22 травня 2015 р. в Державній установі «Інституті серця МОЗ України» відбулася прес-конференція з приводу отримання цим закладом вперше на теренах пострадянського простору міжнародного акредитаційного сертифікату QHA Trent — незалежної британської комісії з акредитації медичних закладів.
Як повідомив під час урочистої передачі сертифікату про підтвердження акредитації генеральний директор Інституту Борис Тодуров, Державна установа «Інститут серця Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України» (далі — Інститут серця) здобула міжнародну медичну акредитацію QHA Trent (Великобританія), що прирівнює українську клініку до провідних постачальників медичних послуг світу, після трирічної підготовки. QHA Trent — незалежна британська комісія з акредитації медичних закладів, очолювана комісією з авторитетних професорів і клінічних експертів Великобританії. QHA Trent активно працює у галузі охорони здоров’я різних країн, але при цьому залишається повністю незалежною організацією від МОЗ Великобританії (NHS). Основними принципами роботи QHA Trent є відданість професійним цінностям, якість послуг, безпека пацієнта і, звичайно ж, неупередженість в оцінці.
За словами Б. Тодурова, останні кілька років Інститут серця активно розвиває співробітництво з міжнародними страховими компаніями, професійними асоціаціями кардіології, і така акредитація вперше в Україні дозволяє клініці ще щільніше працювати з пацієнтами Європи та США. Нині клініка — це своєрідний медичний хаб, який здійснює понад 4000 різних за складністю кардіохірургічних операцій на рік киянам, пацієнтам з усієї України, країн пострадянського простору та Європи. Хірурги Інституту серця досягли особливого успіху в лікуванні при найбільш складних захворюваннях серця, пов’язаних із розшаруванням аорти, міні-інвазивним лікуванням у разі аневризм аорти, а також у терапії пацієнтів із вродженими та набутими вадами серця. Уперше в Україні у стінах однієї клініки зібрались експерти в галузі запобігання захворюванням і вадам серця, діагностики, терапії, хірургії, анестезіології та реабілітації.
Б. Тодуров зазначив, що основна мета цієї акредитації — прагнення мінімізувати як клінічні, так і неклінічні ризики для пацієнтів, а також стати прикладом безперервного професійного розвитку в кардіохірургії України. Відтепер у закладу є всі шанси посісти нішу в наданні вузькоспеціалізованих послуг у сфері кардіохірургії, яка стає дедалі менш доступною для мешканців Західної Європи та Великобританії внаслідок підвищення вартості операцій. У колективу Інституту серця є бажання залучити цих пацієнтів в Україну. Саме тому проведено міжнародну акредитацію. Лише минулого року в Інституті серця прооперовано 143 іноземних пацієнти, і зараз колектив прагне зробити заклад першою в Україні клінікою, яка демонструє інвесторам, що медичний туризм — вигідне капіталовкладення.
За словами консультанта із Великобританії Ентоні Вуда, який готував Інститут серця до акредитації, нині медичний туризм — це одна з найбільших індустрій у світі, яка швидко зростає, обсяг якої, згідно зі статистичними даними минулого року, становив 38,5–55 млрд дол. США на рік та 11 млн пацієнтів в усьому світі. Міжнародні акредитації дають змогу медичним закладам України стати повноцінними гравцями на світовому ринку медичних послуг.
Е. Вуд також подякував усьому колективу Інституту серця за величезну роботу, проведену під час підготовки до акредитації.
Олександр Квіташвілі, міністр охорони здоров’я України, привітав колектив Інституту серця з отриманням акредитації європейського зразка, зазначивши, що це перша клініка на теренах пострадянського простору, яка отримала сертифікат такого високого рівня. Коментуючи зауваження Б. Тодурова про те, що офіційна зарплата провідного кардіохірурга сьогодні становить 2 тис. грн., міністр зазначив, що всьому виною є модель системи охорони здоров’я Семашка, яка на сьогодні існує в Україні й фінансово вбиває такі медичні заклади, як Інститут серця. В Україні середня тривалість перебування пацієнта на ліжку становить 23 дні, що значно більше, ніж у будь-якій європейській країні. Міністр повідомив, що після реформ, проведених у Грузії, кардіохірурги офіційно заробляють 15–20 тис. дол. на місяць. Реформа охорони здоров’я, зокрема та частина її, яка буде відноситися до зміни умов фінансування, має, за словами О. Квіташвілі, захистити лікарні від державного рекету, коли колектив медичного закладу заробляє гроші, а держава їх забирає і не дає керівництву закладу розпоряджатися ними на власний розсуд, зокрема і для підвищення оплати праці персоналу.
О. Квіташвілі повідомив, що необхідний для реформування системи охорони здоров’я України пакет законопроектів розроблено і буде подано до Кабінету Міністрів України, а потім — на розгляд Верховної Ради України 27 травня 2015 р.
Олександр Устінов,
фото Сергія Бека
