синдром без елевації сегмента ST (ІМSТЕМІ). Кількість SТЕМІ пацієнтів в Україні у 2014 р. становила 23 610 осіб (59,4% від усіх випадків ГІМ). Саме ця категорія хворих потребує проведення реперфузійної терапії (первинне стентування та фібринолітична терапія). Протягом 2014 р. проведено 3618 стентувань у SТЕМІ пацієнтів і у 6387 пацієнтів застосовано фібринолітичну терапію, що в перерахунку на кількість пацієнтів із гострим коронарним синдромом і стійкою елевацією сегмента ST (категорія пацієнтів, яким показано проведення реперфузії) склало 43,1% (без урахування даних по Донецькій, Луганській областях і АР Крим).
Найбільш ефективний метод реперфузійної терапії — первинне коронарне стентування — використовується в менш ніж половині областей України. Найбільш вагомий внесок в реалізацію сучасної стратегії лікування при ГІМ вносять Одеська, Закарпатська, Черкаська, Івано-Франківська, Вінницька, Хмельницька, Львівська, Полтавська області. У зазначених областях проживає 35,5% населення України. Їх досвід МОЗ планує використати в реалізації проекту «Регіональна реперфузійна мережа в дії». Метою проекту є впровадження системного підходу в перкутанній реперфузійній терапії (первинне стентування) та догоспітальне застосування фібринолітиків (при тривалому транспортуванні) з подальшою перкутанною ангіопластикою інфарктної артерії, а також об’єднання ресурсів кожної області в єдину «Регіональну реперфузійну мережу» для найбільш ефективного лікування пацієнтів із ГІМ, організація чіткої взаємодії служби екстреної медичної допомоги та системи кардіологічної і кардіохірургічної допомоги.
Очікується, що сформована система реперфузійної терапії пацієнтів із ГІМ дозволить знизити госпітальну летальність (до 5–7% у лікувальних закладах учасників проекту, в середньому по Україні цей показник становив 13,6% в 2014 р.); підвищиться рівень своєчасного виявлення пацієнтів із гострими коронарними синдромами з елевацією і без елевації сегмента ST; посилиться взаємодія служби екстреної медичної допомоги та системи кардіологічної та кардіохірургічної допомоги населенню; зросте доступність якісної та ефективної високоспеціалізованої медичної допомоги населенню. Залучення сімейних лікарів у систему реабілітації та подальшого лікування пацієнтів із постінфарктним кардіосклерозом зможе забезпечити контроль за пацієнтами після реваскуляризаційних процедур і адекватну інтеграцію сімейної медицини у спеціалізовану систему ведення пацієнтів після реперфузійної терапії.
Прагнення лише фахівців відновити коронарний кровотік з метою поліпшення прогнозу лікування при ГІМ недостатньо для ефективної терапії цього небезпечного для життя захворювання. Необхідними є зусилля всього суспільства створити ефективну систему лікування пацієнтів із ГІМ. Результат допомоги багато в чому залежить від терміну першого контакту пацієнтів з медичним персоналом (соціальна реклама, інформація в медіа тощо). Кожна хвилина бездіяльності — це втрачені життя. Щоб реально змінити результати терапії, недостатньо правильно і ефективно лікувати хворих, необхідно, щоб злагоджено працювали всі ланки: сам пацієнт (повинен знати, коли і куди повідомити про симптоми захворювання), екстрена медична допомога (в яку клініку транспортувати пацієнта зі стійкою елевацією сегмента ST, попередня відправка ЕКГ-сигналу в кардіологічні центри для додаткової інтерпретації), клініки, які проводять первинні втручання, повинні без затримки (24 год на добу, 7 днів на тиждень, 365 днів на рік) забезпечувати реперфузійні процедури.
Робити все необхідне для того, щоб провести перкутанну реперфузію якнайшвидше і якомога більшій кількості пацієнтів, з метою зниження госпітальної та ранньої летальності хворих на ГІМ — це основна мета нової громадської ініціативи «Stent for Life» в Україні.
Зазначено, що фінансову підтримку ініціативі надають партнери з медичної індустрії, які так само сприяють цим ініціативам у країнах Європи.
Олександр Устінов,
фото Сергія Бека
