Резюме. Мета дослідження — вивчити вплив Диротону (лізиноприлу) на морфофункціональні характеристики пацієнтів з різними порушеннями ритму серця. В дослідження було включено 46 хворих, середній вік яких становив 57,4±1,82 року, з ішемічною хворобою серця (стабільна стенокардія напруження I–III функціонального класу), серцевою недостатністю I–IIA стадії, гіпертонічною хворобою I–II стадії, міокардіофіброзом. Порушення ритму серця виявлено в усіх пацієнтів, включених у дослідження. Під час лікування у стаціонарі та надалі хворі приймали Диротон. Пацієнтів обстежували двічі: при госпіталізації та через 3 тиж прийому Диротону, при цьому використовували такі методи: клінічне спостереження; контроль електрокардіограми (ЕКГ) з вимірюванням інтервалу Q–T; холтерівське моніторування ЕКГ; добове моніторування артеріального тиску; ехокардіографію. У дослідженні встановлено, що Диротон сприятливо впливає на діастолічну функцію лівого шлуночка. Прийом препарату виявляє антиаритмічний ефект у хворих із надшлуночковими та шлуночковими порушеннями ритму серця. Достовірне зменшення величин коригованого інтервалу Q–T та дисперсії інтервалу Q–T дають змогу припустити зв’язок антиаритмічного ефекту Диротону з його позитивним впливом на вегетативну регуляцію тонусу серця. Прийом препарату протягом 3 тиж сприятливо впливає на середній, максимальний та мінімальний артеріальний тиск (як систолічний, так і діастолічний), що визначали при добовому моніторуванні.
Ключові слова:лізиноприл, Диротон, порушення ритму серця, артеріальний тиск
Summary. The aim of the study was to evaluate influence of Diroton (lisinopril) on morphological-functional characteristics of patients with various cardiac arrhythmias. 46 patients (mean age 57,4±1,82 years) with ischemic heart disease (stable exertional angina of I–III functional class), heart failure of I–IIA stage, arterial hypertension of I–II stage, myocardiofibrosis were included. Cardiac arrhythmias were revealed in all patients. Diroton (lisinopril) was administered to patients during hospital stay and later on. Patients were studied on admission and 3 weeks after Diroton treatment by means of clinical examination as well as following methods: electrocardiography (ECG) with QT interval measurement, Holter ECG monitoring, 24-h blood pressure monitoring, echocardiography. According to the obtained results, Diroton favorably influenced on the left ventricular diastolic function. Preparation demonstrated arrhythmic effect in patients with supraventricular and ventricular arrhythmias. Significant decrease in corrected QT interval and QT interval dispersion allow to assume that arrhythmic effect of Diroton is associated with its positive influence on autonomous regulation of heart tonus. According to 24-h blood pressure monitoring, beneficial effect of preparation on average, maximal and minimal blood pressure (both systolic and diastolic) was revealed during three-week period of treatment.
Key words: lisinopril, Diroton, cardiac arrhythmias, blood pressure
